№01 Січень 2016 року → До справи

Проблема: Казка для інвестора

Надія ЦУКАНОВА,
юрист АО PwC Legal

Українським законодавством передбачено як захист інтересів іноземних інвесторів, так і суттєве обмеження їхніх прав

Важко переоцінити роль іноземних інвестицій у розвитку економіки нашої країни і міжнародної співпраці. Враховуючи непрості соціально-економічні реалії, саме зараз державі важливо приділяти підвищену увагу питанням захисту існуючих і залученню нових інвестицій. Є низка найбільш проблемних питань, з якими, відповідно до нашого досвіду, останнім часом доводилося зіштовхуватися іноземним інвесторам в Україні.

 

Інвестиційні норми

 

Здійснення інвестиційної діяльності на території нашої країни достатньо врегульоване на рівні законів України. Так, Закони України «Про інвестиційну діяльність», «Про захист іноземних інвестицій в Україні», «Про режим іноземного інвестування» встановлюють державні гарантії захисту інвестицій іноземних інвесторів. Зокрема, іноземним інвесторам гарантується безперешкодний і негайний переказ за кордон їхніх прибутків, доходів та інших коштів в іноземній валюті, одержаних на законних підставах унаслідок здійснення інвестиційної діяльності на території України.

Більше того, захист інвестицій забезпечується і на міжнародному рівні, зокрема шляхом підписання Україною міжнародних угод про сприяння та взаємний захист інвестицій. Такі угоди, як правило, передбачають, що кожна зі сторін — учасниць угоди зобов’язується надати на своїй території інвестиційний режим не менш сприятливий, ніж той, який вона надає інвестиціям своїх громадян або громадян будь-якої третьої країни. Більшість таких угод гарантує, що країна, на території якої здійснюється інвестиційна діяльність, дасть змогу інвесторам здійснювати безперешкодний переказ платежів, які стосуються інвестицій, включаючи дивіденди, надходження від продажу або часткової/повної ліквідації інвестиції.

Проте на рівні національних підзаконних актів є певні обмеження прав іноземних інвесторів. І з точки зору бізнес-інтересів інвестора критичними є обмеження можливості отримання прибутку. Найбільш резонансною у цьому сенсі є чинна постанова Національного банку України (НБУ) «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» № 863 від 4 грудня 2015 року (Постанова № 863).

Постановою № 863 передбачено заборону на купівлю, перерахування іноземної валюти з метою проведення таких операцій з повернення за кордон:

— коштів, отриманих іноземними інвесторами за операціями з продажу цінних паперів українських емітентів (крім випадків продажу державних облігацій України на фондових біржах та поза їх межами, а також продажу інших боргових цінних паперів на фондових біржах);

— коштів, отриманих іноземними інвесторами за операціями з продажу корпоративних прав юридичних осіб, що не оформлені акціями, зменшення статутних капіталів юридичних осіб, виходу з господарських товариств іноземних інвесторів;

— із повернення за кордон іноземному інвестору дивідендів.

Окрім згаданих заборон, Постанова № 863 встановлює також обмеження, які суттєво впливають на діяльність іноземних інвесторів в Україні:

— розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів;

— обов’язковий продаж на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті з-за кордону на користь юридичних осіб, які не є уповноваженими банками, фізичних осіб — підприємців, іноземних представництв (крім офіційних представництв), а також надходжень в іноземній валюті на рахунки резидентів, відкриті за межами України на підставі ­індивідуальних ліцензій НБУ, у розмірі 75 відсотків;

— заборонене дострокове погашення кредитів, позик (у тому числі фінансової допомоги) в іноземній валюті за договорами з нерезидентами (з урахуванням ряду винятків). Ця вимога поширюється як на основ­ну суму кредиту/позики, так і на інші платежі, встановлені кредитним договором/договором позики. НБУ не здійснює реєстрацію змін до договорів про залучення резидентами — позичальниками кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів, які стосуються скорочення строків виконання резидентами-позичальниками зобов’язань за такими договорами або їх дострокового виконання;

— НБУ має право не підтверджувати купівлю або переказ іноземної валюти, якщо за результатами аналізу документів виявлені ознаки, що можуть свідчити про здійснення банками ризикової діяльності, або НБУ дійшов висновку, що характер чи наслідки фінансових операцій можуть нести реальну або потенційну небезпеку використання банку з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

 

Поверненню не підлягає

 

Неоднозначною є і норма щодо заборони на повернення дивідендів іноземному інвестору за кордон. Уперше таку заборону було введено постановою НБУ № 591 від 22 вересня 2014 року терміном до 2 грудня 2014 року і розглядалася вона як короткостроковий захід. Проте її дія продовжувалася почергово до 3 березня, 3 червня, потім до 3 вересня і згодом до 4 грудня 2015 року. Чинна Постанова № 863 встановлює заборону на повернення дивідендів за кордон терміном до 4 березня 2016 року включно. Проте, враховуючи попередній досвід, є імовірність чергового продовження дії заборони з боку регулятора.

Таким чином, протягом останнього року більшість іноземних інвесторів, по суті, були позбавлені можливості вивести свої дивіденди за межі України. Упродовж строку дії заборони до юристів АО PwC Legal звернулася значна кількість клієнтів з проханням проаналізувати ситуацію та надати можливі шляхи виходу з ситуації, що склалася.

На цей момент чи не єдиною опцією для інвестора є відкриття інвестиційного рахунку в українському банку і зарахування на нього дивідендів. Така опція забезпечує отримання іноземним інвестором своїх дивідендів у власність. Проте інвестиційний рахунок відкривається в гривні, що може призвести до втрат на курсових коливаннях для іноземного інвестора, а іноземний інвестор може використовувати ці кошти лише для реінвестицій в Україні.

З одного боку, очевидними є мотиви, якими керувався НБУ при встановленні вищевказаних заборон. Зок­рема, йдеться про врегулювання ситуації на валютному ринку України, послаблення соціально-політичного напруження, а також недопущення використання фінансової системи України для відмивання грошей і фінансування тероризму.

З іншого боку, заборона на повернення за кордон дивідендів іноземному інвестору не відповідає як нормам національного законодавства, так і зобов’язанням України за міжнародними договорами. Крім цього, практика подібних заборон знижує інвестиційну приваб­ливість України для потенційних інвесторів.

Хочеться вірити, що у найближчому майбутньому заборона на повернення дивідендів за кордон в іноземній валюті перестане діяти, й іноземні інвестори зможуть отримувати прибуток від своєї інвестиційної діяльності на території України без будь-яких обмежень. Так, позитивною тенденцією є намір НБУ дозволити виплату дивідендів за 2014 рік, згідно з публічною заявою голови НБУ Валерії Гонтаревої.

Доцільним видається під час дії заборони прийняти нормативні акти, які стимулюють реінвестиції (наприклад, податкові пільги). Адвокати АО PwC Legal, як і раніше, готові виступити в ролі експертів із формування відповідного пакета змін.