№4 Квітень 2017 року → До справи

International: Ефект Трампа

Алеся КОСМИНА

Усього лише за два місяці новому президентові Сполучених Штатів Америки вдалося неможливе — своєю законодавчою активністю він не просто суттєво підвищив рейтинги представників юридичної спільноти, а зробив з юристів справжніх національних героїв

Як відомо, кожна нова «мітла» — президент або парламент — мете по-новому, що й додає юристам країни роботи. А якщо новий суб’єкт законодавчої ініціативи відрізняється особливою активністю та скандальністю, то роботи стає багато як у кількісному, так і в якісному вимірі. Що не може позитивно не позначитися на популярності тих, кому безпосередньо доводиться допомагати електорату жити по-новому.

Юридичні експерти з імміграційного законодавства, міжнародної торгівлі, свободи віросповідан­ня, конституційних повноважень виконавчої влади тощо практично наступного дня після інавгурації Дональда Трампа стали постійними гостями новин та численних телешоу, почали регулярно з’являтися на перших шпальтах газет і отримали тисячі підписників у соцмережах, обігнавши за популярністю політологів та соціологів. Професія юриста знову стала модною серед молоді, яка останнім часом почала віддавати перевагу високотехнологічним галузям та іншій, більш корисній, з їхньої точки зору, діяльності.

Юристи — судді, професори права, адвокати та навіть студенти юридичних вишів — нагадали американському суспільству, що, зреш­тою, стабільність країни напряму залежить від того, чи дотримуються у ній законів. А коли адвокати єдиним фронтом стали на захист громадян семи країн, яким указом президента був заборонений в’їзд до США, багато хто відчув гордість за професію, чого вже давно не траплялося. Та й клієнти побачили в юристах людей. Особливо це стосується великих юрфірм, які теж відправили своїх представників чергувати в аеропортах та отримувати рішення судів про призупинення дії президентського ­указу.

Утім, Трамп допоміг юрбізнесу відкрити друге дихання не лише зав­дяки своєму так званому travel ban. Його передвиборчі обіцянки, які він поступово почав виконувати, а також неочікувані кроки, які він почав робити, дають юристам надію на активну суспільно-політичну та іншу роботу як мінімум на найближчий рік. Як-то кажуть, спасибі жителям Техасу…

 

Підстелили соломку


Як люди завбачливі та розумні, американські юристи розпочали підготовку до роботи в нових умовах заздалегідь. Ще до інавгурації юридичні фірми звітували, що готові до початку відродження великої Америки, тобто до захисту бідних верств населення, яких було обіцяно залишити без медичної, юридичної та іншої допомоги. Крім того, юрфірми пообіцяли боротися і з іншими планами пана президента. Приміром, ще у грудні 2016 року шість великих юрфірм заявили, що безоплатно працюватимуть на прибічників запровадження більш суворих законів щодо володіння зброєю.

Звичайно, як зізналися юрфірми, планування виявилося не надто легким завданням, адже половину своїх передвиборчих обіцянок Трамп встиг змінити ще у процесі перегонів. Та основні напрями роботи юрфірми та їхні маркетингові департаменти собі окреслили. Зокрема, ні в кого не викликали сумнівів імміграційні плани майбутнього президента. І оскільки для багатьох юристів відстоювання інтересів клієнтів саме у цій галузі було справою честі, вони самі зголошувалися брати участь у роботі pro bono. Уже наступного дня після виборів багато юркомпаній розпочали безоплатне консультування населення щодо імміграційних питань.

Однією з найбільш уразливих груп повинні були стати понад 725 000 дітей та молодих людей, яким було дозволено залишитися у США за програмою Deferred Action for Childhood Arrivals (DACA). Започаткована Бараком Обамою у 2012 році, ця програма дозволяє деяким іммігрантам, що потрапили до країні у віці до 16 років, бути захищеними від депортації на строк до двох років, а також отримувати дозвіл на роботу. Під час передвиборчої кампанії Трамп заявив, що одразу скасує цю програму, тим більше, що республіканці давно з нею борються. Згодом в інтерв’ю журналу Time від 7 грудня 2016 року він пом’якшив свою позицію, пообіцявши знайти якийсь вихід. Але адвокати з імміграційних питань штату Каліфорнія, де проживає найбільше тих, хто потрапив під умови програми, вже готові та знаходяться на низькому старті. Щоправда, на цей момент далі скандальних публічних дебатів між «підпрограмною» молоддю та республіканцями справа не пішла.

