Податкові перевірки: Мораторій на повірку

Мирослав ГОРОШКО,
старший юрист судової практики МЮФ Integrites

Чітко та обґрунтовано про особливості дії мораторію на перевірки фіскальних органів у 2017 році

Повертаючись до питання «реформування податкової системи в Україні» та не менш гучних заяв щодо «зменшення податкового тиску на бізнес», доцільно розглянути ситуацію зі станом мораторію на проведення податкових перевірок у 2017 році.

Як ми пам’ятаємо, у 2015-му та 2016 роках уже діяв так званий мораторій на проведення перевірок контролюючими органами суб’єктів малого та середнього бізнесу.

Обмеження щодо їхнього здійснення були введені в дію Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71-VIII (Закон № 71-VIII) та Законом України «Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб — підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності» від 23 лютого 2012 року № 4448-VI.

Винятками з обмежень, визначених Законом № 71-VIII, були: дозвіл КМУ; заява самого суб’єкта господарювання; рішення суду; проведення перевірки згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу (КПК) України.

Перші дві підстави мали лише декларативний характер, а от дві інші — у розумінні судових органів об’єднувалися в єдину підставу та розглядалися у порядку КПК Ук­раїни.

 

В обхід «перешкодам»


З метою обійти винятки фіс­кальні органи спочатку заявляли в порядку КАС України окремі позови про надання дозволу судом на проведення перевірки, у задоволенні яких їм відмовляли з посиланням на положення підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу (ПК) України, мотивуючи тим, що документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, за наявності отриманого судового рішення (слідчого судді) в порядку кримінального судочинства. Подібний висновок суду проілюстровано у справі № 822/1162/16 і він є непоодиноким.

Після невдалих спроб у порядку КАС України органи ДФС пішли іншим шляхом і використали як підставу для отримання дозволу на проведення позапланових перевірок рішення судів (слідчих суддів) у кримінальних провадженнях, що також має сумнівний процесуальний статус з огляду на таке.

Справа в тому, що підпункт 78.1.11 ПК України, який встановлює умову для проведення документальної позапланової перевірки на підставі рішення суду (слідчого судді), існує в ПК України у нинішній редакції з 2012 року — у зв’язку з прийняттям нового КПК України.

Власне, на той час КПК України уповноважував слідчого як сторону обвинувачення (пункт 4 частини 2 статті 40 КПК України) на призначення ревізій та перевірок. Таким же повноваженням наділявся і прокурор (стаття 36 КПК України).

Проте з прийняттям нового Закону України «Про прокуратуру» у 2014 році подібні положення з КПК України було виключено.

На сьогодні ж у КПК України немає норми, яка надавала б слідчому процесуальне право звертатися до слідчого судді з клопотанням про призначення таких перевірок.

Однак зазначена обставина не зупиняла суди впродовж останніх двох років від прийняття рішень про надання дозволу на проведення позапланових перевірок підприємців, посилаючись на клопотання слідчого. При цьому цікавими, насамперед з юридичного погляду, видаються правові підстави (а саме — норми КПК України), на які посилалися суди при прийнятті таких рішень — у більшості ухвал судів узагалі немає посилань на норми процесуального права.

Аналіз реєстру судових рішень вказує на те, що за 2016 рік судами розглянуто понад три тисячі справ про надання дозволу на проведення позапланових перевірок суб’єктів господарювання, більшість з яких вирішено на користь контролюючих органів.

Варто відзначити ухвалу Со­ло­м’янського районного суду м. ­Киє­ва від 1 серпня 2016 року у справі № 760/6919/16-к, якою суд надав дозвіл на проведення позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства у відношенні більш ніж 900 підприємств!

Однак 2016 рік скінчився і що ж чекає на нас у 2017 році?

 

Перспективи


Перш за все варто відзначити, що з прийняттям змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року № 877-V (Закон № ­877-V) сфера дії останнього, нарешті, почала поширюватися і на органи ДФС, але з певним застереженням.

Так, частина 4 статті 2 Закону № 877-V говорить про те, що заходи контролю здійснюються органами ДФС у встановленому цим законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах, та міжнародними договорами.

Під заходами контролю Закон № 877-V визначає планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

У свою чергу, з прийняттям Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 3 листопада 2016 року № 1728-VIII (Закон № 1728-VIII) встановлено новий мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності до 31 грудня 2017 року.

Враховуючи зміни до Закону № 877-V щодо поширення його дії на органи ДФС, нововведений мораторій має поширюватися і на них.

Винятками з дії мораторію тимчасовий Закон № 1728-VIII визначає: заява самого суб’єкта господарювання; рішення суду; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання; на підставі обґрунтованого звернення фізособи про порушення суб’єктом господарювання її прав за погодженням з Державною регуляторною службою; проведення перевірок органами нагляду, вичерпний перелік яких міститься в Законі № 1728-VIII.

Зауважимо, що органи ДФС до наведеного переліку не входять.

Викладені підстави є більш ніж справедливими та спрямовані на захист прав працівників та споживачів товарів і послуг, а не фіскальних органів.

Що стосується використання фіскалами механізму клопотань у кримінальних провадженнях, то початок 2017 року приємно здивував.

Нарешті суди збагнули, що подіб­ні клопотання не відповідають положенням КПК України та не можуть задовольнятися.

Так, виходячи з аналізу реєстру судових рішень, з початку року суди почали відмовляти у задоволенні клопотань слідчих про надання дозволу на проведення перевірок, виходячи з того, що положення КПК України не відносять до компетенції слідчого судді вирішення питання щодо надання дозволу на проведення перевірки, а стаття 132 КПК України не передбачає такого заходу кримінального провадження, не регламентує порядок розгляду таких клопотань слідчого, обсяг доказування при розгляді такого клопотання, критерії, за якими слідчий суддя повинен визначати достатність підстав для надання дозволу на проведення перевірки.

Окреслену позицію судів викладено в ухвалах Зарічного районного суду м. Сум у справі № ­591/3302/16-к та Київського районного суду м. Харкова у справі № ­640/20548/16-к.

Хоча не обійшлося і без прик­ростей. Так, суддя Новозаводського районного суду м. Чернігова у справі № 751/9468/16-к на початку року задовольнив клопотання слідчого на проведення позапланової перевірки з посиланням на порушене кримінальне провадження.

На сьогодні залишається не зрозумілою можливість тлумачення положень Закону № 877-V щодо здійснення заходів контролю ДФС з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах.

Особливо розуміння того, чи не виникатиме бажання трактувати зазначену норму як таку, що визначає порядок дії мораторію на перевірку фіскалів саме Законом № 71-VIII (спеціальним законом у відношенні саме цього органу), а не тимчасовим Законом № ­1728-VIII (який має загальний ефект у відношенні всіх сфер нагляду).

Варто відзначити, що останні зміни до Закону № 71-VIII вносилися саме тимчасовим Законом № ­1728-VIII і строк дії мораторію, який існував у 2015—2016 роках, ним не продов­жувався.

Підсумовуючи, зазначимо, що перспективи чіткого та обґрунтованого розуміння особливостей дії мораторію в 2017 році щодо перевірок фіскальних органів успішно закладено. Сподіваємося, що позитивна тенденція збережеться і надалі.