Преамбула: Незвані гості
Події, що відбулися напередодні 1 квітня, посмішки не викликають — багато адвокатських офісів були обшукані представниками органів правопорядку. Саме у такий спосіб держава демонструє повагу до адвокатури як конституційного інституту. Тому професійна юридична спільнота повинна діяти з урахуванням постійно існуючого ризику обшуку або будь-якого іншого втручання у свою професійну діяльність.
Інститут адвокатської таємниці сходить ще до епохи Римської імперії, коли римським суддям наказувалося стежити, щоб «адвокати не давали свідчень у справі особи, чиї інтереси вони захищали». Аби гідно виконати те призначення, до якого покликані адвокати, їм, перш за все, необхідна довіра клієнта. Її не може бути там, де немає впевненості в збереженні таємниці. Зрозумілим є одне: між адвокатом та клієнтом, підзахисним встановлюються довірчі відносини, що далеко виходять за коло професійних обов’язків.
Тому клієнт повинен бути поінформований про ризик вторгнення до офісу його адвоката, але він також повинен бути впевнений, що адвокатську таємницю буде збережено навіть за таких умов. Натомість колегам необхідно досить винахідливо та нестандартно підходити до питань зберігання важливих документів. У будь-якому разі це не може бути офіс, навіть банківська комірка не надає гарантій недоступності. У свою чергу, персональні комп’ютери в адвокатському офісі перетворюються винятково в інструменти доступу до певних інформаційних баз, які знаходяться у віддаленому доступі. Пам’ять цих ПК не містить нічого… ІТ-безпека повинна бути на найвищому рівні.
Інше питання — це кадри, «які вирішують все». Збереження довіреної клієнтом інформації є для юриста звичайним явищем, покаранням за недбале ставлення є винятково репутаційний ризик. Навіть при переході до іншої компанії, відкритті власної практики юрист «забуває» всю інформацію, з якою він працював на попередньому місці роботи. З собою він забирає лише досвід. Винятково репутація юриста є ключовою в питанні роботи з конфіденційною інформацією.
За таких умов в юридичних компаніях повинен бути розроблений чіткий алгоритм дій при візиті незваних гостей — хто їх зустрічає, хто перевіряє повноваження, хто оголошує тривогу по офісу, повідомляє колег тощо, а хто просто мовчки вимикає комп’ютер, ставить код на смартфон і прикидається кодексом…
