Банківське право: Істотна участь

Інесса МИХАЛЬЧЕНКО,
керівник проектів на ринках фінансових послуг Gryphon Investment Consulting Group

Нацкомфінпослуг зробила ще один крок щодо наближення вітчизняних підходів регулювання й нагляду у сфері ринків фінансових послуг до міжнародних стандартів

У 2016 році Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг), взяла курс на значне посилення вимог до небанківських фінансових установ, зокрема щодо прозорості їхньої структури власності, достатності та ліквідності активів. Разом із посиленням вимог до самих фінансових установ Нац­комфінпослуг планує встановити більш жорсткий контроль за набувачами та власниками істотної участі (10 % і більше) в статутному капіталі таких фінансових установ.

Про свої наміри Нацкомфінпослуг повідомила на власному офіційному сайті та опублікувала доопрацьований проект Розпорядження про внесення змін до Порядку погодження набуття або збільшення істотної участі у фінансовій установі (Проект).

 

Необхідність удосконалення

Необхідність реформування порядку набуття істотної участі в небанківських фінансових установах зумовлена рядом факторів, серед яких ключовими є:

— поява на ринку практики різного тлумачення та застосування нормативних актів регулятора;

— систематичне порушення прав споживачів фінансових послуг у зв’язку з фінансовою неспроможністю недобросовісних власників небанківських фінансових установ забезпечувати їхню фінансову стійкість протягом усього часу функціонування фінансової установи;

— відсутність ефективного механізму підтвердження платоспроможності та ділової репутації набувачів істотної участі;

— недосконалість порядку подачі та посвідчення документів набувачами ­істотної участі — нерезидентами, який не враховує особливостей діяльності іноземних компаній та норм міжнародного законодавства, що значно ускладнює доступ іноземних інвесторів на фінансовий ринок України.

Варто також зазначити, що відсутність чітких критеріїв щодо підтвердження бездоганної ділової репутації та належного фінансового стану набувача істотної участі збільшує ризик того, що контроль за діяльністю фінансової установи може отримати недобросовісна особа або особа з недостатньою фінансовою стійкістю. У свою чергу, у клієнтів такої фінансової установи в майбутньому можуть виникати проблеми з поверненням своїх кош­тів або ж з отриманням фінансових послуг.

Окремо варто звернути увагу на такий фактор, як поява на фінансовому ринку корпоративних структур, які дають формальні підстави не отримувати погодження Нацкомфінпослуг на набуття істотної участі у фінансовій установі, зокрема шляхом використання таких способів, як:

— «технічне дроблення часток», у результаті чого у жодного із власників фінансової установи не буде 10 % у статутному капіталі;

— нерозкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників;

— побудова структури власності, при якій контроль за фінансовою установою здійснює сама ж фінансова установа.

Вагому роль у посиленні конт­ролю за набувачами істотної участі у фінансових установах відіграє Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, яка передбачає впровадження міжнародних стандартів регулювання й нагляду (оверсайту) у сфері фінансових пос­луг та перевірка власників фінансових установ на предмет їх фінансової стійкості, підтвердження джерел фінансування/фондів та доступу до капіталу; ділової репутації, підтвердження професіоналізму та відсутність заходів впливу з боку регуляторів та правоохоронних органів.

Сама ж Нацкомфінпослуг обґрунтовує необхідність удосконалення порядку набуття істотної участі у фінансових установах тим, що норми чинної редакції Порядку погодження набуття або збільшення істотної участі у фінансовій установі (затверджений розпорядженням Нац­комфінпослуг від 4 грудня 2012 року № 2531 (Розпорядження № 2531) є неструктурованими та потребують комплексного вдосконалення з урахуванням міжнародних стандартів.

 

Прозорість структури

Тож які зміни планує внести регулятор до порядку погодження набуття істотної участі та чи справді вони є спробою якісно реформувати механізм набуття?

По-перше, Нацкомфінпослуг планує закріпити вимогу, згідно з якою структура власності фінансової установи повинна бути прозорою.

Набувачі істотної участі зо­бо­в’язані будуть забезпечити наявність структури власності, яка надасть можливість ідентифікувати не тільки самого набувача, а й усіх осіб, через яких він опосередковано здійснюватиме управління фінансовою установою, а також визначити взаємозв’язки між такими особами.При цьому Нацкомфінпослуг пропонує чітко визначити ознаку, яка свідчитиме про непрозорість структури власності фінансової установи, а саме — наявність взаємного конт­ролю, за якого фінансова установа, щодо якої отримується погодження набуття істотної участі, здійснює контроль набувача, а набувач здійснює контроль за цією ж фінансовою установою або має намір набути чи збільшити істотну участь у ній до розміру, який забезпечує контроль за нею.

Іншими словами, набувач істотної участі, контролером якого виступає фінансова установа, в якій планується набути істоту участь, не зможе отримати погодження регулятора та будь-яким чином брати участь в управлінні фінансовою установою.

Впровадження цієї вимоги має на меті стимулювання фінансових установ будувати прозору структуру власності, розкривати інформацію про реальних власників бізнесу та джерел їх фінансування, а також сприяти запобіганню легалізації відмивання коштів, отриманих злочинним шляхом.

