Банківське право: Стриманий переказ
НБУ необхідно пришвидшити процес прийняття змін до порядку видачі небанківським фінансовим установам ліцензій на переказ коштів
Протягом останніх декількох років на ринку грошових переказів значно збільшилась присутність небанківських фінансових установ, які завдяки новітнім технологіям та мобільності складають серйозну конкуренцію банкам у сегменті переказу коштів та електронних грошей.
Справді, фінансова компанія з переказу коштів фактично є міні-банком, який має право здійснювати операції з переказу коштів, виступати агентом із розрахунків у сфері електронних грошей, а разом із цим, за наявності відповідних ліцензій, має право здійснювати обмін валют, факторинг, кредитування за рахунок власних коштів, а також надавати гарантії та поручительства.
При цьому, відповідно до чинного на сьогодні законодавства, для отримання ліцензії Національного банку України (НБУ) на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків небанківські фінансові установи не зобов’язані виконувати посилених вимог НБУ щодо прозорості структури власності, розкриття джерел походження коштів, якими був сформований їхній статутний капітал, а також інших вимог НБУ, які поступово, починаючи з 2015 року, запроваджувалися в ході проведення банківської реформи та на сьогодні застосовуються до банків і фінансових компаній, що надають послуги з обміну валют.
Усе змінилося
Зокрема, Положенням про порядок видачі небанківським фінансовим установам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків, затвердженим постановою правління НБУ № 57 від 26 лютого 2013 року (Постанова НБУ № 57), визначено вичерпний перелік документів, необхідних для одержання цієї ліцензії.
Ключовими документами, від повноти й правильності складення та оформлення яких залежить отримання ліцензії на переказ коштів, є Правила переказу коштів та Правила фінансового моніторингу. Для їх підготовки, як правило, залучається команда висококваліфікованих юридичних консультантів, бухгалтерів і технічних фахівців. На практиці процес погодження цих правил у НБУ триває від трьох до шести місяців, а то й довше.
З огляду на те, що Постановою НБУ № 57 не передбачене право регулятора вимагати від ліцензіата будь-яких інших документів чи відомостей для з’ясування додаткової інформації, донедавна саме відповідність законодавству України Правил переказу коштів та Правил фінансового моніторингу ліцензіата була ключовою умовою для прийняття НБУ рішення про видачу ліцензії на переказ коштів.
Однак усе змінилося після того, як вирішення питання про видачу/відмову у видачі ліцензії на переказ коштів було віднесено до повноважень правління НБУ (раніше це питання вирішувалося на рівні Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку).
Враховуючи практику роботи НБУ останніх років, з інших, аніж переказ коштів, напрямів, незважаючи на відсутність підстав для запитування додаткових документів та інформації відповідно до Постанови НБУ № 57, регулятор започаткував практику надсилання ліцензіатам листів із запитами щодо:
— розкриття інформації про структуру власності фінансової установи, включаючи кінцевих бенефіціарних власників;
— надання документів на підтвердження бездоганної ділової репутації власників істотної участі, кінцевих бенефіціарних власників, керівника та головного бухгалтера фінансової компанії;
— підтвердження фінансового стану кінцевих бенефіціарних власників (шляхом надання податкової декларації, виписки з банківського рахунку, аудиторського висновку тощо);
— підтвердження джерел походження коштів, якими було сформовано статутний капітал фінансової установи (шляхом надання відповідного аудиторського висновку);
— розшифрування окремих показників фінансової звітності (зокрема, у частині наявності/відсутності зобов’язань перед контрагентами).
При цьому як на підставу отримання такої інформації НБУ посилається не на Постанову НБУ № 57, а на інші нормативно-правові акти, які містять вимоги щодо розкриття інформації про структуру власності і фінансовий стан компанії та її засновників, однак при цьому на порядок отримання ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків не поширюються, а саме:
— Порядок погодження набуття або збільшення істотної участі у фінансовій установі, затверджений розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 20 вересня 2016 року № 2290;
— Положення про порядок надання небанківським фінансовим установам, національному оператору поштового зв’язку генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій, затверджене постановою правління НБУ від 9 серпня 2002 року № 297.
Зазначена ситуація зумовлена тим, що вже тривалий час НБУ розробляє нові ліцензійні умови для отримання ліцензії на переказ коштів, які передбачають посилені вимоги до набувачів — небанківських фінансових установ, включаючи збільшення мінімального розміру власного капіталу (планується встановити вимогу щодо наявності не менш ніж 20 млн грн власного капіталу, при цьому на сьогодні достатньо й 5 млн грн, якщо компанія надає, крім переказу коштів, й інші фінансові послуги та якщо в неї немає відокремлених підрозділів), встановлення додаткових вимог до структури власності фінансової компанії, а також до ділової репутації її посадових осіб.
Разом із цим до прийняття відповідних законодавчих змін щодо порядку отримання ліцензій на переказ коштів, НБУ застосовує аналогію закону та додатково перевіряє ліцензіатів на відповідність регуляторним вимогам, які передбачені іншими нормативно-правовими актами та які, на думку регулятора, надають можливість мінімізувати ризики допуску на ринок переказу коштів неплатоспроможних та недобросовісних гравців.
Процес затягується
Таким чином, на сьогодні склалася ситуація, за якої процес отримання ліцензії НБУ на переказ коштів необґрунтовано затягується, оскільки на завершальному етапі погодження документів фінансова установа — ліцензіат отримує від НБУ запит на додаткову інформацію/документи, надання якої, по-перше, не передбачене Постановою НБУ № 57, по-друге, вимагає досить значного часу на їх підготовку.
З огляду на це НБУ необхідно пришвидшити процес прийняття змін до порядку видачі небанківським фінансовим установам ліцензій на переказ коштів, який містив би повний і при цьому вичерпний перелік вимог, дотримання яких НБУ вважає достатнім для отримання ліцензії на переказ коштів. Йдеться не про те, щоб вимоги до компаній, які мають намір отримати ліцензію на переказ коштів, були мінімальними. Йдеться про те, що ці вимоги мають бути вичерпними та зрозумілими бізнесу з самого початку. Це дасть змогу уникнути необґрунтованого затягування процесу запуску бізнесу у сфері грошових переказів.
І бізнес, і НБУ повинні розуміти, що ефективне функціонування ринку небанківських грошових переказів та електронних грошей можливе винятково за умови дотримання справедливого балансу між інтересами бізнесу та вимогами регулятора.
