Банківське право: Правлення переказів

Олена ЛИННИК,
керуючий партнер Gryphon Investment Consulting Group, керівник практики корпоративних фінансів

Доступ небанківських фінансових установ до ринку грошових переказів зумовив підвищення вимог до фінансового моніторингу в межах платіжної системи

За останні декілька років ринок переказу коштів в Україні зазнав знач­них змін. До 2014-го на внутрішньодержавному ринку грошових переказів альтернативи банкам практично не було, а та невелика кількість небанківських фінансових установ, які мали ліцензію на переказ коштів, не могли з ними конкурувати за величиною термінальних мереж і кількістю клієнтів, а тому працювали як комерційні агенти банків.

При цьому в ході системної банківської кризи у зв’язку з неплатоспроможністю великої кількості українських банків та виходом їх з ринку вивільнене конкурентне поле грошових переказів почало приваб­лювати нових гравців. Місце банків почали займати небанківські фінансові установи, які активно розбудовують термінальні мережі, запускають онлайн-сервіси, залучають до співпраці розповсюджувачів товарів і послуг, тобто створюють для клієнтів максимально зручні умови та можливості для здійснення грошових переказів.

Лише станом на 16 травня 2016 року Національний банк України (НБУ) видав небанківським фінансовим установам 42 ліцензії на переказ коштів, переважна кількість яких (а саме — 37) припадає на період 2014-го — початок 2016 року.

Однак разом із доступом до ринку грошових переказів на небанківські фінансові установи покладається обов’язок виконання великого обсягу вимог і нормативів щодо ліквідності капіталу, управління ризиками, подання звітності до НБУ, використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО), а також виконання вимог щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (фінансовий моніторинг).

 

Дотриматися вимог

Як показує практика, виконання вимог фінансового моніторингу передбачає не тільки наявність великої кількості внутрішніх правил, інструкцій, наказів та звітних документів, які має розробити фінансова установа, а й наявність обов’язку перевіряти кожну операцію з переказу коштів на предмет відповідності її ініціаторів і отримувачів переказу вимогам законодавства у сфері протидії легалізації злочинних доходів і фінансуванню тероризму, зупиняти зазначені операції у разі виявлення порушень та невідкладно повідомляти Державну службу фінансового моніторингу (Держфінмоніторинг) про них.

При цьому необхідно зазначити, що в силу останніх політичних подій в Україні, зокрема у зв’язку з проведенням антитерористичної операції на Донбасі, виникненням самопроголошених організацій «ДНР» і «ЛНР», визнання Криму та окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованою територією, значно збільшився ризик застосування санкцій до платіжних систем, у межах яких здійснюються грошові перекази з/на непідконтрольні Україні території, оскільки такі операції трактуються НБУ та Держфінмоніторингом України як ризикові.

Зокрема, на практиці вже є випадки, коли до платіжних організацій та учасників платіжних систем застосовувалися санкції за незупинення ризикових операцій.

Резонансним є приклад зупинення діяльності, а згодом — вик­лючення з реєстру платіжних систем (на підставі рішення НБУ від 4 лютого 2016 року № 45) внутрішньодержавної платіжної системи «24NONSTOP», яка була однією з найбільших в Україні за кількістю терміналів самообслуговування.

Офіційною підставою для прий­няття зазначеного рішення стало невиконання рішення Комітету НБУ з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем від 30 грудня 2015 року № 651 про зупинення переказу коштів у внутрішньодержавній платіжній системі «24NONSTOP», платіжною організацією якої було ТОВ «АЙ ТІ ФІНАНС».

При цьому, як зазначається на сайті самої платіжної системи «24NONSTOP», 28 січня 2016 року Держфінмоніторинг України зупинив здійснення всіх видаткових фінансових операцій ТОВ «АЙ ТІ ФІНАНС». Це рішення було прий­няте на підставі частини 3 статті 17 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», відповідно до якої у разі виникнення підозр Держфінмоніторинг України може прийняти рішення про зупинення видаткових фінансових операцій на строк до п’яти робочих днів. Пі­дозрою визнається припущення, що ґрунтується на результатах аналізу наявної інформації та може свідчити про те, що фінансова операція або її учасники, їхня діяльність чи джерела походження активів пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи пов’язані із вчиненням іншого суспільно небезпечного діяння, яке визначене Кримінальним кодексом України як злочин або за яке передбачені міжнародні санкції.

