№05 Травень 2016 року → У вільний час

Post Scriptum: Публічні закупівлі — зміни у назві чи по суті?

ДЕНИС ЦИХОНЯ,
керуючий партнер ЮК TSYKHONYA LAWYERS

Корупція в системі державних закупівель призводить до колосальних втрат у країні

Сьогодні проблема оновлення законодавства у сфері державних закупівель набула особливої актуальності. Адже найчастіше всі негативи взаємовідносин держави і господарюючих суб’єктів стають дуже помітними, коли йдеться саме про державне замовлення. Як наслідок, корупція в системі державних закупівель призводить до колосальних втрат у країні, причому втрати ці не тільки фінансові.

У зв’язку з цим Верховна Рада прийняла Закон України «Про публічні закупівлі», який набув чинності 1 квітня 2016 року та, по суті, замінив Закон України «Про здійснення державних закупівель». Останній, до речі, діятиме до 1 серпня 2016 року — з цього моменту новий закон почне діяти для всіх замовників, а не лише для центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання.

Громадськість покладає великі надії на реформування цієї сфери. Але чи не будуть ці нібито позитивні законодавчі зміни лише ребрендингом, який суті застарілої методики проведення держзакупівель не змінить?

Для з’ясування цього питання варто проаналізувати, які ж ключові зміни вносяться новим законом та як вони впливатимуть на взаємини центральних контрагентів — замовника та учасників конкурсних торгів.

Перш за все необхідно вказати на таку прогресивну зміну, як запровадження системи авторизованих електронних майданчиків. Так, законодавець, переконавшись в ефективності застосування останніх у рамках пілотних проектів, які передували прийняттю оновленого закону, робить висновок про необхідність їх запровадження для проведення закупівель у рамках нового закону. Введення таких авторизованих елект­ронних майданчиків надасть можливість під час проведення електронного аукціону забезпечити рівний і вільний доступ до нього всім учасникам, а також здійснювати перегляд проходження електронного аукціону в інтерактивному режимі реального часу всім зацікавленим особам.

Враховуючи це, варто роз’яснити ще одну принципово нову категорію, введену новим законом. Йдеться про так званий електронний аукціон, тобто переведення процедури відкритих торгів в електронну форму. Під час проведення електронного аукціону система розміщує пропозиції учасників торгів у порядку від найвищої до найнижчої ціни без зазначення найменувань учасників. Стартовою ціною визначають або найвищу ціну, або так звану приведену ціну, під якою розуміють ціну, зазначену учасником у тендерній пропозиції та перераховану за математичною формулою, визначеною замовником у тендерній документації. Перед початком кожного нас­тупного етапу аукціону формується нова стартова ціна за результатами попереднього етапу аукціону.

Тобто суть електронного аукціону полягає в повторювальному процесі пониження цін, що проводиться в три етапи в інтерактивному режимі реального часу. Застосування електронного аукціону, перш за все, має на меті підвищити рівень транс­парентності проведення публічних закупівель.

Наступним важливим нововведенням у рамках Закону України «Про публічні закупівлі» є запровадження інституту централізованої закупівельної організації. Ця організація має виконувати так звану представницьку функцію стосовно замовників, адже їй будуть надані всі права і обов’язки замовників. Метою запровадження цього інституту є спрощення процедури закупівель.

Однак варто зазначити, що особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій визначатимуться Кабінетом Міністрів, який наразі жодної постанови з цього приводу не прийняв. Тому, незважаючи на ряд позитивних змін, можна говорити і про перепони, серед яких — відсутність надійного механізму виконання і втілення нововведень.

Підіб’ю підсумки: внесені новим законом зміни відповідають нагальному запиту громадськості. Але наскільки ці зміни виправдають сподівання суспільства і чи зможуть викорінити сформовані роками корупційні схеми у сфері публічних закупівель — покаже час.