Дискусія: Уберизація юридичних послуг

Які переваги та недоліки для споживачів має надання юрпослуг програмами/онлайн-сервісами?
Чи може така тенденція прижитися в Україні? Хто має займатися розробкою програмного забезпечення?
Яких закордонних онлайн-сервісів не вистачає Україні? Які українські сервіси наразі є популярними?

Віктор МОРОЗ,

керуючий партнер Suprema Lex

Безумовною перевагою надання юридичних послуг комп’ютерними програмами та онлайн-сервісами замість професійних юристів є значне здешевлення вартості юридичних послуг. Однак алгоритми, зак­ладені в діяльність комп’ютерних прог­рам, не можуть враховувати індивідуальні особливості конкретної ситуації клієнта, а тому їх недоліком є більш низька якість послуг, порівняно з тими, що можуть бути надані професійним юристом, особливо за наявності в останнього значного досвіду у відповідній галузі права.

В Україні вже є перші напрацювання щодо надання юридичних послуг онлайн-сервісами та комп’ютерними програмами, однак стосуються вони найпростіших послуг і ставлення до них у клієнтів здебільшого негативне. Вітчизняний клієнт бажає живого спілкування з професійним юристом, а тому навіть онлайн-консультування з використанням Skype, Viber та інших комп’ютерних програм ще іноді не сприймається клієнтом, не кажучи вже про надання йому послуг зі складання угод чи надання інших послуг комп’ютерними програмами чи онлайн-сервісами.

З іншого боку, вплив фінансової кризи на рівень доходів фізичних осіб та бізнесу, безумовно, сприятиме тому, що в найближчі роки юридичні онлайн-сервіси стануть досить поширеними. Вважаю, що застосовуватимуться, здебільшого, такі сервіси для консультування з найтиповіших питань і складання типових договорів та угод, а також найпростіших судових процесуальних документів. При цьому користуватимуться такими сервісами клієнти різного віку, статку, професій як для вирішення особистих питань фізичними особами, так і для організації окремих бізнес-процесів. До розробки подібних онлайн-сервісів, безумовно, потрібно залучати кваліфікованих юристів, які, співпрацюючи з програмістами, зможуть одразу надати професійні рекомендації по кожному з продуктів, що будуть надаватися такими онлайн-сервісами.

Враховуючи, що в Україні ера юридичних онлайн-сервісів лише зароджується, а в США та країнах Європи вже існує досить сталий ринок онлайн-сервісів, можна сказати, що у західних країн можливо запозичити досить багато прикладів — це і реєстрація компаній онлайн, і експрес-аудит діяльності бізнесу, і складання комплексних документів шляхом онлайн-конструктора. Такі сервіси, безумовно, можуть бути успішно адаптовані під вітчизняний сервіс. Поки що ж на українському ринку наявні лише онлайн-консультації та складання найпрос­тіших документів.

Марія ОРТИНСЬКА,

директор ПЮА IPStyle

Онлайн-сервіси для надання юридичних послуг у наш час явище досить звичне. Їхні головні переваги — доступність та низька ціна. За допомогою Інтернету людина може замовити певну послугу, не виходячи з дому чи офісу. Але які реалії звернення до онлайн-програм з юридичних питань? Найоптимістичніший варіант — коли ними користується клієнт, який чітко знає, що хоче, та при цьому добре обізнаний у сфері обрання онлайн-послуги та щодо її юридичних аспектів. Проте у більшості випадків такі сервіси використовують ті, хто просто не зважає на якість отриманого результату.

Найбільш сумнівним є надання юридичних послуг онлайн за кордоном. Уявіть, що ви вирішили зареєструвати компанію в США та звертаєтесь до відповідного онлайн-сервісу. Комп’ютерна програма не зможе кваліфіковано проконсультувати вас щодо існування обмежень та заборон у певному штаті, особливостей бухгалтерського обліку та інших аспектів, які для ведення бізнесу знати необхідно. Тільки юрист надасть потрібну саме вам інформацію відповідно до сфери діяльності компанії та ваших цілей.

Отже, головним недоліком використання онлайн-сервісів для надання юридичних послуг є відсутність індивідуального підходу, у тому числі неможливість розуміння клієнта та здійснення предметного аналізу його запиту, адаптації послуги відповідно до цілей.