Необхідно зазначити, що в офіційних джерелах немає інформації, які саме операції платіжної системи «24NONSTOP» потрапили під підоз­ру та у зв’язку з якими операціями її було виключено з реєстру платіжних систем. При цьому в мережі Інтернет наявна інформація про проведення обшуку в офісі ТОВ «АЙ ТІ ­ФІНАНС» та вилучення його серверів, які, на думку Служби безпеки України, були залучені до роботи на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей.

Зазначене свідчить про наявність реальних ризиків для цього сегмента бізнесу, зокрема для всіх діючих в Україні платіжних систем, бути виключеними з реєстру на підставі здійснення грошового переказу на непідконтрольну Україні територію або з неї чи навіть у випадку, коли переказ коштів здійснюється особі, яка зареєстрована на непідконтрольній Україні території та при цьому не зареєструвала тимчасове перебування на території України.

Тож кожна платіжна організація платіжної системи в України задля збереження бездоганної ділової репутації та уникнення застосування заходів впливу з боку регуляторів та правоохоронних органів зобов’язана приділити особливу увагу налагодженню ефективної системи фінансового моніторингу в межах платіжної системи, у тому числі й серед її учасників.

 

Оптимізувати процес

Ще одним важливим аспектом діяльності платіжних систем в Україні є законодавчо встановлена вимога використовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО) при здійсненні розрахункових операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, а також операцій ­переказу коштів у безготівковій формі із застосуванням платіжних карток.

Зазначена вимога є досить високою, оскільки встановлення РРО на кожний термінал самообслуговування призводить до їх здорожчання вдвоє, а то й утроє, що стримує темпи розширення власних термінальних мереж та змушує небанківські фінансові установи співпрацювати з банками, послуги яких звільнені від обов’язку використання РРО.

Наразі ринок грошових переказів в особі його ключових гравців має ряд пропозицій щодо оптимізації процесу використання РРО з метою переказу коштів.

Однією з них є впровадження так званого фіскального сервера, який встановлюватиметься в цент­ральному офісі фінансової установи та через захищені канали зв’язку з’єднуватиметься з усіма її терміналами самообслуговування.

Таким чином, фіскальний сервер здійснюватиме реєстрацію всіх операцій переказу коштів, ініційованих через термінали самообслуговування фінансової установи, та відправлятиме звіти до органів Державної фіскальної служби. При цьому не потрібно буде встановлювати РРО на кожний такий термінал, що дасть змогу заощадити на оплаті еквайрингових послуг спеціалізованим організаціям, які забезпечують збір, маршрутизацію, обробку та збереження трансакцій. Зазначене значно здешевить вартість термінальної мережі та сприятиме її активному розширенню.

На сьогодні пілотний проект із впровадження фіскального сервера «Поштар» активно реалізовує Укр­пошта на базі її київської дирекції.

Також треба зазначити, що 12 травня 2016 року з метою усунення перешкод для ведення бізнесу в Україні на розгляд Верховної Ради України було подано законопроект № 4658 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо видачі/приймання готівкових коштів та спрощення адміністрування при застосуванні реєстраторів розрахункових операцій», який передбачає звільнення від обов’язку застосовувати РРО під час здійснення безготівкових розрахунків з використанням платіжних карток, зокрема в мережі Інтернет.

Як показує світова практика, розвиток ринку грошових переказів рухається в напрямі глобальної елект­ронізації. З одного боку, це створює додаткові можливості для користувачів, з іншого — небезпеку використання електронних систем переказу коштів з метою ухилення від сплати податків, легалізації злочинних доходів та фінансування тероризму.

У зазначеній ситуації регуляторам та законодавцю важливо досягти балансу між встановленням нормативних обмежень на ринку грошових переказів, спрямованим на захист інтересів людини, суспільства та держави, і наданням учасникам цього ринку можливості впроваджувати новітні технології, у тому числі й у сфері реєстрації розрахункових операцій, які не стримували б, а нав­паки, стимулювали б розвиток бізнесу в Україні.