Банківське право: Перехід за посиленням

НБУ посилив вимоги до небанківських фінансових установ, які здійснюють обмін валют

Протягом останніх двох років, коли Національний банк України (НБУ) не видавав генеральні ліцензії на здійснення обміну валют, в Україні точилися гострі дискусії стосовно того, чи залишаться на цьому ринку небанківські фінансові установи. Декілька разів у НБУ заявляли, що регулятор має намір узагалі припинити видачу небанківським фінансовим установам генеральних ліцензій на здійснення операцій з обміну валют та зосередити всі валютообмінні операції на банках, які знаходяться під більш жорстким контролем регулятора.

Унаслідок цього в Україні сформувалася фактична монополія на небанківський валютообмінний бізнес, до складу якої увійшли три-чотири фінансових компанії, які встигли отримати генеральні валютні ліцензії раніше. У свою чергу, інші гравці, котрі мали намір вести валютообмінний бізнес в Україні, змушені були або чекати, коли НБУ почне видавати ліцензії, або домовлятися про співпрацю з тими, у кого така ліцензія є, або переводити свою діяльність у тінь.

У результаті НБУ прийняв компромісне рішення: допустити небанківські фінансові установи на ринок обміну валют, однак при цьому допущеними можуть бути винятково ті гравці, які виконали нові, більш жорсткі ліцензійні вимоги, за аналогією до тих, що передбачені для банків.

 

Вимоги регулятора

 

Нові вимоги до небанківських валютообмінних установ передбачені трьома постановами НБУ від 29 грудня 2015 року (набули чинності 1 січня 2016 року), а саме: «Про додаткові вимоги до небанківських фінансових установ, національного оператора поштового зв’язку, що отримали (або отримують) право на здійснення валютних операцій» № 962, «Про внесення змін до Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України» № 983 та «Про затвердження Правил організації захисту приміщень уповноважених небанківських фінансових установ України» № 990.

Наскільки ж було посилено вимоги до небанківських фінансових установ, які здійснюють (або мають намір здійснювати) обмін валют, та чи здатні вони вивести небанківський валютообмінний ринок на якісно новий рівень? Давайте проаналізуємо.

По-перше, НБУ посилив вимоги до розкриття структури власності небанківської валютообмінної установи. Зокрема, встановлено обов’язок розкривати перед НБУ повну структуру власності аж до остаточних ключових учасників — фізичних осіб, із зазначенням усіх наявних відносин контролю.

Таким чином, розкриттю підлягають не тільки власники істотної участі (10 % і більше в статутному капіталі) у небанківській фінансовій установі, а й усі її ключові учасники, а також ключові учасники всіх юридичних осіб, що є в ланцюгу володіння корпоративними правами небанківської фінансової установи.

Зокрема, ключовими учасниками є:

1) учасник — фізична особа;

2) учасник — юридична особа, яка володіє двома і більше відсотками корпоративних прав юридичної особи.

При цьому:

— якщо юридична особа має більш ніж 20 учасників — фізичних осіб, то ключовими учасниками є 20 учасників — фізичних осіб, частки яких є найбільшими;

— якщо однакові за розміром пакети корпоративних прав юридичної особи належать більш ніж 20 учасникам — фізичним особам, ключовими учасниками є всі фізичні особи, які володіють двома і більше відсотками корпоративних прав такої юридичної особи;

— вважається, що не має ключових учасників публічна компанія, а саме — іноземне публічне акціонерне товариство, акції якого пройшли процедуру лістингу.

Окрім цього, небанківській валютообмінній установі заборонено мати у своїй структурі власності трастові конструкції, тобто засновані на правочині (трастовому договорі, декларації тощо), режими володіння/управління майном, які передбачають наявність довірчого керуючого та бенефіціарного власника (вигодоодержувача), який отримує будь-які вигоди від майна, яке передається довірчому керуючому.

У разі невиконання цих та інших вимог законодавства структура власності небанківської фінансової установи буде визнана НБУ непрозорою, що є підставою для відмови у видачі генеральної валютної ліцензії або її відкликання.

По-друге, власний капітал небанківської валютообмінної установи повинен становити не менш ніж 20 млн грн (у разі наявності не більше 100 структурних підрозділів). При цьому власний капітал підлягає збільшенню на 5 млн грн за кожне наступне збільшення кількості структурних підрозділів на 50 одиниць. Раніше небанківським валютообмінним установам, незалежно від кількості структурних підрозділів, достатньо було мати більш ніж 7 млн грн власного капіталу.

По-третє, для небанківських валютообмінних установ встановлено обов’язок мати не менш ніж 5 структурних підрозділів, приміщення яких відповідають встановленим НБУ вимогам щодо організації захисту приміщень небанківських фінансових установ, зокрема щодо технічної укріпленості та охорони приміщень, відеоспостереження, тривожної сигналізації, захисту робочих місць касирів, облаштування клієнтської зони, приміщень для перерахування клієнтами банкнот і монет тощо.

Причому технічне облаштування таких приміщень має бути здійснене згідно з відповідними державними стандартами України (наприклад, для системи тривожної сигналізації — ДСТУ ЕК 60839-11-1, для ­елементів захисту робочого місця касирів — ДСТУ 4546 (з класом опору не нижче, ніж СК2) та ДСТУ 4547 (з класом опору не нижче, ніж ОЗК2), для сейфів та сховищ — мінімальний клас опору для сховища має бути не нижче, ніж V за ДСТУ 1143-1 тощо).

Невиконання зазначених вимог є підставою для відмови у видачі генеральної валютної ліцензії. Для діючих валютообмінних установ невідповідність цим вимогам принайм­ні 5 структурних підрозділів (якщо їх усього не більше 300) або 10 структурних підрозділів (якщо їх понад 300) протягом 12 останніх календарних місяців є підставою для відкликання генеральної ліцензії.

На приведення своїх приміщень у відповідність до нових вимог небанківським фінансовим установам, які мають генеральну валютну ліцензію, надано строк до 1 липня 2016 року.

По-четверте, змінами також передбачено, що всі пункти обміну іноземної валюти небанківської фінансової установи повинні бути обладнані зареєстрованими та переведеними у фіскальний режим роботи реєстраторами розрахункових операцій. Зазначена вимога набуває чинності через шість місяців з дня затвердження Державною фіскальною службою України Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, до якого внесено модель реєстратора, що застосовується (Держаний реєстр реєстраторів розрахункових операцій було затверджено наказом ДФС України № 829 від 29 жовтня 2015 року).

 

У ручному режимі

 

Окрім цього, НБУ залишив за собою право в ручному режимі регулювати кількість небанківських валютообмінних установ на ринку. Зокрема, змінами передбачено, що НБУ має право призупиняти надання небанківським установам генеральних ліцензій у разі негативних тенденцій на валютному ринку України, виявлених під час виконання НБУ функції із забезпечення стабільності грошової одиниці України.

Як бачимо, ключовими напрямами реформування системи небанківського обміну валют є посилення вимог до забезпеченості фінансових установ власним капіталом, прозорості їх структури власності та захищеності приміщень і валютних цінностей. За виконання цих вимог НБУ надає небанківським фінансовим установам доступ до ринку обміну валют, бажаючих потрапити на який дуже багато. Тож є велика ймовірність того, що найближчим часом валютообмінний ринок України заповнять небанківські фінансові установи з достатнім рівнем капіталізації, прозорою структурою власності та бездоганною діловою репутацією. Що ж буде насправді — покаже тільки час.