Репортаж: Світовий похід

Христина ПОШЕЛЮЖНА

Учасники Anti-Corruption and Compliance Forum обговорили світові тенденції комплаєнс-практик та їх імплементацію в Україні

У суспільства сьогодні є дві оцінки: «зрада» та «перемога». Антикорупційна реформа десь посередині «зрадоперемоги». Такими словами 27 вересня ц.р. відкрив Anti-Corruption and Compliance Forum (ACCF) заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції Віктор Чумак. Форум організований газетою «Юридическая практика», генеральний партнер — ЮФ GOLAW, експертний — консалтингова компанія PwC.

Однак повернімося до антикорупційної реформи — її досягнень та провалів. Саме такій темі було присвячено панельну дискусію ACCF. Хоча дехто з учасників панелі категорично не погодилися з такою назвою, мовляв судити про провали ще рано, занадто рано. Так, проректор Національної академії прокуратури Юрій Севрук зазначив, що за становленням антикорупційних органів українське суспільство спостерігатиме впродовж трьох-п’яти років (саме такий час потрібен, аби правоохоронці навчились якісно розглядати корупційні справи).

Антикорупційні органи були присутні на ACCF. Так, представники Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури в унісон твердять про проблеми із судами — останні не готові розглядати корупційні справи і, тим паче, приймати у них рішення.

«НАБУ — один з найвідкритіших органів по боротьбі з корупцією», — зазначив керуючий партнер GOLAW Валентин Гвоздій. Однак, на його думку, громадськість не відчуває турботи через відсутність інформування з боку держави про стратегію боротьби з корупцією.

На ролі юристів у боротьбі з корупцією зупинилась радник МЮФ Baker & McKenzie Мар’яна Марчук. Пані Марчук закликала колег доводити до відома керівництва вимоги законодавства у протидії корупції, адже на деяких підприємствах має бути антикорупційна політика, а антикорупційні положення повинні міститись у деяких категоріях конт­рактів.

 

Комплаєнс та антикорупція

Антикорупційному комплаєнсу було присвячено другу сесію ACCF, модератором якої виступив директор АО PwC Legal, адвокат Олексій Катасонов. Партнери АО Arzinger Лана Сінічкіна та Катерина Гупало проаналізували екстериторіальні вимоги іноземного антикорупційного законодавства. Зокрема, пані Сінічкіна розповіла, що за американським Dodd-Frank Act (2010 року) особі, яка принесла корисні відомості слідству про корупційне провадження, яке розслідується, належить від 10 до 30 % від суми коштів, що стягуються. Таких щасливчиків у США вже 33 особи. Пані Гупало звернула увагу на те, що за українським КПК юридична особа не може піти на угоду зі слідством — і це великий законодавчий пробіл.

Національне законодавство з європейської точки зору проаналізував радник, голова практик комплаєнсу та права ЄС ЮФ Redcliffe Partners Аріо Дехгані. Він акцентував увагу на ті положення, які не містить антикорупційне законодавство багатьох європейських країн.

На найгучніших корупційних кейсах зосередилась партнер практики вирішення спорів та комплаєнсу МЮФ CMS Cameron McKenna Ольга Ворожбит. Особливу увагу вона приділила ролі бразильського судді у справі компанії Petrobras. Справа вплинула на всю Бразилію, оскільки стосувалась корупції у вищих ешелонах влади. Суддя Серджіу Мору давав санкцію на прослуховування телефонних розмов високопосадовців, у тому числі діючого президента Бразилії. Суддя став національним героєм і завдяки шаленій підтримці громадськості став недоторканним для корупціонерів.

Доцент Національної академії прокуратури Зоя Загіней, у свою чергу, зупинилась на відсутності юридичних механізмів захисту викривачів інформації про корупційні діяння. А керуючий партнер ЮФ «Лавринович і Партнери» Максим Лавринович вважає, що вся справа у менталітеті. За його словами, менталітет залежить від відповідальності. А відповідальність є саме тим наріжним каменем, який у США та європейських країнах не дозволяє порушувати принципи комплаєнсу.

 

Внутрішня побудова

Пообіді заступник директора з правових питань YouControl, адвокат Данило Глоба презентував доповідь «Виявлення фіктивних контрагентів та інших ризикових партнерів як частина комплаєнс-функції». Серед комплаєнс-ризиків він виділив такі: застосування юридичної відповідальності, заподіяння фінансових збитків, втрата ділової репутації, рейдерські посягання, фігурування в антикорупційних ризиках тощо.

Небавом учасники ACCF перейшли до обговорення побудови комплаєнс-функцій у компаніях. Модератором третьої сесії виступив керуючий партнер Міжнародного правового центру EUCON Ярослав Романчук, який акцентував увагу на важливості переконання клієнтів не переносити українські «правила ведення бізнесу» у країни Євросоюзу.

На регуляторному комплаєнсі (відповідність законам, нормам, політикам та стандартам) зупинився Валентин Гвоздій. На його думку, комплаєнс не діятиме без запровадження системи «Governance, Risk management, and Compliancе» (GRC). Пан Гвоздій зазначив, що в країнах з високою роллю регуляторних органів GRC-система у компаніях налаштована добре. «В Україні хороші відносини з регулятором — корупція. За кордоном хороші відносини означає хороше налаштування GRC-системи», — вважає доповідач.