Що стосується права інтелектуальної власності, то в цій сфері послуги від комп’ютерних програм також набули поширення. І, напевно, найпопулярніший сервіс — це онлайн-реєстрація торгових марок. Здавалося б, нарешті можна швидко та без проб­лем зареєструвати ТМ. Але, на жаль, клієнт досить часто не може самостійно визначитися з обсягом її захисту; вирішити, чи потрібна йому реєстрація в кольорі; словесну, зображувальну чи комбіновану ТМ йому необхідно реєструвати. До того ж програма не надасть консультацію щодо ризиків відмови у реєст­рації його торгової марки та багатьох інших нюансів. При реєстрації об’єктів права інтелектуальної власності трапляються й випадки, коли клієнт не бачить різниці між ТМ та промисловим зразком, промисловим зразком та корисною моделлю чи винаходом. І тут знову потрібна допомога юриста.

Отже, автоматизація в юридичній сфері — явище позитивне, але тільки якщо програми асистують та полегшують виконання професійних обов’язків. Програма не повинна виконувати інтелектуальну функцію замість юриста.

Ганна ПІДДУБНА,

партнер АФ «Династія»

Юридичний бізнес — настільки творча та складна галузь, що, на мою думку, ніколи не зможе бути замінена онлайн-сервісами, оскільки дуже тісно пов’язана з клієнтом, його бізнесом, його завданнями. Це неможливо оформити під якусь певну модель чи формулу. Усе дуже індивідуально, оскільки індивідуальними є запити клієнтів, вихідні дані та варіанти виходу з тієї чи іншої ситуації. Крім того, враховуючи часті зміни норм законодавства в нашій країні, буде дуже нелегко налаштувати нормальну роботу системи юридичних онлайн-сервісів. До того ж треба враховувати неоднозначність нашого законодавства, коли одну і ту ж саму ситуацію можливо вирішити і отримати кардинально різні результати, використовуючи при цьому різні норми права.

Олег МИХАЛЮК,

адвокат АО PwC Legal

Уже зараз є низка онлайн-сервісів, які автоматизовано надають юридичні послуги. Наприклад, калькулятори штрафних санкцій, програми, що розраховують судовий збір, програми-конструктори, які за вказаними клієнтом критеріями складають проекти договорів чи інших документів, надають на запит клієнта консультації. Зас­тосування подібних онлайн-сервісів дає змогу клієнту заощадити час та фінансові ресурси. Утім, подібні онлайн-сервіси, як правило, розраховані на клієнтів, які хочуть вирішити просте юридичне питання за мінімум часу та грошей.

Попри це, необхідно зауважити, що юридичні послуги мають низку особливостей. Спектр та специфіка питань, що виникають у клієнтів, в умовах невпинної зміни законодавства та судової практики, є настільки різноманітною, що алгоритм комп’ютерної програми a priori не може містити рішення на всі випадки життя. Для виконання юридичних проектів високої складності наявні онлайн-сервіси поки що безсилі. Хіба що вони можуть бути застосовані на певних етапах для виконання суто технічної роботи.

Надання юридичних послуг онлайн-сервісами можливе лише тоді, коли йдеться про типові питання та стандартизовані пос­луги. У разі якщо питання клієнта є нетиповим, онлайн-сервіс не зможе вирішити поставлене перед ним завдання. Наприк­лад, підготовку нестандартних процесуальних документів, аналіз ризиків під час M&A, юридичний due diligence тощо.

Вважаю, що під час розробки будь-якого онлайн-сервісу з надання юридичних послуг мають бути враховані необхідні етичні обмеження, які ставляться до правників. Серед іншого, на перше місце варто віднести конфіденційність. Якщо користування юридичним онлайн-сервісом передбачає авторизацію клієнта, то такі дані мають бути належним чином захищені, а доступ третіх осіб до них обмежений. Юридичні онлайн-сервіси повин­ні враховувати актуальні зміни законодавства, якщо останні стосуються суті послуги, що надається. Будь-який онлайн-сервіс повинен містити зрозуміле інформування клієнта про його функціональні можливості і у разі виникнення додаткових питань рекомендувати клієнту звернутись за отримання повноцінних роз’яснень до фахівця.

Задля врахування подібних особливостей та залежно від специфіки онлайн-сервісу до його розробки мають бути залучені як ІТ-фахівці, так і фахівці у галузі права.

Ірина ДИРДІНА,

директор ЮФ «СІ.ТІ.АР.»

Очевидно, що створення програм, які нададуть можливість людям швидко та зручно отримувати відповіді на різні правові питання, зокрема стосовно оформлення спадщини, реєстрації бізнесу, порядку сплати та розміру податків тощо, піде не тільки на користь населенню, а й певною мірою розвантажить юристів (хоча для декого саме такі консультації якраз і є основним джерелом доходу). Проте необхідно пам’ятати, що кожна справа клієнта є індивідуальною та насиченою власними деталями й особливостями, які навряд чи можна вписати в рамки. Тому, на моє власне переконання, впровадження такого ноу-хау до певних юридичних практик не тільки не допоможе людям, а й може певною мірою завдати шкоди.

