Моя компанія: За межами можливого

Максим СИСОЄНКО

Ще якихось п’ять років тому на українському ринку юридичних послуг кримінальна практика не була популярною. Але сьогодні ставлення до цього напряму у професійному середовищі змінилося, адже суспільно-політичні процеси в країні спричинили сплеск кримінальних переслідувань, у тому числі в політично мотивованих справах. Про особливості захисту у провадженнях з політичним присмаком, вплив спеціалізації на внутрішню кухню фірми та пов’язані з цим ризики «УЮ» говорив з партнерами адвокатського об’єднання AVER LEX

ПРО КЛІЄНТІВ

Віталій СЕРДЮК (В.С.): У політично мотивованих справах частіше клієнт знаходить адвоката, ніж навпаки. Ніхто не виключає агресивні продажі та business development, але погодьтеся, що кримінальна практика є приватною. Тому потрібно створити умови, які нададуть клієнту впевненості у правильності вибору ним адвоката в критичній ситуації. Це впливатиме і на високу цінність сприйняття ним роботи захисника, і виключатиме вірогідність моделі поведінки «подарунок долі для адвоката». Зазвичай спрацьовують поради щодо професіоналів від довірених осіб, рідше — пошуки в Інтернеті.

Ольга ПРОСЯНЮК (О.П.): Довіра і повага у відносинах між клієнтом та адвокатом — 90 % успіху. Якщо клієнт не довіряє своєму адвокатові, у його внутрішній команді деструктив чи він принципово не хоче зрозуміти запропонованої адвокатом стратегії захисту, керуючись порадами зовнішніх радників без юридичної освіти і розуміння процесу, то від таких клієнтів потрібно відмовлятись. Це ж стосується клієнтів, які власними діями, попри поради адвоката, шкодять своєму захисту і знецінюють уже досягнуті результати.

Ігор ФЕДОРЕНКО (І.Ф.): Політики мислять політично, і пояснити їм межі кримінального процесу непросто. Найперше, що має зробити адвокат, це донести до такого клієнта застосовувані методи роботи. «Хмари» Олімпу відрізняються від «хмар» реальності. Не секрет, як саме політики розв’язують свої проблеми. Проте ці прийоми не діють у кримінальному процесі, де все має відбуватися згідно з чинним Кримінальним процесуальним кодексом. Особливо в політично мотивованих справах, де має місце поставлення завдань «зверху». Тому сторона захисту має не лише досконально володіти процесом, а й застосовувати креативні методи захисту, нестандартний підхід, починаючи з презентації стратегії захисту клієнту. У попередній оцінці адвоката політик орієнтується, в тому числі, його вмінням вести комунікації зі ЗМІ та формувати доказову базу.

Микола ГРИГОР’ЄВ (М.Г.): Існування конфлікту інтересів між клієнтами потрібно завчасно передбачати. Взаємовідносини між клієнтом і адвокатом чітко врегульовані Правилами адвокатської етики. Проте, враховуючи зак­ріп­лені законом правила, з професійної точки зору варто комунікувати з існуючими клієнтами для уникнення конфлікту інтересів. Якщо ж у них є аргументовані заперечення, адвокат не має права приймати доручення від клієнта, який звернувся пізніше. Якщо конфлікт виявлено вже у процесі, адвокат має повідомити про це клієнтів і прийняти рішення про відмову від одного чи обох клієнтів. Найголовніше — надавати якісні професійні послуги, які призводять до очікуваного результату.

Юлія ПАТІЙ (Ю.П.): Основна ознака, що відрізняє цю категорію справ від інших, — постійна публічність. Телефонна книга активно заповнюється контактами журналістів різних видань і телеканалів. Часто їхні запитання настільки схожі, що виникає відчуття заміни роботи адвоката на роботу автовідповідача. І на цьому етапі адвокат має здобути навичку доносити зрозумілою мовою позицію до широких верств населення. Інколи навіть не знаєш, що важче: підготувати ряд процесуальних документів чи дати n-кількість інтерв’ю, адже кожне сказане слово може бути використане проти тебе чи клієнта. Проте вміння триматися на публіці і поведінка в публічних баталіях відіграє не останню роль у виборі такими клієнтами свого захисника.