При цьому Нацкомфінпослуг планує закріпити право інвесторів не отримувати погодження на набуття істотної участі у разі, якщо такий інвестор після набуття або збільшення істотної участі не стане кінцевим бенефіціарним власником («останнє коліно») або прямим («перше коліно») власником небанківської фінансової установи.

 

Підтвердження платоспроможності

По-друге, Нацкомфінпослуг планує надавати погодження набуття істотної участі у фінансових установах виключно платоспроможним інвесторам.

Підтвердження платоспроможності майбутніх власників небанківських фінансових установ та джерел походження їх коштів є ключовим фактором забезпечення стабільного розвитку небанківського фінансового ринку та забезпечення надання споживачам якісних фінансових ­послуг.

У цьому випадку Нацкомфінпослуг планує посилити вимоги щодо перевірки фінансової відповідності набувачів істотної участі, зокрема:

1) розрахунок аналітичних показників фінансового стану набувача істотної участі здійснюватиметься станом на останню звітну дату, що передує поданню заяви на отримання погодження набуття істотної участі.

Нагадаємо, що на сьогодні набувач істотної участі здійснює розрахунок фінансових показників на останню звітну дату, що передує прий­няттю рішення про набуття істотної участі. З огляду на те, що таке рішення може бути прийняте задовго до дати подачі документів регулятору, підтвердження платоспроможності набувача на дату прийняття рішення не відображає його реального фінансового стану;

2) фізичні особи — набувачі істотної участі зобов’язані будуть розкривати інформацію про свій фінансовий стан, зокрема про наявність власних коштів, кредитних або інших зобов’язань, а також розкрити джерела походження коштів для набуття істотної участі з наданням підтверджуючих документів.

При цьому варто зазначити, що період розкриття джерел походження коштів фізичними особами обиратиметься самостійно.

Безперечно, визначення чітких критеріїв і порядку підтвердження належного фінансового стану набувачів істотної участі та встановлення контролю з боку регулятора за їх дотриманням надасть можливість забезпечити платоспроможність небанківських фінансових установ та стабільність усього фінансового ринку.

 

Бездоганність репутації

По-третє, змінюються критерії бездоганної ділової репутації набувача істотної участі.

Чинне Розпорядження № 2531 має досить формалізований підхід до цього питання та передбачає розкриття інформації лише щодо ділової репутації керівника набувача — юридичної особи та безпосередньо фізичної особи — набувача. Однак цієї інформації явно недостатньо для того, щоб виявити всі факти недобросовісності набувачів та їх конт­ролерів.

З огляду на це в опублікованому регулятором Проекті передбачено здійснення повної перевірки ділової репутації заявника, членів його виконавчого органу, членів наглядової ради, а також його контро­лерів.

Більше того, до ознак відсутності у набувача бездоганної ділової репутації заплановано віднести:

— застосування іноземними державами, міждержавними об’єд­наннями, міжнародними організаціями або Україною санкцій протягом останніх п’яти років;

— включення до переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності;

— набуття законної сили рішенням суду в справі про легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення;

— установлення факту контролю (вирішального впливу) за діяльністю набувача з боку осіб інших держав, що здійснюють збройну агресію проти України;

— включення до списку фіктивних емітентів, що ведеться Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

При цьому варто відзначити, що запропонований Нацкомфінпослуг проект Розпорядження щодо набуття або збільшення істотної участі залишає відкритими та неврегульованими питання, що стосуються:

— порядку розрахунку фінансових показників юридичної особи — набувача, яка була створена в поточному календарному місяці, та, відповідно, не має можливості здійснити розрахунок фінансових показників станом на попередню звітну дату (оскільки вона ще не настала);

— порядку та строків приведення у відповідність структур власності діючих небанківських фінансових установ, які не відповідатимуть новим вимогам щодо прозорості.

Однак, незважаючи на деякі упущення, Проект передбачає ­ якісно нові та в цілому позитивні зміни у сфері набуття та збільшення істотної участі у фінансових ­установах. ­Подібна практика контролю за прозорістю структури власності та підтвердження платоспроможності власників істотної участі не є новою і раніше була впроваджена на банківському та фондовому ринках. А тому поширення таких вимог на небанківський фінансовий ринок України є очікуваним продовженням державної політики у сфері запобігання та протидії відмиванню коштів, одержаних злочинним шляхом, захисту прав споживачів та стабілізації економічного розвитку країни в цілому.

Послідовність дій регулятора в цьому напрямі та відображення відповідних змін в інших нормативних актах надасть можливість сформувати єдиний підхід таякісно нову практику роботи на небанківському фінансовому ринку. Ініціатива Нацкомфінпослуг спрямована на поступове наб­лиження до всесвітньо визна­- них міжнародних стандартів ре­гулювання й нагляду у сфері рин­- ків фінансових послуг та здійс­-нення більш глибокого й струк­турованого аналізу набувачів істотної участі, насамперед, їх фінансової стабільності та ділової репутації.