Треба визнати, що потреба в подібних комп’ютерних або мобільних додатках справді є. Проте вони мають діяти лише як платформи для обміну та отримання зразків документів, бази відповідей на загальні правові питання. Зокрема, такі сервіси можуть надавати відповіді на актуальні практичні питання щодо необхідних документів та порядку реєстрації юридичної особи або отримання дозвільного документа щодо порядку отримання від держави пільг та субсидій тощо.

Такі програми можуть фактично давати відповіді клієнту щодо алгоритму його подальших дій, зокрема щодо визначення, чи може він самостійно розв’язати свою проблему, або йому все ж потрібна правова допомога кваліфікованого спеціаліста. Такі програми можуть також використовуватися для термінового отримання правової допомоги (серед інноваційних продуктів в Україні тут треба відзначити додаток Juscutum Legal Alarm).

Є тут ще й інший бік медалі, який стосується технічної підтримки та оновлення таких онлайн-додатків і сервісів. З огляду на постійні зміни законодавства в нашій країні забезпечення актуалізації таких програм потребуватиме значних ресурсів, що, звичайно, призведе до питання їх рентабельності.

Тетяна ЛЕЖУХ,

керуючий партнер ЮК «Лежух і Партнери»

Наразі ми спостерігаємо за активним розвитком юридичних стартапів з цікавою концепцією, що в першу чергу зумовлено потребами ринку, де конкуренція з кожним днем лише збільшується, а клієнти стають дедалі більш вимогливими до якості пос­луг. У цьому контексті свою популярність набирають креативні технологічні рішення — інтерактивні сервіси, які працюють без залучення фахівців. На мою думку, популярність таких сервісів лише зростатиме, проте не варто боятись, що цей сегмент зможе витіснити юридичні компанії та замінити участь у справі професійного юриста.

Послугами таких сервісів, як на мене, користуватимуться лише ті клієнти, які мають потребу в отриманні якісної та швидкої пос­луги, яка не потребує аналітичного опрацювання.

Олег ЯКИМ’ЯК,

партнер ЮФ «Кушнір, Яким’як і Партнери»

Потрібно розуміти, що правова інформація та юридичні консультації питання не є тотожними, хоча і те й інше відносять до юридичних послуг. На сьогоднішньому етапі розвитку комп’ютерними програмами можна забезпечити надання саме правової інформації онлайн-сервісами. Привабливою стороною такого сервісу для клієнта є можливість отримувати правову інформацію цілодобово сім днів на тиждень, а для юриста — отримання оплати в режимі реального часу.

На сьогодні реально забезпечити та вже пропонуються ринку онлайн-юрпослуги в трьох категоріях. Перш за все, це підготовка юридичних документів (договори, заяви, скарги, клопотання, звернення тощо). За кордоном багато юридичних компаній надають певні послуги в режимі онлайн. Наприклад, у Великій Британії пропонується складання індивідуального та спільного заповіту, що в наших реаліях є недоцільним через обов’язкову нотаріальну форму заповіту та реєстрацію. Також до цієї категорії можна віднести шаблонні консультації, які клієнт може придбати в онлайн-режимі, вибравши з каталогу за тематикою.

Друга категорія — це підготовка інформаційних довідок (приміром, інформація про компанії, отримана з відкритих джерел та певним чином опрацьована). Уже сьогодні пропонуються інформаційні довідки, сформовані з даних відкритих реєстрів ЄДР, реєстру судових рішень, ліцензійних реєстрів, реєстрів платників ПДВ, ЄП, податкових божників, дані Антимонопольного комітету тощо. Тобто в режимі онлайн можна отримати аналітичну довідку про свого контрагента, що є певною цінністю. І третя — це моніторингова послуга. Клієнт може отримувати поточну інформацію, наприклад про свого контрагента, стосовно реєстраційних змін засновника, директора, появу чи перебіг судових процесів за участю визначених осіб тощо.

Андрій КАЧКОВСЬКИЙ,

юрист ALEXANDROV&PARTNERS

Сьогодні швидко поширюються онлайн-сервіси, які дають змогу користувачу через мережу Інтернет замовити готові проекти цивільно-правових та господарських договорів, необхідний пакет документів для створення та ведення господарських товариств, позовні заяви, клопотання, заяви для участі в судових процесах чи скористатись послугою онлайн-консультації. Користувачу пропонується обрати суть його питання, надати необхідну інформацію та оплатити суму послуги.

