Особистість: Тетяна Самсіна:«Прогнозування наслідків та ризиків — один із нових підходів у роботі з клієнтами»

У вересневому номері «УЮ» за 2011 рік керуючий партнер Міжнародного правового центру EUCON Ярослав Романчук поділився власним баченням розвитку національного ринку юридичних послуг та місцем у ньому своєї компанії. Ми вирішили продовжити розмову, тепер уже з адвокатом, старшим партнером МПЦ EUCON Тетяною Самсіною

У рейтингу ТОП-50 юридичних компаній 2011 року, який проводився газетою «Юридическая практика» спільно із ВД «Коммерсантъ-Украина», ваша компанія піднялась на десять рядків. У чому секрет такої динаміки?

Завдяки фаховим здібностям адвокатів та юристів, наполегливій праці всього колективу компанії, маю на увазі працівників не тільки київського, а й варшавського офісу, організації роботи компанії, забезпеченню і створенню відповідних умов роботи для наших працівників.

Але такий рух відбувається, в тому числі, завдяки довірі наших клієнтів — іноземних інвесторів та українських компаній.

Чому клієнти МПЦ EUCON надають перевагу саме вашій фірмі?

Зі студентських років я запам’ятала такий вислів: «Мистецтво слухати набагато важче, ніж мистецтво говорити». Інколи клієнти, відвідавши декілька юридичних компаній, укладають з нами угоди за результатами переговорів. При цьому свої проблеми розповідають набагато довше, ніж нам потрібно, щоб розібратися в суті проблеми. На мою думку, людський фактор спрацьовує також.

Ми пропонуємо комплексний підхід до вирішення справ. Сьогодні більшості клієнтам не потрібна просто юридична консультація, їм потрібні системні рішення. При такому підході доводиться брати на себе частину відповідальності за кінцевий результат.

Що нового у вас з’явилося у взаємовідносинах з клієнтами?

Наші фахівці детально вивчають справу і прогнозують, які будуть наслідки та ризики при тому чи іншому варіанті вирішення спору, при прийнятті управлінського рішення.

Прогнозування наслідків та ризиків — це, напевно, і є один із нових підходів у роботі з клієнтами.

Не так багато юридичних компаній, які займаються цією проблематикою, а тим більше — готових брати на себе частину відповідальності за кінцевий результат і за наслідки наданих консультацій.

Тобто Ви хочете сказати, що конкуренції на юридичному ринку Ви не відчуваєте?

Свого часу Микола І сказав: «Поки я буду царювати, Росії не потрібні адвокати». На сьогодні царя немає — адвокатам роботи вистачає, хоча конкуренцію відчуваємо постійно.

До конкуренції ставимося спокійно, а до конкурентів — доброзичливо, як мінімум. Більше того, конкуренція — це сила, яка змушує постійно працювати, бути в тонусі, не дозволяє розслабитися, зупинитися і самозаспокоїтись.

Головне завдання компанії — щоб, скориставшись нашими послугами, клієнти поверталися до нас з іншими питаннями. Можу сказати, поки що нам це вдається. Фахівці компанії постійно працюють над собою, беруть участь у конференціях, компанія виступає організатором проведення семінарів на різноманітні теми бізнесу та права. Юристи постійно друкують свої публікації в «Юридической практике», «Судовому віснику» та інших спеціалізованих виданнях. Усе, що ми можемо протиставити нашим конкурентам, це тільки інтелектуальний продукт, який генерується нашими фахівцями.

До конкуренції готові, і готові конкурувати.

Як Ви оцінюєте ринок юридичних послуг в Україні?

Унікальність українського ринку юридичних послуг у тому, що ринок «тримають» національні компанії, на відміну від наших сусідів (Росії, Польщі), де домінують транснаціональні, міжнародні юридичні компанії. Звідси випливає те, що конкуренція досить гостра, подекуди навіть жорстка. При цьому вона не заважає вести професійну дискусію, обмінюватися досвідом.

Щорічно, в лютому, Асоціація правників України проводить юридичний форум «Розвиток ринку юридичних послуг в Україні» за участю лідерів юридичного ринку. У форумі постійно беруть участь наші колеги з Грузії, Росії, Білорусії, які високо оцінюють стандарти юридичних послуг і визнають, що Україна в цьому сегменті ринку є лідером на пострадянському просторі.