 

ПРО РИЗИКИ

О.П.: У політично мотивованих справах можна виділити три групи ризиків: репутаційні, фінансові та пов’язані з особистою безпекою. В юридичних колах до клієнтів, які піддаються політичним переслідуванням, застосовують хоч і не дуже приємний, проте дуже влучний термін — «токсичний клієнт». Це — група клієнтів, починаючи співпрацю з якими адвокат має чітко зрозуміти, прийняти можливі негативні моменти та працювати на попередження.

М.Г.: «Скажи мені хто твій клієнт, і я скажу хто ти!». Цей відомий усім вислів може стати порушенням закону, якщо застосовується для забороненого законом ототожнення адвоката з його клієнтом. Саме з цього моменту починаються репутаційні ризики. І факт того, що адвоката, фірму, де він працює, всю команду ототожнюватимуть з клієнтом, треба розуміти відразу. Це може вплинути і на потенційних клієнтів, які, враховуючи наявність «токсичних клієнтів», можуть відмовитись навіть від ідеї співпрацювати з такою компанією, боячись подібного ототожнення з ними. Разом із тим сфера клієнтів, яким надає послуги компанія, та складність публічного проекту не є основними чинниками фахового рівня фірми.

І.Ф.: «Для досягнення цілей усі засоби доречні!». Це стосується відношення сторони обвинувачення до сторони захисту. Особливо, якщо остання активно висловлює свою позицію і професійно виконує роботу. У таких випадках часто займаються не розслідуванням справи, а «усуненням» адвокатів. Наприклад, шляхом штучного ініціювання кримінального провадження, у межах якого може бути ув’язнений адвокат, арештовані його кошти та кошти адвокатського об’єднання. Особливо дієво, якщо на рахунку компанії знаходяться кошти для внесення застави і звільнення клієнта з-під варти.

В.С.: «Береженого Бог береже!». Сьогодні суспільство нестабільне, багато громадян агресивно налаштовані проти певного режиму. Часто судові засідання проходять під мітинги громадян з радикальним настроєм, на багатьох із яких є вплив з боку окремих представників влади. Це все — дзвіночки для вжиття заходів щодо забезпечення особистої безпеки. Ви ж бачите, що певні провокації, ­заходи фізичного впливу та замахи на вбивство адвокатів перестали бути рідкістю і, на жаль, перейшли в категорію звичних явищ. До цього потрібно завчасно готуватись і не боятись!

 

ПРО РЕПУТАЦІЮ

І.Ф.: На репутацію клієнта адвокат повинен працювати кришталево чесно і професійно. Такі публічні процеси дають змогу максимально розкрити для суспільства роль адвокатури загалом. Зрозуміло, що адвокату не потрібно займатись «відбілюванням» репутації клієнта, це малоефективний спосіб. Проте зазвичай негативна репутація штучно створюється іншими суб’єктами для задоволення власних цілей. У таких випадках спрацьовує метод переміщення акцентів — потрібно зрозуміти, хто і навіщо це робить (це помітно по активності в соціальних мережах і частих інтерв’ю), звернути увагу на зазначені такими суб’єктами неправомірні відомості та розкрити мотиви їхніх дій. До речі, є багато випадків, коли опоненти в погоні за політичними дивідендами допускають ряд вис­ловлювань, які використовуються захистом як докази політичної заангажованості, тиску на суд і слідство, загрози фізичного впливу на клієнта тощо.

Ю.П.: Ми чітко розуміємо, що власний піар на імені клієнта є неприпустимим. Тому позиціонуємось не як ­адвокат конкретної особи, а як фахівець у ніші захисту в «кримінальних політично мотивованих переслідуваннях». Крім того, у таких справах неймовірно великий обсяг матеріалів, які потребують чіткої систематизації, досконального аналізу, підготовки багатьох процесуальних документів, «кілометрового» листування з опонентами, оскарження їхніх незаконних дій. Ці фактори впливають на оперативність та якість надання правової допомоги. Ми ж керуємось принципом виконати поставлене завдання на 1 000 % із 100 % можливих.