Але кожен має розуміти ту блискучу істину, що вектор надання юридичних послуг завжди спрямований на клієнта, на його індивідуальні особливості, на нестандартність та складність його проблеми і в цьому відношенні автоматизований процес складання юридичних документів є, справедливо кажучи, неактуальним. Програма для створення юридичних документів, аналізуючи надану клієнтом інформацію, будує каркас документа, який містить лише основ­ні та необхідні умови, не враховуючи при цьому особливості ситуації, нюанси та побажання клієнта. Разом із тим, онлайн-сервіси з надання юридичних послуг є доволі перспективним напрямом розвитку галузі, яка має свої переваги у вирішенні нескладних юридичних питань та своє коло клієнтів, для яких такі переваги стануть вирішальними.

Підкреслимо основні «за» та «проти» використання сучасних онлайн-сервісів з надання юридичних послуг.

 

Переваги:

— оперативне вирішення нескладних юридичних питань;

— комфорт;

— низька вартість послуг;

— зняття додаткового навантаження з фахівців та економія часу на вирішення стандартних юридичних питань (якщо юридична компанія має свій онлайн-сервіс).

 

Недоліки:

— шаблонність;

— недосконалість алгоритмів конструювання документів;

— практична неможливість врахувати особливості індивідуальності клієнта;

— нюанси та складність його питання;

— обмежене коло клієнтів, питання яких можуть бути вирішені.

Денис ЦИХОНЯ,

керуючий партнер ЮК Tsykhonya Lawyers

Тенденції до автоматизації процесів набиратимуть нових обертів. Але поки що складно уявити надання юридичних послуг за допомогою кількох кліків у додатку (застосунку). Якщо розглядати автоматизацію на прикладі популярного таксі-сервісу Uber, там замовлення справді зводиться до мінімальних інтелектуальних процесів. Але досягнення результату, тобто перевезення пасажира, все рівно здійснюється не автоматикою, а водієм. Так і роль професійного юриста полягає в побудові правильного маршруту, з прогнозуванням можливих перешкод на дорозі, кількості поворотів, обмежень швидкісного режиму і найголовніше — ситуативної поведінки інших учасників руху. Надання юридичних послуг є інтелектуальним поєдинком не з комп’ютерними алгоритмами, а з живими людьми, кожен з яких є настільки унікальним індивідом, що для прогнозування можливих моделей поведінки потрібен індивідуальний алгоритм.

Однак я впевнений у тому, що тенденція комп’ютеризації продовжиться і IT-технології оптимізуватимуть процеси в сфері надання юридичних послуг. Але думаю, що вона спростить життя, в першу чергу, самим юристам, а не особам, які не володіють профільними знаннями у сфері юриспруденції.

Євген СОЛОДКО,

старший партнер АО «Солодко та Партнери»

Юридична послуга зав­жди має особистий характер. Вона несе замовнику/клієнту той ком­форт, якого йому не вистачає. Тому я готовий розглядати різноманітні сервіси як складову послуги, її важливу частину, яка має технічно-інформаційний характер, не більше того.

Припускаю таку можливість у нескладних юридичних діях, наприклад реєстрація ФОП, розрахунок податків при наявності вихідних даних тощо. Для малого бізнесу такий сервіс потрібен, але якщо людина намагається справді будувати бізнес, то без фахової підтримки просто ніяк.

Владислав СИТЮК,

керуючий партнер ЮФ «Владислав Ситюк і Партнери»

Робота онлайн-сервісу передбачає лише надання інформації, що була заздалегідь акумульована і класифікована розробником програмного забезпечення, та, відповідно, виключає вивчення й аналіз конкретної ситуації з юридичної точки зору. Це завдання залишається за професійним юристом. На практиці люди часто не можуть не лише сформулювати свою проблему юристу, але й правильно оцінити ситуацію, що склалася, оскільки людина — це живий організм, який завжди має емоції. На словах клієнт доносить до відома юриста інформацію, трактуючи її зі своєї точки зору, при цьому після вивчення документів та фактичних обставин справи з юридичної сторони маємо зовсім інші уяви та висновки про ситуацію клієнта, що склалася стосовно нього. Таким чином, комп’ютерна програма не може замінити у здатності мислити й аналізувати фахового юриста.

Прикладом використання за кордоном онлайн-сервісів з надання юридичних послуг можна назвати онлайн-сервіс «Конструктор договоров», що був розроблений російською компанією «Консультант Плюс» та розміщений на офіційному сайті цієї компанії. Згідно з інформацією, розміщеною на сайті компанії «Консультант Плюс», «Конструктор договорів» — це інструмент для розробки проектів договорів та для перевірки договорів контрагента. Він має за мету допомогти в розробці договору для конкретної ситуації (пропонуються варіанти умов договору) з юридично коректними формулюваннями та з урахуванням чинного законодавства.

