Тема: Приділити вагу
Державне регулювання криптовалют в Україні — лише питання часу
14 мільйонів доларів США за перші кілька днів 2017 року — такої позначки сягнув сукупний заробіток китайських біткойн-трейдерів. А ціна одного біткойну протягом цього тижня стрибнула на 200 доларів, встановивши історичний максимум за останні чотири роки.
Після січневих подій Народний банк Китаю оголосив про позапланові перевірки біржових майданчиків, на яких криптовалюта обмінювалася на паперові гроші. Фінансовий регулятор Піднебесної запідозрив криптобіржі в зловживанні маржинальною торгівлею, активність якої підвищила попит на біткойн, що, в свою чергу, підвищило курс.
Варто відзначити, що трейдери на цьому стрибку непогано заробили. Але постраждали інвестори, які розглядали біткойн як довгострокову інвестицію, проте піддалися ринковій паніці, коли курс почало штормити. Це стурбувало китайського регулятора і ще раз звернуло увагу на питання визначення статусу криптовалют та регулювання їхнього обігу.
Восьмирічній історії криптовалют відомі й інші випадки, коли держоргани були змушені звертати увагу на питання їхнього регулювання. Це і хакерські атаки на криптовалютні біржі, коли вкрадені біткойни вартістю понад 60 мільйонів доларів не могли визначити як крадене майно (хакерська атака на біржу Bitfinex), і інвестиційні проекти, коли збиралися 150-мільйонні суми в криптовалюті без будь-якого юридичного захисту прав інвесторів (проект The DAO).
Поки глобальний ринок біткойну ділять між собою США і Китай, питання регулювання криптовалют в Україні стоїть не так гостро. Але з урахуванням швидкості зростання популярності біткойну і його капіталізації в 13 мільярдів доларів США — це, швидше, питання часу. Тому актуально розглянути, які на сьогодні сформувалися підходи до визначення юридичного статусу криптовалют і який найбільш підходить для вітчизняної юрисдикції.
Біткойн як гроші
Таким шляхом намагалася йти Японія. З цим підходом погодився Європейський суд справедливості (рішення C-264/14, справа «Skatteverket v David Hedqvist»), де визначив, що природа біткойну ближче до грошей, ніж до товару. До того ж у такому підході є суттєва перевага щодо оподаткування, позаяк фінансові операції не обкладаються ПДВ.
Але підхід до біткойну як до грошей йде в розріз із самою природою першого. Відсутність центрального емітента, розподілена база даних (блокчейн), в якій зберігаються всі записи про біткойни, а також відсутність товарного ринку, який стоїть за вартістю грошей, — ці ключові чинники відрізняють криптовалюту від безготівкових та електронних грошей.
Біткойн як цифрове золото
Визнання біткойну віртуальним товаром з ознаками інвестиційного інструменту з точки зору його природи, а саме таких характеристик, як обмеженість, труднощі видобутку та ринкових механізмів формування ціни, вбачається більш правильним.
Так підходить до регулювання біткойну США. Штат Нью-Йорк заклав принципи регулювання обігу біткойну, суміжні з регулюванням фінансово-інвестиційних інструментів (ліцензування, розширена звітність), у Нью-Йоркську БітЛіцензію, яка стала першим у світі офіційним документом, що регулює роботу криптовалютних бірж, але своєю зарегульованістю вона одразу ж злякала весь біткойн-бізнес штату. Після її введення з Нью-Йорка виїхало приблизно двадцять криптовалютних проектів, що, зрештою, підтвердило негативні наслідки жорсткого регулювання нових технологій.
Біткойн як інформація
У липні 2016 року в парламенті США було зареєстровано законопроект про регулювання віртуальних об’єктів. Нарівні з фішками онлайн-гемблінга і дорогими екаунтами комп’ютерних ігор до нього увійшли і криптовалюти.
Вивчивши природу віртуальних об’єктів, китайські парламентарії досить точно визначили їх як інформацію в мережі, що має комерційну цінність. Біткойн як інформація в блокчейні, вартість якої сформована ринковими законами попиту та пропозиції, потрапляє під це визначення.
Підбиваючи підсумки, варто зазначити, що коли питання регулювання криптовалют розглядатиметься в Україні, воно має будуватися на трьох китах:
1) привабливість для криптобізнесу (щоб не повторити досвід штату Нью-Йорк);
2) захист прав інвесторів (щоб не допустити спекуляцій на біткойн-біржах);
3) протидія використанню біткойну в незаконній діяльності (відмивання доходів і фінансування тероризму).
Тільки з таким підходом можна буде забезпечити прихід іноземного капіталу в цю інноваційну сферу бізнесу, а також дати українським громадянам новий інструмент зберігання своїх активів.
