Опитування: Вигідна поліція
На початку року новина про ліквідацію податкової міліції та створення фінансової поліції добряче сколихнула інформаційний простір. У Мінфіні поспішили запевнити, що «ліквідація», спровокована змінами до Податкового кодексу, це технічна помилка, та анонсували внесення на розгляд уряду законопроекту про фінансову поліцію.
Ліквідація податкової міліції та створення фінансової поліції — це зміна вивіски чи глибока реформа силового підрозділу податкових органів? Які принципи діяльності повинна почерпнути фінансова поліція у своїх попередників, а які ніколи та ні за яких обстави не повинна? Які труднощі постануть при реформуванні силового підрозділу податкових органів та які реформи здатні полегшити життя бізнесу? Ці та інші запитання ми адресували юридичній спільноті.
Законодавство без поспіху
Наталія ЄФАНОВА, старший юрист ЮК Prove Group
Тема ліквідації податкової міліції обговорюється в Україні досить тривалий час, прибічники та супротивники такої реформи постійно висловлюють думки та певні пропозиції щодо вирішення наболілого питання.
Насправді, якщо вірити аналітичним даним щодо стану роботи податкової міліції, її результати є не дуже оптимістичними, тож ідея про делегування до підвідомчості однієї спеціалізованої служби всіх економічних злочинів є доцільною.
Разом із тим постає питання, чи є раціональною така реформа та які результати вона дасть з огляду на зміст запропонованих законопроектів, а також враховуючи можливість повноцінної, з точки зору мети, закладеної в такому нормативно-правовому документі, його імплементації в Україні.
Позаяк контроль фінансової сфери вимагає не тільки спеціальних знань, а й додержання певного порядку реалізації повноважень, пов’язаних з таким контролем, однакового підходу в перевірці фактів вчинення фінансових злочинів суб’єктами великого, середнього та малого бізнесу, спрямованості дій держави на підтримку реалізації запропонованої реформи (в тому числі, у частині стимулювання працівників відповідно до встановленого рівня як заробітної плати, так і стосовно соціальних гарантій).
Важливим також є встановлення дієвої системи відповідальності посадових осіб фінансової поліції за порушення порядку реалізації та зловживання своїми повноваженнями.
Суттєве значення в процесі впровадження реформи матиме і забезпечення якісного відбору фахівців та їхня підготовка, підготовка команди, що відповідатиме за втілення таких змін.
Результативність наведених перетворень також напряму залежить від бажання бізнесу відмовитись від закоренілої звички до зловживань, у тому числі і в податковому полі.
Окреслені моменти повинні знайти своє відображення у законі про фінансову поліцію, тому зазначений нормативно-правовий документ не може прийматись поспіхом, зокрема з урахуванням «технічної помилки», що призвела до фактичної передчасної ліквідації органів податкової міліції (Закон України № 1797 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні»).
Відтак, є багато факторів, що впливатимуть на позитивність результатів проведення зазначеної реформи, і саме від них безпосередньо залежатиме її успішне втілення.
Сформований з нуля
Андрій ЖУРЖІЙ, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики
Якщо реформа буде реалізована так, як вона анонсується, то йдеться про докорінну зміну підходів до розслідування економічних злочинів. Власне, акцент роботи нового органу буде спрямований у першу чергу на аналітичну складову. Натомість маємо на меті відійти від стандартної для податкової міліції практики силового захвату та залякування зброєю під час слідчих дій. Окрім того, передбачається, що до нового органу не зможуть увійти дійсні співробітники податкової міліції, СБУ або МВС. Думаю, для того, щоб зламати вже звичну для правоохоронних органів методику роботи, до них мають увійти зовсім інші люди, з іншими цінностями. І, звісно ж, орган буде єдиний, уніфікований, перебере на себе розслідування всіх економічних злочинів, а тому відповідні підрозділи в СБУ, МВС та податкова міліція будуть ліквідовані.
Не можу назвати жодної речі, яку варто запозичити від нинішньої системи. Орган має бути сформований з нуля, новими людьми, як би ідеалістично це не звучало. Позбутися потрібно карального підходу до виконання посадових обов’язків та, звісно, бажання співробітників податкової міліції наживитися. Для цього, наприклад, рівень оплати праці співробітників новоствореного органу передбачатиметься конкурентний. Ненормальною є практика безпідставного відкриття кримінальних проваджень винятково з метою наступного вимагання хабара за його закриття. І корінь проблеми у тому, що така практика заохочується найвищим керівництвом ДФС України.