На мою думку, доцільніше вирішувати питання не про адаптацію іноземних онлайн-сервісів, а про розробку своїх відповідно до потреб ринку споживачів юридичних пос­луг. Але тут необхідно враховувати, що на перепоні встають такі чинники: велика кількість законів та підзаконних нормативно-правових актів, що містить законодавство України, регулярні зміни, які вносяться до законодавства, що не характерно для законодавства інших країн, постійні зміни в реорганізації і структурі державних органів, проб­леми в розподілі функціональних обов’язків та компетенції між цими органами.

Отже, питання розробки в Україні комп’ютерних програм/онлайн-сервісів з надання юридичних послуг заслуговує право на життя, але не кожен споживач юридичних послуг буде здатен до продуктивного їх використання.

Використання онлайн-сервісів, на мою думку, може мати місце лише для тих юридичних послуг, які передбачають надання нормативно-правової інформації, класифікованої за відповідними критеріями, складання найпростіших господарських договорів та найпростіших процесуальних документів, порядку отримання адміністративних послуг, що надаються державними органами й установами. На мій погляд, є неприпустимим надання комп’ютерними програмами тих юридичних послуг, які потребують дослідження ситуації та документації, мислення, аналізу, а також безпосереднє представництво інтересів клієнта в судах, у державних органах, перед фізичними та юридичними особами, громадськими організаціями тощо. Тут необхідно враховувати, що професійні юристи користуються не лише знанням законодавства, але й спираються на свій професійний досвід, внутрішнє переконання, судову практику, досвід роботи з державними органами та установами, де завжди має місце людський чинник.

У яких сферах сервіси з надання юрпослуг можуть стати конкурентами юрфірмам?
Чи погоджуєтеся ви з думкою футурологів про неминучий вихід юрфірм у категорію мас-маркету?
Якщо так, то чи варто юрфірмам замислитися над започатковуванням власних сервісів?

Артем АФЯН,

адвокат, керуючий партнер АО Juscutum

На останній зустрічі World IT-Lawyers, що відбулася у квітні, якраз зайшла мова про уберизацію юридичних послуг. Під цим терміном розуміється конкуренція з великими юридичними компаніями з боку невеличких юридичних фірм (або неюристів) за допомогою технологічних рішень.

Можна сказати, що навіть у Європі юристи розуміють, що ця ера незабаром настане. Ніхто на сьогодні, принаймні з ким ми спілкуємось, не розуміє, як саме вона почнеться та коли саме. Оскільки ми свого часу зробили ставку на використання інноваційних рішень як власних УТП, то ми давно відстежуємо всі технологічні рішення в Україні, які можуть бути використані при наданні юридичних послуг.

Власне я не вірю в пряме використанні моделі Uber у праві, зокрема, у вигляді онлайн-консультації як альтернативи класичним консультаціям. Це пов’язано із загальною культурою сприйняття закону. У нас мас-маркету сьогодні не потрібні юридичні консультації. В Європі, коли ти віддаєш дитину до школи, ти підписуєш договір. І ти покажеш цей договір юристу. Тобто, роль юристів у повсякденному житті значно вища. З ними консультуються перед тим, як прийняти рішення. У нас дуже часто представники так званого мас-маркету приходять до юристів тоді, коли треба вже виправляти ситуацію. Це, по-перше, влада на шляху дистанційного консультування. По-друге, цей бізнес базується на довірі: людям важливо знати, що за людина їх консультує, бо вони не можуть ніяк інакше оцінити, правильна ця консультація чи ні. Це як лікар, ти маєш йому довіритись, ти хочеш подивитись йому в очі, потиснути його руку, відчути його тепло. Тільки тоді ти можеш сприйняти його пораду.

В Україні є вже чимало платформ, які оперують тими чи іншими онлайн-консультаціями або служать як зв’язок юрист-клієнт. Але ми не брали участі (та не інвестували) в жодному з таких проектів, бо вважаємо, що поки у цього немає майбутнього. Адже є найбільший юридичний майданчик з продажу юридичних послуг, він називається Google.

Іван КАСИНЮК,

юрист ЮФ AGA Partners

Мало хто сперечатиметься з тим, що ми живемо в час технологічних зрушень. Якщо раніше високі технології були сконцентровані та розвивались у рамках окремих індустрій, таких як комп’ютерні технології, космонавтика, авіа, автомобілебудування та інші. В останні роки доступність високих технологій у нашому буденному житті стала нормою. Починаючи від можливості миттєвої комунікації з будь-якою частиною світу, купівлі товарів в Інтернеті або проведенням банківських операцій в один клік.