Останнім часом у ЗМІ з’являються Ваші публікації на тему трудових відносин. Невже це зумовлено частими «конфліктами» Ваших клієнтів з трудовим законодавством?

Незаконно звільнений працівник, коротка затримка із виплатою заробітної плати, неправильно оформлений штатний розклад — самі по собі такі порушення не мали б становити значної загрози для бізнесу. Саме такими міркуваннями керуються більшість наших вітчизняних клієнтів, а тому й вважають за можливе вирішити ці питання на корпоративному рівні. Разом із тим, нинішні зміни в трудовому законодавстві потребують більшої уваги бізнесу до сфери трудових відносин. Розширення ­компетенції контролюючих органів, посилення штрафних санкцій, створення умов для «донесення» працівниками на ­своїх роботодавців, законопроекти щодо «відбілювання» зар­плати — це лише окремі «стимули», що останнім часом привертають увагу роботодавців. Ми з вами маємо розуміти, що проблема наповнення державного бюджету розв’язується сьогодні у всіх напрямках. Тому бізнес, постійно тримаючи руку на пульсі гонитви за прибутками, об’єктивно не може бути готовим до наступу ще й з «тилу» трудових відносин.

А як же потужні кадрові служби провідних компаній? Хіба не для того вони створюються, щоб власник був спокійний за такий напрямок роботи?

Справді, саме з такою метою вони і створюються. Водночас практика свідчить, що навіть у компаніях, де діють потужні кадрові департаменти, не все так добре, як здається. Навіть не знаю, які причини тут домінують: брак часу для відстеження поточних законодавчих змін, нехтування виконанням законодавчих приписів чи елементарна халатність. Як альтернативу перевірці контролюючими органами своїм постійним клієнтам ми почали пропонувати проведення кадрового аудиту. Треба сказати, що під час проведення цього аудиту фахівці нашої компанії виявляють загрози, що виникають не лише з боку порушень трудового законодавства, а й такі, що можуть давати підстави правоохоронним органам проводити перевірки на предмет наявності ознак складів злочинів. З іншого боку, за результатами аудиту ми вказуємо клієнтові на аспекти, що можуть спричинити позови працівників до роботодавця.

Невже клієнти так часто виявляють попит на цей новий напрямок практики компанії? Коли Ви востаннє здійснювали такий аудит?

Я не говорила б такого про цілий напрямок практики. Наша компанія спеціалізується в основному на галузях податкового, корпоративного, міжнародного приватного права, практикує у сфері захисту активів. Тому насправді здійснення кадрового аудиту — це наша опція, яку ми додатково пропонуємо своїм клієнтам, причому доволі-таки часто за побажаннями самих клієнтів. Перебуваючи на абонентському обслуговуванні, отримуючи від нас правову допомогу, клієнти вирішують убезпечити свій бізнес на всіх напрямках, у тому числі й у трудовій сфері. Адже, погодьтеся, в захисті активів дрібниць не буває, таким є наш підхід.

У лютому кадровий аудит ми проводили на виробничому підприємстві — лідерові у своїй галузі — ТОВ «Пластікс-Україна», зі штатом працівників близько 200 осіб, на замовлення польського інвестора, який володіє виробничими потужностями в більш ніж 10 країнах Європи.

Не так давно набув чинності закон, яким гуманізовано відповідальність за економічні злочини. Чи не здається Вам, що практика юридичного супроводу в таких злочинах, у принципі, вже не потрібна?

З Вами, певно, не погоджуся не лише я, а й більшість фахівців, які надають послуги в цій сфері. Звичайно, згаданий закон привносить елементи гуманізму, наприклад, тепер за ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах немає ризику потрапити за ґрати років на десять, а доведеться сплатити штраф на суму до півмільйона гривень. Водночас треба розуміти, що не все так добре, як здається на перший погляд. По-перше, не сплативши штраф, усе ж можна отримати покарання у вигляді позбавлення волі. По-друге, окрім гуманізованих господарських злочинів, є ряд інших складів злочинів, які йдуть «в ногу» з господарськими (наприклад, привласнення майна, його розтрата шляхом зловживання службовим становищем, службове підроблення, підробка документів, їх використання тощо). А от санкції за такі злочини далеко не гуманні…

З прийняттям нового податкового законодавства всі платники податків, хто бажає знизити податкове навантаження, повинні вдаватися до більш хитромудрих фінансових схем. Що ваша компанія пропонує на ринку послуг податкового планування?