Найбільша складність процесу реформування полягає у небажанні людей, які зараз стоять на корупційних потоках, їх позбуватися. Оскільки коаліційні фракції в переважній більшості координують цих людей, може виникнути складність з прийняттям внесеного урядом законопроекту. Навряд чи хтось беззастережно скаже, що не підтримує законопроект, адже це є вимогою бізнесу протягом уже багатьох років, проте, думаю, знайдуться депутати, які своїми на перший погляд незначними правками намагатимуться спаплюжити базову ідею. Відтак, парламенту доведеться поборотися за її збереження. Ну, і, звісно ж, без нормального менеджменту, який очолить процес реформування, навряд чи щось вийде.
Достатньо хорошим результатом для бізнесу було б проведення до кінця каденції Верховної Ради цього скликання двох ключових реформ: запровадити податок на розподілений прибуток і зменшити податкове навантаження на фонд заробітної плати. Перша новела, думаю, стимулювала б інвестиції в розвиток вітчизняних підприємств. Друга реформа полягає у скасуванні єдиного соціального внеску, військового збору і запровадженні єдиної ставки ПДФО з фонду оплати праці з подальшим перерозподілом надходжень від цього податку між місцевими бюджетами і Пенсійним фондом України. Думаю, запровадження податкового навантаження на фонд заробітної плати на рівні спочатку 29 %, а згодом 22 % створило б конкурентні переваги для України порівняно з іншими європейськими країнами і сприяло б залученню іноземних інвестицій.
Про «зміну вивіски» не йдеться
Євген ПРОНІН, керуючий партнер ЮК «Пронін та Партнери»
За останній місяць новина про ухвалення Верховною Радою України закону про створення фінансової поліції та Єдиного реєстру ПДВ набула гучного розголосу. Переважно такі обговорення не стосуються нового органу, розподілу функціональних обов’язків та напряму роботи. Увагу до себе привернула податкова міліція, яка через так звану технічну помилку була ліквідована, проте жодних функцій не виконувала, але фінансування з боку держави отримувала. Зрештою, саме ця ситуація привернула увагу суспільства до однієї із найважливіших реформ 2017 року. Таким чином, ініціатори створення фінансової поліції наголошують на тому, що роботу новий орган повинен розпочати в якнайкоротші строки. Інакше за час формування нової структури недобросовісні суб’єкти господарювання зможуть скористатися прогалиною у власних цілях.
Назвати ліквідацію податкової міліції та створення фінансової поліції «зміною вивіски» теоретично не можемо, бо сфера діяльності нової служби охопить більш широкий спектр дій, спрямований на розкриття фінансових злочинів, аніж вчиняла безпосередньо податкова міліція. На цьому етапі такі повноваження належать до компетенції щонайменше чотирьох служб (податкова міліція, Міністерство внутрішніх справ, Служба безпеки України, Держфінмоніторинг). Звичайно, створення нового органу, що здійснюватиме діяльність, спрямовану на попередження економічних злочинів, та буде прямо підпорядковуватись одному вищестоящому органу — це наслідування найліпших світових прикладів. Як відомо, податкова міліція у своїй роботі застосовувала силові методи, що є відлунням старої системи. Утім, фінансова поліція, сподіватимемось, не вчинятиме тиск, а свою увагу концентруватиме на розслідуваннях, аналітиці даних щодо можливих зловживань та збиранні доказової бази щодо їх існування. Тільки у разі підтвердження факту вчинення злочину суб’єкт може бути притягнутий до відповідальності.
З моменту започаткування реформації системи у цілому можемо спостерігати, що новостворені органи не демонструють належного рівня виконання покладених на них обов’язків. До майбутніх кадрів фінансової поліції має бути застосований ретельний відбір, що позитивно вплине на рівень виконання їхніх повноважень. Проте це може затягнути момент початку функціонування нового органу. Зрештою, лічена кількість людей займатимуться моніторингом фінансової ситуації у всій країні та викриттям складних схем економічних злочинів. Ці схеми напрацьовані досить обізнаними кадрами у тій чи іншій сфері діяльності суб’єктів господарювання. Саме тому на викриття зловживань держава повинна делегувати щонайменше такого ж рівня ресурс — людей, яким відомо походження фінансових махінацій, а відтак які зможуть запобігти їхній реалізації.
Втілювати у життя
Юлія БРУСКО, юрист ICF Legal Service
Варто відзначити, що спроби реорганізувати податкову міліцію чи ліквідувати її взагалі здійснювалися протягом багатьох років. Сьогодні цей процес прискорився завдяки технічним помилкам у новоприйнятому законі. Питання у тому, чи принесе створення нової поліції користь.
Поки текст законопроекту офіційно не оприлюднений, важко напевне говорити про конкретні зміни. Однак уже зараз можна стверджувати, що ми на порозі появи додаткового органу, який обтяжуватиме бізнес і навряд чи сприятиме поліпшенню інвестиційного клімату в Україні.
По-перше, неодноразово наголошувалося на аналітичній, а не на силовій основі роботи фінансової поліції. При цьому залишається незрозумілим, чому в такому разі цей орган усе ще носитиме назву поліції, оскільки це апріорі передбачає силову природу органу. Тут заява міністра внутрішніх справ видається досить обґрунтованою.