Складні сервіси та послуги автоматизуються, спрощуються, стають доступнішими. Очевидно, що розвиток технологій так чи інакше впливає на сферу надання юридичних послуг, незважаючи на те, що ми поки що не відчуваємо суттєвих змін. Так, ми вже не використовуємо друкарських машин та не вклеюємо зміни до законів з «Урядового кур’єра». Насправді, інформаційно-правові системи, складні CRM-рішення, автоматизація та облік роботи юридичної фірми вже стали нормою. Проте зрозуміло, що це лише початок тих змін, на які очікує сфера надання юридичних послуг.

Очевидно, що розвиток технологій так чи інакше впливає на сферу надання юридичних послуг — інформаційно-правові системи, складні CRM-рішення, автоматизація та облік роботи юридичної фірми вже стали нормою. І це лише початок тих змін, на які очікує сфера надання юридичних послуг.

У цьому відношенні можна виокремити внутрішній та зовнішній напрями інтеграції. У роботі з першим найцікавішим аспектом видається не стільки процес автоматизації юридичної роботи, скільки можливості із впровадження сучасних моделей корпоративного устрою. Приміром, всесвітньо відомі компанії Zappos, Airbnb досить успішно інтегрували вертикальну систему холакратичного управління. Ця модель передбачає відсутність чіткої ієрархії та посад, відсутність департаментів та практик, відкритість та особисту підпорядкованість кожного певним принципам та правилам роботи. Деякі юридичні компанії почали експериментувати з такою моделлю управління.

Стосовно зовнішнього напряму розвитку або моделі, за якою надаються юридичні послуги, є два найактуальніших напрями розвитку. Перший передбачає UBERизацію або створення загальнодоступної інтернет-платформи, на якій будь-хто може отримати обмежену юридичну пораду за фіксовану суму, обираючи адвоката або юриста (які так само реєструються на платформі) за своїм смаком, виходячи з кваліфікаційних вимог або власних уподобань. У світі подібних платформ десятки, деякі з яких уже демонструють успішність та прибуток, такі як — AVVO та Bridge.US. Не за горами часи, коли подібні платформи конкуруватимуть з провідними юридичними фірмами в ефективності та ціні. Тому гіганти, відчуваючи загрозу, також створюють подібні платформи. Так, наприклад, Allen&Overy (AO) створили Peerpoint, надаючи можливість кваліфікованим юристам працювати консультантами за контрактом з AO з надання послуг клієнтам.

Другий зовнішній напрям передбачає інтеграцію сучасних IT-рішень, які дозволили б звести роботу юристів компанії до мінімуму, а в підсумку повністю автоматизувати процес. З урахуванням сучасного розвитку технологій подібні завдання не є чимось утопічним і вже можливо реалізувати певні завдання на базовому рівні. Так, KMStandarts та Kira вже досягли певного успіху, створивши програмні рішення з аналізу складних транс­акційних угод. Компанія NeotaLogic пішла ще далі, створивши робочу програму з надання складних юридичних консультацій, базуючись на вхідних даних.

Дмитро ТИТАРЕНКО,

адвокат

На мій погляд, найбільше підлягають переведенню на автоматизацію такі юридичні послуги, як складання деяких нескладних процесуальних документів у цивільному, адміністративному або кримінальному судочинстві. В адміністративних справах можна автоматизувати прос­ті справи, що витікають з виборчого процесу, а у кримінальних — складення проектів угод про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Утім, не вважаю, що юрфірмам зараз потрібно витрачати зусилля на опанування цього напряму, оскільки такий сегмент юридичної роботи хоча і є досить об’ємним, проте, як правило, не зачіпляє цільової клієнтської аудиторії. Тож попит на послуги висококваліфікованого фахівця юриста від можливої уберизації навряд чи зменшиться у найближчому майбутньому, доки комп’ютерні програми не навчилися аналізувати всі об’єктивні та суб’єктивні фактори українського правового поля та виробляти творчий підхід до складних завдань.

Ганна ПІДДУБНА,

партнер АФ «Династія»

Особисто я спокійно ставлюсь до появи юридичних онлайн-сервісів, оскільки не вважаю їх конкурентами юристам-професіоналам, які уособлюють собою індивідуальний підхід до проблем та потреб клієнтів, їх вимог та можливостей, а також обізнані з «особливостями» ведення бізнесу в Україні, зокрема юридичного.