Вважаю, що непродумане та непрофесійне податкове планування може нести певні ризики для підприємства. Своїх клієнтів ми переконуємо в необхідності використання винятково законних шляхів. Крім того, пропонуємо завжди комплексний підхід. Ми не використовуємо якийсь один інструмент, намагаємося комбінувати. Погоджусь, що з прийняттям Податкового кодексу України змінилося багато звичних підходів. Це і скасування правила першої події, як нас­лідок — неможливість використання передплат, введення загального порядку нарахування податкових зобов’язань за посередницькими договорами. Нині схеми оптимізації мають більш витончений вигляд. До речі, треба сказати, що набагато легше працювати з тими підприємствами, на яких запроваджено управлінський облік.

Чому?

Бо підприємство вже планує свою діяльність і має бюджети доходів і витрат. Ще управлінський облік є більш оперативним, це дає можливість раніше спрогнозувати фінансовий результат періоду, визначити його за структурними підрозділами. Переваг багато, основні — швидкість реагування та наявність аналітичної інформації, з якою вже можна працювати.

Над чим працюєте в галузі податкового права? Які проб­леми , на Вашу думку, сьогодні є найбільш актуальними для бізнесу?

Більшість клієнтів звертаються до нас з проблемою виключення зі складу витрат збитків, що виникли станом на 1 січня 2011 року. У деяких підприємств суми збитків познімали під час проведення камеральних перевірок, попри те, що ці витрати були підтверджені під час проведених раніше документальних перевірок. Крім того, значну частину практики складає оскарження актів перевірок, в яких ­податкові органи визнають угоди, укладені платниками податків, нік­чемними. Багато працюємо і над тим, щоб упередити наших клієнтів від здійснення ризикованих операцій та роботи з ненадійними контрагентами. В основному це проведення семінарів і тренінгів на окремих підприємствах.

У кожній компанії є об’єкти інтелектуальної власності. Так склалося, що до захисту нематеріальних активів, до яких відносяться, в тому числі, й об’єкти інтелектуальної власності, власники бізнесу ставляться без належної уваги. З чим це пов’язано?

Так, справді, на сьогодні цінність активів того чи іншого бізнесу визначається, в тому числі, і його інтелектуальними продуктами. Як на мене, таке ставлення власників бізнесу до цього питання зумовлене нерозумінням важливості та економічної цінності об’єктів права інтелектуальної власності. Ми — одні з перших, хто запропонував своїм клієнтам не тільки пошук об’єктів права інтелектуальної власності та реєстрацію, але й їхню «економізацію».

Що Ви маєте на увазі під «економізацією»?

Оцінка інтелектуальної власності, постановка на баланс як нематеріальних активів для підвищення капіталізації господарюючого суб’єкта, інвестиційної привабливості підприємства. Оцінені об’єкти права інтелектуальної власності можуть бути внеском до статутного капіталу, можуть передаватися в заставу при отриманні банківського кредиту. Власник інтелектуальної власності може за ліцензійною угодою передати право користування і отримувати за це ліцензійні платежі у вигляді роялті.

Досить важливим моментом є використання оцінених об’єктів права інтелектуальної власності при здійсненні податкового планування.

Іноді клієнт звертається тоді, коли вже є посягання на його інтелектуальну власність і стоїть питання захисту інтересів клієнта. Адвокати нашої компанії неодноразово відстоювали в судах України права та інтереси відомої компанії ДП «Цептер Інтернаціональ Україна» від посягань третіх осіб.

Розкажіть, будь ласка, про ваші соціальні проекти.

За нашою ініціативою і підтримкою працює програма двомісячного стажування студентів юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка в Європарламенті (м. Брюссель, Бельгія), зокрема в офісі депутата Марека Сівеця.

При визначенні переможця відбувається трирівневий відбір претендентів на участь у цьому проекті. Додатково студенти отримують стипендію у розмірі 800 євро на місяць.

Упродовж двох останніх років ми підтримуємо і виступаємо спонсорами турніру із класичних судових дебатів з цивільного та земельного права. Всеукраїнський турнір проходить на базі юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а участь у ньому беруть студенти юридичних факультетів та вузів з усієї України. Переможці турніру отримують цінні призи, а найкращий гравець турніру має можливість місячного стажування в одному з офісів нашої компанії.