Преамбула: Зміни на часі

Ярослав ОГНЕВ’ЮК,
партнер ПЮА «Дубинський і Ошарова», адвокат

Погляньмо на умови для існування бізнесу як на середовище для проживання. Інтелектуальна власність у такому випадку є одним із важливих показників життєздатності середовища, як рівень кисню у воді. Чи може функціонувати економіка без інтелектуальної власності? Як не дивно — так, але це буде агресивне середовище, де не зможуть існувати розвинені форми життя. Очевидно, що в часи СРСР були відомі бренди, та чи були вони належним чином захищені? Вимірюючи рівень інтелектуальної власності лакмусовим папірцем, можна дізнатись про рівень економіки, її тип та стан.

Сучасний стан інтелектуальної власності в Україні можна порівняти із застійною водою, що потребує радше не доповнення свіжою водою, а повного оновлення. Закони, які регулюють сферу інтелектуальної власності, були прийняті ще у першій половині 90-х років минулого сторіччя. Зміни, що були внесені до нормативно-правових актів, не регулюють повною мірою сучасні відносини. Система управління і контролю сфери інтелектуальної власності недосконала, власне як і в багатьох інших сферах державного управління. Очевидно, що держава не надає сфері належної оцінки і применшує її значення. Професійне середовище в зародку формування як елемент громадянського суспільства, і поодинокі та не зовсім скоординовані дії певних учасників чи груп професійного середовища, спрямовані на позитивні зміни, мають несистемний характер і нагадують латання пробоїн на старому кораблі, що стоїть без течії.

І, попри недоліки законодавства та процедур захисту інтелектуальної власності, бізнес намагається адаптуватися та виживати, тоді як удосконалення системи управління та захисту інтелектуальної власності могло б допомогти йому розвиватися.

Сподіваюся на краще і закликаю до роздумів.