Партнер АК «Коннов і Созановський» Олексій Покотило, у свою чергу, розповів про Кодекс корпоративної етики. За його словами, участь у його складанні мають брати всі працівники компанії, адже кодекс повинен фіксувати «існуючу матрицю». «Етичне ведення бізнесу має бути метою будь-якої компанії», — такої думки ­дотримується ­асоційований партнер АК «Соколов­ський і Партнери» Кирило Номінас. Він додав, що антикорупційний комплаєнс повинен існувати в будь-якій компанії при регулюванні внутрішніх відносин, відносин з державними органами та при взаємодії з клієнтами.

Побудовою комплаєнс-функцій на прикладі великого холдингу поділився керівник департаменту з корпоративного управління ТОВ «ДТЕК» Олексій Поволоцький. У «ДТЕК», наприклад, підрозділ з комплаєнс-менеджменту було створено ще шість років тому. У ТОВ «­Байєр» (Україна) функції комплаєнс-офіцера виконує керівник юридичного управління — про це розповіла юрист компанії Ярослава Кибальник. Комплаєнс також стежить за тим, щоб ніхто не переслідував заявника (викривача).

На важливості впровадження Privacy Compliance Program (комплекс організаційно-правових заходів, спрямованих на моніторинг, виявлення та мінімізацію ризиків втрати/розголошення персональних даних) акцентувала увагу директор департаменту правового забезпечення ПАО «Київстар» Ольга Прокопович. Вона зазначила, що дані — це нова валюта сучасності, особливо якщо це персональні дані.

 

АМКУ та банки

Далі учасники ACCF предметніше говорили про антимонопольний та банківський комплаєнси. Модератором секції з антимонопольного спрямування виступив радник МЮФ Integrites Сергій Шершун. На рекомендаційних роз’ясненнях як інструменті запобігання порушень законодавства про захист економічної конкуренції зупинився директор департаменту конкурентної політики АМКУ Сергій Лахно.

Партнер ЮФ Sayenko Kharenko Володимир Саєнко вважає, що усвідомлення того, що комплаєнс-політика не може бути стандартизованою, ще не прийшло. А радник, керівник практики інтелектуальної власності, ІТ та антимонопольного права АО «Спенсер і Кауфманн» Тетяна Харебава вважає, що українським компаніям потрібно дати стимул та показати, що запровадження політики антимонопольного комплаєнсу чогось «варте» в очах АМКУ.

У свою чергу, керівник юридичного відділу, офіцер з дотримання корпоративних стандартів та політик «Хенкель» в Україні Ольга Лук’янова серед завдань внутрішніх юристів виділила: попередження, виявлення та реагування на порушення.

Другу секцію «Комплаєнс у банках» модерував партнер АО Officium, міжнародний адвокат у Словацькій Республіці Костянтин Буяло. Нові вимоги до структури власності банків та наслідки її непрозорості проаналізував старший менеджер департаменту банківського нагляду Національного банку України Вік­тор Курцев. Чому виникають проб­леми з розкриттям? Пан Курцев пояснив, що через приховування статків, оптимізацію оподаткування, ­уникнення пов’язаності та ухилення від відповідальності.

Керівник практики банківського комплаєнсу АО PwC Legal Анна Липська зупинилась на алгоритмі комплаєнс-перевірки клієнтів банку. На її думку, кожен банк повинен мати положення про ідентифікацію, верифікацію та вивчення клієнтів.

Учасники АССF говорили також про процес перевірки працівників банків. У цей процес, за словами зас­тупника директора департаменту захисту інтересів ПАТ «Діамантбанк» Олексія Плєшакова, залучені представники юридичного департаменту, кадрової служби (управління персоналом) та служби безпеки — саме такий комплексний підхід дає змогу досягнути цілей комплаєнс-перевірки.

«Регулятор зобов’язав банки вникати в суть операцій, однак відповідні норми законодавства сформульовані таким чином, що ні банк, ні клієнт не розуміють, що дозволено, а що заборонено», — поділився власною думкою директор юридичного департаменту ПАТ «Ощадбанк» Олександр Зима, говорячи про особ­ливості окремих фінансових операцій.

 

Санкції проти

За останні два роки у компаніях набрав популярності такий вид комплаєнсу, як санкційний. Саме цій темі було присвячено останню, п’яту, сесію АССF, модератором якої виступив консультант з розвитку фінансового сектора в ЕСА Міжнародної фінансової корпорації (IFC) Євген Рокитський. Він зазначив, що до 2014 року питання санкцій були не актуальними для України, однак сьогодні вони стоять у порядку денному більшості компаній.

Партнер Pavlenko Legal Group Денис Майстренко вважає, що санкції, які вводяться США, є більш жорсткими порівняно із санкціями, які вводить Євросоюз. Що стосується санкцій, які вводить Україна, то часто вони є запізнілими відпові­дями. Про це зазначила молодший партнер практики безпеки бізнесу АО Juscutum Ксенія Проконова. За її словами, найдієвішими виявилися санкції у транспортній сфері.

Рекомендував адаптувати гло­бальні програми комплаєнс-пе­ревірок до українських реалій радник з юридичних питань компанії TNT Ukraine Максим Бугай. Він радить проводити спеціальні перевірки контрагента на предмет санкційних обмежень, адже компаніям, які не дотримуються режиму санкцій, можуть загрожувати серйозні штрафи.

Комплаєнс-офіцер групи компаній Hamburger Hafen und Logistik Джон Маурер акцентував свою увагу на ухилені від контрактних зобов’язань, зокрема на положенні про дотримання санаційного режиму в договорах.

На цій ноті АССF було завершено.