Ще восени серйозно перейнялися юристи і більш «шкурною» проб­лемою — потенційним урізанням фінансування державних адвокатів та численних програм безоплатної правової допомоги. Тож фірми почали готуватися до такого розвитку подій. І, як виявилося, недаремно.

На початку березня Трамп видав проект бюджету на 2017 рік, в якому суттєво урізав фінансування організацій, що займаються наданням юридичних консультацій малозабезпеченим. У відповідь лідери понад 150 юрфірм (включаючи Dentons, Akin Gump Strauss Hauer & Feld LLP та Skadden Arps Slate Meagher & Flom LLP, які, власне, і були ініціаторами цього кроку) підготували звернення до президента з вимогою продовжити фінансування Legal Services Corp., найбільшої неприбуткової організації, яку було засновано Конгресом ще у 1974 році та яка надає доступ до правосуддя людям з низьким рівнем доходу. Власне, Legal Services Corp. займається тим, що роздає гранти організаціям, які надають безоплатні юридичні послуги. Таких організацій наразі 133 і їм дістається 90 % грантів. Решта перепадає юрфірмам. Новим бюджетом фінансування для Legal Services Corp. зовсім не передбачене.

У своєму зверненні юридичні фірми стверджують, що: а) це хороший приклад якісного державного-приватного партнерства, тому його не можна знищувати, і б) усі повинні мати рівний доступ до правосуддя. Крім того, юрфірми надають мільйони годин роботи pro bono, працюючи саме з тими агентствами, що отримують гранти він Legal Services Corp. «Наша здатність надавати пос­луги pro bono напряму залежить від партнерства з організаціями з правової допомоги», — сказано у ­зверненні. Особливо у своєму посланні юрфірми відзначили жителів віддалених населених пунктів у сільській місцевості, котрі, в принципі, не мають іншої можливості користуватися правосуддям, окрім як звернутися до подібних організацій.

Наголошується у посланні і на тому, що часто інвестиції окупаються сповна і держбюджет навіть отримує від цього зиск. Якщо фінансування Legal Services Corp. прикриють, то без роботи залишаться і багато юристів, які працюють у таких компаніях, оскільки багато з них на 20—30 % отримують фінансування саме за рахунок грантів.

Legal Services Corp. просила цього року Конгрес про 502,7 млн дол. США. Це на 15,8 млн дол. більше, ніж вона просила торік. Щоправда, отримала вона тоді лише 385 млн дол. А найбільш щедрим фінансування було у 2009 році — 420 млн дол.

Список юрфірм, що підписалися під зверненням, збільшується — вже за перші декілька днів додалося 20 підписів і очікуються ще.

 

Армія спротиву


Утім, повернімося до найсуттєвішого та найкориснішого для іміджу юристів питання — імміграційного. Усього лише доба знадобилася американським адвокатам для загальної мобілізації після оперативно виданого президентом сумнозвісного указу, що заборонив в’їзд до США громадянам семи країн, поставивши на вуха увесь світ і змусивши всіх іммігрантів, які ще не мають громадянства, замислитися над питанням «а чи варто їхати у відпустку за межі США?».

Як відомо, перша редакція указу забороняла впродовж 90 днів перетинати кордон США громадянам Ірану, Іраку, Судану, Лівії, Ємену, Сирії та Сомалі. Також на 120 днів було закрито в’їзд біженцям із Сирії. У другій редакції з переліку було вик­лючено Ірак. Багатьох людей указ наздогнав уже під час перельоту до США, що виявилося повною несподіванкою під час проходження паспортного контролю.

Серед тих, хто того ж дня пом­чав до аеропортів, були як адвокати в індивідуальній практиці, так і представники великих юрфірм, які до того часу консультували... адміністрацію Трампа. Після аеропортів адвокати подалися до судів. І судді, погодившись з доводами адвокатів, встали переважно на бік тих, кому було заборонено в’їзд.

