№04 Квітень 2016 року → У вільний час

Post Scriptum: Останні тренди

Ярослав РОМАНЧУК,
керуючий партнер Міжнародного правового центру EUCON

В умовах глобалізації бізнесу значення трансфертного ціноутворення тільки зростатиме

Хоча законодавчі норми з трансфертного ціноутворення (ТЦ) були імплементовані в Податковий кодекс України у 2013 році, для ряду вітчизняних підприємців, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, необхідність підготовки документації та подання звітів щодо контрольованих операцій донедавна була новинкою.

Заходи з контрольно-перевірочної роботи у цій сфері тільки починаються. Так, за даними Державної фіскальної служби за 2013—2014 звітні періоди, контролерами поки встановлено 109 фактів порушення платниками податків своєчасності і повноти подачі звітів. Шляхом самостійних коригувань за 2014 рік 96 платників збільшили об’єкт оподаткування податком на прибуток на 379 млн грн, а у 2015 році — відповідно 121 платник і 913 млн грн.

Зниження вартісних порогів визнання операцій контрольованими стало однією з передумов підвищення інтересу платників податків до трансфертного ціноутворення. 24 березня цього року Міжнародним правовим центром EUCON спільно з Радою незалежних бухгалтерів та аудиторів, Міжнародним аудиторським союзом та Асоціацією податкових радників України було проведено другий щорічний міжнародний форум «Трансфертне ціноутворення-2016», кількість бажаючих відвідати який перевершила очікування. Багато компаній (не тільки ті, що належать до структур транснаціональних компаній, а й національні виробники, які мають великі обсяги зовнішньоекономічних операції з іноземними юрисдикціями) вже на практиці зіткнулися з явними труднощами застосування законодавства і тепер більше уваги приділяють дотриманню вимог ТЦ.

Необхідно розуміти, що в умовах глобалізації бізнесу значення ТЦ тільки зростатиме. Останні десятиліття показали істотні зміни в світовому економічному, фінансовому та податковому просторі. Використання нових фінансових інструментів, інформаційно-комунікаційних технологій, збільшення кількості та обсягів надання пос­луг, операцій, предметом яких є нематеріальні активи, розширення практики податкового планування з використанням низькоподаткових юрисдикцій — це все супутні наслідки глобалізації. І вони стали тими факторами, які вплинули на активізацію міжнародного співробітництва держав і розробки плану BEPS, зокрема автоматичного обміну інформацією в податкових цілях та імплементації вимог ТЦО.

Організація економічного співробітництва та розвит­ку (OECD) впродовж останніх років працювала над заходами боротьби з офшорами та агресивною податковою оптимізацією. Трансфертне ціноутворення у цьому сенсі завжди було одним із найбільш дієвих засобів запобігання заниженню (розмиванню) податкової бази та перенесенню оподатковуваного прибутку в низькоподаткові юрисдикції. У кінцевому варіанті (восени 2015 року) зміни були прийняті рішенням голів урядів «великої двадцятки» (G20) в рамках реалізації плану BEPS. Сам план безпосередньо передбачає 15 основних заходів з боротьби із розмиванням податкової бази і чотири пункти з них пов’язані з ТЦ. Тепер основні зміни повинні бути імплементовані в національні законодавства країн.

На міжнародному форумі «Трансфертне ціноутворення-2016» заступник міністра фінансів Олена Макеєва в контексті впровадження вимог BEPS у національне законодавство запевнила учасників, що кардинальних змін цього року по ТЦ не варто очікувати, але в перспективі, з урахуванням практики і досвіду застосування норм, поправки до Податкового кодексу України буде внесено.

Таким чином, норми ТЦ створили обов’язок готувати документацію та подавати звіти платниками податків, які потрапляють під визначені національним законодавством норми. Для зниження ризиків донарахувань конт­ролюючих органів платнику податків варто в першу чергу мати чітку політику формування ціни і хорошого фахівця (власного або зовнішнього консультанта), який займався б обґрунтуванням рівня цін. По-друге, все необхідно робити своєчасно. ТЦ вимагає постійного систематичного моніторингу рівня цін. Іноді платники податків самовпевнено вважають, що встигнуть підготувати обґрунтування ціни, отримавши запит контролюючого органу, але ми бачимо, що відкладати на потім не варто. Адже підготовка документації вимагає залучення різних фахівців, аналізу знач­них обсягів інформації, запиту інформації у материнської компанії чи контрагента, все це займає багато часу.

-->