В.С.: Адвокат не має етичного права ставити запитання про неможливість захисту залежно від доведеності вини особи. У протилежному випадку він зраджує складеній ним присязі. Проте може відмовитись представляти інтереси тих, хто звернувся з метою незаконного заволодіння чужим майном, забезпечення звинувачення особи, яка не скоювала злочину та з інших подібних питань.

 

ПРО БЕЗПЕКУ

І.Ф.: Зазвичай адвокат має турбуватись про безпеку від фізичного впливу зі сторони тих, хто незадоволений наданням реальної правової допомоги політикам. Найголовніше — бути готовим протидіяти фізичному впливу на себе, на представників компанії і навіть на їхні сім’ї та близьких. Важливо бути не лише фізично і технічно «підкованим», а й залучати відповідних вузькопрофільних фахівців.

В.С.: Також є практика незаконного доступу до документів, що складають адвокатську таємницю. Для цього фальсифікують докази, проводять незаконні обшуки, затримання, притягнення до відповідальності. Тому потрібно забезпечити збереження доказів у справі і не залишати їх у місцях, доступних для широкого кола осіб (удома, в офісі). Враховуючи те, що жодні прописані гарантії в таких випадках, на жаль, не спрацьовують, доцільно залучати особисту охорону, застосовувати технічну безпеку та охорону електронного документообігу.

 

ПРО КОНКУРЕНЦІЮ

Ю.П.: На українському юридичному ринку є багато соло-адвокатів, фірм з кримінальними практиками, проте ми єдині, хто спеціалізується виключно в цій сфері. Особливістю нашого об’єднання є системній підхід команди адвокатів, яка охоплює великий обсяг різнопланової роботи і працює в режимі «нон-стоп», навіть якщо у справі є група фігурантів.

О.П.: У нашій діяльності ми відчуваємо швидше не конкуренцію, а певного роду партнерство. Ми завжди з повагою ставимося до наших колег по цеху, разом з якими боремося проти беззаконня правоохоронної системи колег, і завжди готові надати їм підтримку на цій нелегкій ниві.

 

ПРО ВІДНОСИНИ З ДЕРЖОРГАНАМИ

М.Г.: І слідчий, і адвокат мають однакову мету — досягнення істини. Ми завжди коректні у взаємовідносинах як з колегами, так і з процесуальними опонентами. Тримаємо удар на засадах поваги. Потрібно налагоджувати робочі стосунки в межах чинного законодавства, не переходячи на особистості, оскільки в цій системі координат немає місця для особистої неприязні. Такі конфлікти лише заважають встановленню істини у справі.

В.С.: Але на незаконні дії зі сторони процесуальних опонентів реагуємо відповідним чином. У більшості випадків це ініціювання кримінального переслідування особи, яка забуває, що Кримінальний і Кримінальний процесуальний кодекси діють в обидва боки.

 

ПРО СУДИ

І.Ф.: Не секрет, що в політично мотивованих справах є тиск на суддів. Але задокументувати, хто тисне і якими заходами, доволі складно. В нашій практиці ми зіштовхувались з погрозами щодо фізичної, дисциплінарної та політичної розправи з суддями. Був навіть випадок, коли, мотивуючи свої дії, суддя сказав: «Ви що, смерті моєї бажаєте?». Тобто йдеться вже не лише про звільнення з посади. Такий тиск владних органів дуже шкодить реальному правосуддю, особливо коли це стосується взяття під варту чи винесення вироку. При прийнятті рішення суддя керується не законними підставами і доказами, а рівнем резонансності і страхом застосування до нього негативних методів.

З іншого боку, в менш гучних справах корупційних випадків небагато, суди діють професійно і приймають справедливі законні рішення. Складається враження, що владі вигідно нівелювати суди, їхній авторитет, щоб зробити їх керованими та вимагати вигідні рішення.