Що стосується запровадження юридичними фірмами власних юридичних онлайн-сервісів, то все залежить від рівня юридичної фірми та її політики. Якщо провести аналогію з модою, то є мистецтво високої якості (Haute couture), тобто найвищий сегмент ринку, а є масове виробництво (Prt--porter), яке має іншу якість та зовсім іншу ціну.

Костянтин БУЯЛО,

міжнародний адвокат у Словацькій Республіці

Питання рутинних операцій із підготовки стандартних документів та навіть у певних випадках підготовки документів для оскарження дій посадових осіб органів влади може бути автоматизоване і частково вже автоматизоване. Юридичним фірмам, які працюють в цьому сегменті, безумовно, необхідно замислитися над автоматизацією послуг. Ті, хто цього не зроблять, ризикують втратити цей сегмент.

Віктор МОРОЗ,

керуючий партнер АО Suprema Lex

Сервіси з надання юридичних послуг без участі професійних юристів можуть бути достатньо ефективними та скласти реальну конкуренцію юридичним фірмам у сферах консультування з найбільш типових питань — реєстрації компаній, розлучення, стягнення аліментів, у найбільш типових трудових спорах, спорах у сфері житлово-комунального господарства, реєстрації об’єктів права інтелектуальної власності, складання найбільш типових договорів у різних галузях — дарування, купівлі-продажу, підряду, франчайзингу тощо. Це стане цілком можливим найближчим часом за умови ефективного маркетингового просування таких онлайн-сервісів.

Вважаю, що будь-яка юрфірма повинна враховувати появу таких онлайн-сервісів та намагатися пристосувати їх до своєї діяльності, оскільки це дасть змогу значно скоротити видатки юрфірм. Позиція футурологів про те, що юристам доведеться виходити в категорію мас-маркет, є необґрунтованою, адже індивідуально розроблені послуги високої якості завжди користуватимуться попитом. Хоча й створення юристами подібних онлайн-сервісів може бути дуже перспективним та користуватися значним попитом.

Віталій БОБРИНЬОВ,

керуючий партнер AБ Pragnum

Уберизація масових юридичних послуг уже давно відбулася: через Google можна знайти тисячі юристів, готових за символічну винагороду підготувати шаблон простого договору або статуту підприємства. Такі юристи «набивають руку», а їхні клієнти, як правило новоутворений бізнес, отримують юридичний фастфуд: швидко і недорого.

Узагалі послуги, що вимагають експертності, будь-то підготовка висновку або представництво, не те що роботам, навіть не всім юристам довіряють, ретельно обираючи найкращих і часто покладаючись на суб’єктивне враження від конкретних особистостей.

Єдина ніша, яка, на мій погляд, може бути цікава з точки зору автоматизації юридичних послуг, це конструктор шаблонів. Справді, програма, що дає змогу на основі заданих даних скласти зразок документа, може мати сенс. Однак така програма, по-перше, буде складною у використанні, по-друге, потребуватиме серйозної технічної та юридичної підтримки, а отже, великих інвестицій, що свідомо ставить під сумнів рентабельність усього проекту. На жаль, оплата праці юристів, з якими буде реально конкурувати таке ПО, сьогодні в Україні надто низька.

Які сфери діяльності юрфірми можуть бути автоматизовані, а які — жодним чином ні? Що автоматизувала та запровадила ваша компанія (окрім білінгу)?
Як ця автоматизація вплинула на вартість послуг, завантаженість юристів, ставлення клієнтів?
Які закордонні та українські рішення вважаєте корисними?

Костянтин БУЯЛО,

міжнародний адвокат у Словацькій Республіці

За своєю правовою природою навряд чи можуть бути автоматизовані питання, пов’язані із захистом фундаментальних прав і свобод людини. Не будуть автоматизовані, принаймні найближчим часом, процеси, пов’язані з пошуком нестандартних рішень, пошуку альтернативних правових інститутів та вибору правових систем з метою захисту прав, процеси, в яких ключові питанням лежать у площині колізійних норм.

Ведучи дискусію щодо автоматизації діяльності юридичних фірм, необхідно приділити увагу таким питанням, як «система управління якістю» та підготовка алгоритмів дій. Необхідно пам’ятати, що на сьогодні автоматизованим може бути далеко не кожен процес у принципі, тим більше процес, в основі якого лежить творчість, а юридична професія завжди була та залишається творчою.

Роман ЧУМАК,

партнер ЮК «Арес»

Автоматизація внутрішньої діяльності юридичної компанії, як на мене, має на меті підвищення якості надання юридичних послуг через призму контролю за діяльністю юристів. Програмні рішення дають змогу суттєво оптимізувати час адміністрування діяльності юридичної компанії.