По-друге, ми знову спостерігаємо зміну підпорядкування вищезазначеного органу. Крім того, анонсується, що до повноважень фінансової поліції, окрім розслідування податкових злочинів, буде віднесено розслідування й інших економічних злочинів, зокрема фіктивного підприємництва, махінацій на ринку цінних паперів, відмивання коштів тощо.
Тоді постає питання щодо дублювання повноважень з повноваженнями уже існуючих органів: Державною службою фінансового моніторингу, Міністерством економіки, Державною аудиторською службою тощо.
Крім того, передбачається конкурсний відбір на посади до майбутньої фінансової поліції та оновлення її складу на 70 відсотків. Такий план дій схожий на реформування національної поліції свого часу, однак зберігається ризик призначення старих кадрів на керуючі посади.
На жаль, Україна знає безліч «реформ», результатом яких стали лише зміна назви органів і подальші незліченні зміни в документах та вивісках. Тому для реальної реформи податкової міліції замість зміни вивіски необхідно змінювати не лише законодавство, але й втілювати законодавчі положення у життя.
За умови створення єдиного органу, який займатиметься так званими злочинами білих комірців, і надання йому аналітичних повноважень, а також цілковитого оновлення його складу, такий орган справді може стати корисним та ефективним. У будь-якому разі необхідно дочекатися офіційного оприлюднення законопроекту й після цього робити більш обґрунтовані висновки.
Таким чином, якщо прогнозовану реформу буде втілено належним чином, тоді справді можна буде говорити про якісно нову структуру, покликану захищати суспільні інтереси та здійснювати розслідування й аналітику радше, ніж переслідування чи залякування, і ми не спостерігатимемо чергову беззмістовну зміну форми без оновлення змісту.
Проблема у вибірковості
Мирослав ГОРОШКО, старший юрист судової практики МЮФ Integrites
Упродовж останніх років значно збільшилася кількість заяв як окремих законотворців, так і експертного середовища щодо необхідності активної роботи над «реформуванням податкової системи України».
Справедливо зауважити, що, за міжнародними оцінками, в 2016 році Україна піднялася в рейтингу легкості сплати податків Paying Taxes та посіла 84 місце (у 2015 році — 107) серед 190 країн, що яскраво ілюструє певні зміни у державі.
Говорячи про необхідні кроки реформування, звісно ж, варто акцентувати увагу на: зменшенні ставок податків (довгостроково-поступова реформа з урахуванням економічного стану), спрощенні процедури адміністрування податків (невідкладно), створенні прозорих та відкритих умов (зниження тиску) при взаємодії держави та бізнесу.
Проте, на наш погляд, на сьогодні найбільша проблема полягає не у відсутності реформ у податковій сфері, а у їх вибірковості та неузгодженості характеру.
Для прикладу, як позитивний крок варто відзначити прийняття наприкінці 2016 року Закону України № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (законопроект № 5368), однак не треба забувати, що положення цього Закону (в певній частині) є зовсім не новими: вони містилися в законопроекті № 3357 від 26 жовтня 2015 року, який не витримав тодішньої критики.
Також не треба забувати, що кінець 2015-го та початок 2016 року пройшли під егідою обіцянок прийняття нового ПК України, які потім відклалися до 2017 року і не виключено, що будуть відкладені й далі.
Зазначене свідчить про відсутність стабільного та системного підходу до реформування, а отже і відсутність зрозумілих правил.
Як приклад наслідків такого підходу можна назвати тенденції останніх років дії «мораторію» проведення перевірок органами ДФС суб’єктів господарювання з обсягом доходу до 20 млн. Винятки — дозвіл Кабінету Міністрів України, заява самого суб’єкта чи рішення суду.
Так, підпунктом 78.1.11 ПК України встановлено умову проведення документальної позапланової перевірки на підставі рішення суду (слідчого судді) (є в поточній редакції ПК України з 2012 року).
Власне, на той час КПК України уповноважував слідчого (прокурора) як сторону обвинувачення (статті 36 та 40 КПК України) на призначення ревізій, перевірок та ініціювання розгляду цього питання судом.
Проте з прийняттям нового Закону «Про прокуратуру» у 2014 році подібні положення з КПК України було виключено.
На сьогодні ж у КПК України немає норми, яка надавала б слідчому процесуальне право звертатися до слідчого судді з відповідним клопотанням.
Натомість, спираючись на дані реєстру судових рішень, суди активно розглядають подібні звернення слідчих та задовольняють їх, чим надають зелене світло на проведення позапланових перевірок усупереч діючому мораторію.
Виходячи з подібних підходів до законодавчих змін, головною проблемою реформування всієї галузі залишається відсутність системності, узгодженості, послідовності та передбачуваності реалізації питання.
