№02 Лютий 2016 року → Спочатку

Преамбула: Інструмент комунікації

Віталій БОБРИНЬОВ,
адвокат, керуючий партнер адвокатського бюро Pragnum

Прагнення до скорочення наз­ви фірми до одного влучного слова — загальносвітова тенденція, і український юридичний ринок не є винятком.

По-перше, так зручніше для клієнта. Усе одно він не буде вимовляти довгий перелік прізвищ честолюбних професіоналів, а обмежиться згадкою лише одного з них.

По-друге, це зручно для юристів. Переробляти назву фірми відповідно до кожної зміни партнерського складу досить складно і несе в собі репутаційні ризики, особливо в нашій країні.

Узагалі ризикну припустити, що доти, доки у назві юрфірми є прі­звища партнерів, говорити про фірму як про бренд немає підстав, адже у цьому разі маємо справу з персональними брендами партнерів, а не підприємства як такого. Винятком з цього правила можуть бути лише ті імена, які вже встигли увійти в історію і стали, по суті, загальними назвами.

Тому вибір назви має бути зумовлений насамперед загальною стратегією компанії, розумінням її перспектив і характером залучення партнерів до проектної роботи. В іншому випадку тема ребрендингу може з’являтися на порядку денному кожних річних зборів.

Бренд — це інструмент комунікації з клієнтом, лаконічна форма, в якій юрист дає клієнтові якусь обіцянку. Часто змінювати обіцянки, тим більше для юристів, шкідливо. Водночас якщо юрист відчуває в собі достатньо сил пообіцяти щось більше, взяти на себе більшу відповідальність, то ребрендинг повністю виправданий.