Серед сервісів для клієнтів компанії необхідно позитивно відзначити, з власного досвіду, роботу служби з онлайн-контролю замовника за діяльністю юристів. Вона дозволяє їм оперативно отримувати звіти щодо виконання конкретних юридичних кейсів. Таке рішення особливо актуальне для підприємств, які активно ведуть претензійно-позовну роботу з контрагентами. Замовник не тільки отримує звіти щодо виконаної роботи у конкретних справах, а й має можливість у режимі реального часу бачити, що саме юристи зробили у конк­ретній справі.

Актуальним на сьогодні є продаж юридичних послуг через мережу Інтернет. Однак недостатньо мати сайт в Інтернеті — прийшов час інтернет-ресурсів, що продають юридичні послуги. Сайти компаній жваво розвиваються, пропонуючи своїм клієнтам усе більше сервісів. Як на мене, то динаміка зростання ринку продаж юридичних послуг у мережі Інтернет позитивно впливає на юридичний бізнес.

Євген СОЛОДКО,

старший партнер АО «Солодко і Партнери»

Безумовно, потрібні архівні програми, програми пошуку судових рішень за різними пошуковими даними. Якщо брати напрям кримінального захисту, то корисними є програми з розрахунку різноманітних процесуальних строків — тримання під вартою, розрахунку відбуття покарання, аналізу процесуальних документів стосовно дії закону в часі/його змін та доповнень тощо.

Переконаний, що спілкування з клієнтом, роз’яснення йому юридичної послідовності його дій, можливих ризиків не зможе замінити жоден «неодушевлений» сервіс.

Віктор МОРОЗ,

керуючий партнер АО Suprema Lex

За бажання можна автоматизувати всі сфери діяльності юридичної фірми. Так, наприклад, ми автоматизували онлайн-консультування, що дало змогу зменшити навантаження на юристів та, відповідно, знизити вартість ­послуг.

Клієнтам подобається також автоматизоване онлайн-консультування, вони із задоволенням користуються такою послугою.

Артем АФЯН,

адвокат, керуючий партнер АО Juscutum

Ми розуміємо, що частини процесів, які є в юриспруденції, можуть бути автоматизовані, можуть бути впровадженні певні технологічні рішення. Наприклад, для заповнення адвокатських договорів у нас є спеціальні застосунки, які дають змогу дуже швидко заповнити 100 чи 200 контрактів реквізитами, які вже є у нашій базі. Ми економимо людський ресурс.

А в цілому простір для технологізації юридичних послуг достатньо великий. Ми будемо бачити як модернізуються певні допоміжні юристам функції. Тобто роботи першими замінять не юристів, а їхніх помічників.

Інна РУДНИК,

старший юрист ЮФ «Лавринович і Партнери»

Кожна справа індивідуальна, навіть якщо вихідні дані здаються майже ідентичними. Тож уявити віртуального юридичного консультанта широкого спектра дуже важко. Останнє слово завжди має бути за людиною, яка в курсі всіх змін і тенденцій, побажань клієнта та перспектив справи. Автоматизації ж підлягають більш технічні питання. Наприклад, пов’язані з реєстрацією прав, обтяжень чи суб’єктів господарювання, адже тут робота переважно пов’язана із заповненням заявок, статутів та інших документів, які є практично типовими.

Однак, якщо говорити про складніші юридичні послуги, такі як складання процесуальних документів чи аналіз законодавства з метою написання меморандумів з питань, що цікавлять клієнта, не кажучи вже про пошук виходу з глухого кута (адже саме так можна описати більшість клієнтських проблем, над розв’язанням яких майже цілодобово працює команда професіоналів), то тут відійти від індивідуального підходу та необхідності людського контролю неможливо.

Штучний інтелект не здатен проаналізувати ситуацію, виходячи з реалій української юридичної системи. У деяких країнах юристи справді виконують майже механічну роботу. Усі документи є шаблонними, а їхня функція зводиться до заповнення таких шаблонів та представництва клієнтів у судах чи перед третіми особами. Це реально лише в тих державах, в яких законодавство майже не допускає подвійного тлумачення чи прогалин, а прийняті нормативно-правові акти діють роками чи десятиріччями, не зазнаючи змін. Тобто, не в Україні. Тож юридичному бізнесу ще зарано переживати через так звану уберизацію економіки. Ті зміни, які ми бачимо зараз (перенесення в онлайн-простір окремих функцій) лише допомагають розвантажити юристів та позбавити їх суто технічної роботи, надавши змогу приділити час творчій частині професії.