 

ПРО СТРЕС

М.Г.: Стресові умови створюють як клієнти, так і процесуальні опоненти. Зазвичай кожна друга процесуальна дія закінчується неочікуваністю, далекою від прописаних законодавчих норм. Інколи «свиню» підкладає сам клієнт, несподівано займаючи на слідчих діях непогоджену із захистом позицію. В таких ситуаціях потрібно ­заздалегідь продумувати «антидепресанти». Звичайно, спорт, позитивний стиль життя, доброзичливість до особи завжди врятують і відволічуть, але якщо на це є час. Тому важливі незвичні методи. Так склалося, що нашим рятівником є щирий гумор серед партнерів і команди. Він завжди допомагає, незважаючи на рівень градусу негативної ситуації. Також не менш важливими є професійний азарт, професійна злість і ставлення до своєї діяльності з позиції віри у перемогу.

Ю.П.: Крім внутрішнього настрою важливо застосовувати зовнішні заохочення — спільні корпоративи, які укріплюють командний дух і загальну волю до перемоги, додаткова відпустка та фінансові бонуси. Хоча інколи, коли потрібна термінова релаксація, нам достатньо зібратись у кабінеті переговорів та посмакувати чорного хліба із салом.

 

ПРО ГРОШІ

М.Г.: Подейкують, що головним принципом роботи адвокатури є її збагачення, а для нас особисто головними чинники є здоровий дух авантюризму й унікальний дос­від. Фактично складність справи і рівень супротиву підбурює нас до її ведення та винайдення нових схем захисту. Звичайно, кожна кваліфікована робота має бути гідно оплачена. Лише тоді вона цінується клієнтами. У багатьох випадках при виборі — гроші чи інтерес клієнта — фінансові питання відходять на другий план або взагалі не враховуються.

О.П.: Але дуже часто політики звертаються на такій стадії проблеми, що питання гонорару не стоїть навіть на третьому місці. В подальшому надзвичайно приємно в таких справах читати в ЗМІ коментарі, що адвокати унеможливлюють спроби НАБУ ув’язнити підозрюваного чи що Генеральний прокурор України двічі повернув підозру до НАБУ для доопрацювання, розуміючи рівень професійності і знання процесу адвокатами. Тому довіра і повага клієнтів, колег і процесуальних опонентів є основною нагородою.

 

ПРО АДВОКАТСЬКУ ЕТИКУ

О.П.: Неприпустимим для адвоката, незважаючи на рівень веденої ним справи, є свідоме порушення законодавства, Правил адвокатської етики, непрофесіоналізм та нечесність у відношенні до клієнта. Порушуючи закон, ти даєш процесуальному опоненту в руки козир, який буде використаний проти тебе за першої ж можливості. Ми завжди і по життю, і по роботі керуємося принципом діяти по совісті.

 

ПРО КОМАНДУ

І.Ф.: Головною відзнакою команди адвокатів, які беруть учать у таких справах, є бійцівські якості. Команда діє за принципом єдності, професійності і безстрашності. Кожен адвокат повинен розуміти всі ризики ведення таких клієнтів. У подібних справах немає місця страху чи невпевненості, оскільки такий адвокат є слабкою ланкою, що впливає і на клієнта, і на інших членів команди. Більше того, кожен адвокат складає присягу, якій потрібно слідувати та з професійної точки зору робити можливе і неможливе для досягнення результату клієнта.

 

ПРО ОСОБИСТЕ ТА ПРОФЕСІЙНЕ

В.С.: Не можна допустити вплив особистого ставлення на здійснення професійних обов’язків. Для формування особистої оцінки вини клієнта у злочині потрібно керуватися враженнями від спілкування з ним і конкретними перевіреними фактами, а не публічною версією, розміщеною у Facebook. Якщо в результаті залишається негативне враження, варто дослухатись до внутрішнього голосу і не співпрацювати з таким клієнтом.