№04 Квітень 2012 року → У вільний час

Скарбничка: Роздуми про пори року

Глибока осінь схожа на прохолодне літо, і наближення зими дає про себе знати запахом весни.

(О. Єрмолова)

Весна! Для всіх початок нового життя, сонце і тепло. А для снігу — смерть. Сніг помирає на вулиці. Як все відносно.

Зима — це пост природи.

(О. Муравйова)

Осінь — час тихого смутку. Для ледарів, які не збирають плоди праці своєї.

(О. Єрмолова)

Весна — єдина революція на цьому світі.

(Ф. Тютчев)

Не завжди буде літо.

Одна ластівка весни не робить.

(Езоп)

Привабливість весни пізнається тільки зимою, і, сидячи біля печі, вигадуєш найкращі травневі пісні.

(Г. Гейне)

Серпень — місяць, коли в автобусі неможливо відкрити вікно, яке не можна було закрити в грудні.

(Л.Л. Левінсон)

Сумна осінь, коли батарей багато, а вогню немає.

(С. Скотніков)

Літо цього року, як любов: його все чекаєш, чекаєш, а воно не приходить.

(І. Сиволоб)

На чотири пори року розкладається людське життя. Весна!!! Літо. Осінь… Зима?

(Т. Толстая)

Знай всьому пору.

(Піттак)

Осінь — зворушлива сопілка у вузьких дірочках протягів.

(М. Количев)

Весна — розчинник зими.

(Л.Є. Керн)

Найголовніше в підготовці до зими — це не забувати про весну.

(Б. Крігер)

Чим ближче зима, тим більше ми схожі на своє фото на паспорті.

Сонце — золото бідняків.

(Н. Кліффорд Барні)

Доки я дружу з порами року, я не уявляю, щоб життя могло бути мені тягарем.

Судіть про своє здоров’я по тому, як ви радієте ранку і весні.

(Г.Д. Торо)

Весна — це достатній привід для значних дурощів без будь-яких вагомих причин.

(Ю. Татаркін)

Зимою не боїшся смерті — з нею стаєш спільниками.

(В. Полозкова)

Коли лютий мороз, люди стають теплішими один до одного.

(М. Жванецький)

Зима дуже рано починається і надто пізно закінчується.

(М. Сордіно)

Якщо біди не сприймати як біди, то бід немає. І зима — не біда.

(О. Робськи)