Власне, це було нескладно передбачити, оскільки чимала кількість тих, кому було заборонено в’їзд, мали статус постійних резидентів, тобто мали грін-карту. І все ж така швидкість та єднання не прой­шли непомічено для населення — юристи миттєво стали героями. Їм доводилося захищати і громадян «нещасливої сімки», що застрягли в американських або ще у транзитних аеропортах, і тих, хто невдало поїхав у відрядження, і батьків, які не мог­ли побачити дітей, у деяких випадках навіть європейців, які не могли в’їхати до США через те, що десять років тому відвідували одну із семи країн, які потрапили під гарячу президентську ручку. Тисячі історій, які розповідалися днями та ночами по ТВ і описувалися у друкованих та он-лайн ЗМІ, не обходилися без згадування юристів-рятівників. Судді, які оперативно розглядали справи та виносили рішення про тимчасове призупинення указу президента як неконституційного, теж стали відомі на всю країну.

За великим рахунком, зростаючу популярність адвокатів та судів можна пояснити ще й тим, що вони фактично почали протистояти Трампу — не найбільш, скажімо прямо, улюбленому президенту. Facebook і Twitter рясніли повідомленнями подяки адвокатам та різними мемами на тему: «виявляється, юристи теж можуть бути хорошими, давайте їх обіймати». Не менші дифірамби співали і ЗМІ. Як результат, навіть ті юристи, які не планували займатися цим питанням, наступного дня теж опинилися в аеропортах. Загалом 4 000 юристів зголосилися допомагати тим, на кого поширювалася дія travel ban.

Словом, адвокати, як і загалом захист прав і свобод, опинилися у тренді. За той знаменний уїк-енд Американський союз захисту громадянських свобод Америки (American Civil Liberties Union, ACLU) отримав он-лайн понад 350 000 пожертвувань на суму у 24 млн дол. За даними USA Today, це більш ніж союз одержав за увесь 2016 рік. А загалом кількість його членів, починаючи з дня оголошення результатів виборів, збільшилася вдвоє. Великі компанії — такі як Uber, Microsoft, Apple, Amazon — теж оперативно виділили спеціальні фонди для захисту своїх співробітників, що потрапили під дію нового законодавчого акта, а також для боротьби з новим указом. Популярності набрав і заклик написати номер телефону свого адвоката про всяк випадок.

Дуже цікаво було спостерігати за тим, як люди починають любити адвокатів, яких донедавна вважали кровопивцями. Особливо, якщо адвокати дуже потрібні і працюють безоплатно.

Побачивши народну та юридичну реакцію на указ, адміністрація президента намагалася пояснити, що ці сім країн були обрані для заборони Конгресом та адміністрацією президента ще за часів Обами. І, крім того, не треба забувати про тероризм, але після такого скандалу виправдання були не надто переконливими.

Цікаво, що судові баталії навколо цього указу точаться й досі. Битва за першу редакцію між адміністрацією Трампа та адвокатами дійшла до апеляційної інстанції, але згодом була випущена друга редакція з деякими послабленнями. Другу редакцію спіткала та ж участь — юристи оперативно отримали в судах рішення про призупинення дії указу на всій території США. І знову президентська адміністрація вирішила оскаржити ці рішення в апеляційному суді. Станом на 24 березня ц.р. адміністрація Трампа просила ­окружний ­апеляційний суд штату Вірджинія якомога швидше розглянути апеляцію, оскільки йдеться про справу «національної важливості». Отже, процес триває (див. Я не здамся без бою).

 

Теорія змови


Юридичний наступ продовжується і на іншому фронті — проти Трампа об’єдналися юристи Барака Обами. За їхніми словами, щоб захистити демократію. На думку журналістів, щоб оголосити Трампу імпічмент.

Група адвокатів, яка відповідала у команді Обами за етику, сформувала команду, що має змусити нового президента жити за правилами. Вважаючи його відповідальним за ситуацію в країні, ця команда ставить собі за мету захистити країну від запровадження авторитаризму. Об’єднання під назвою United to Protect Democracy (назва була обрана за мотивами прощальної промови Барака Обами) має бюджет у 1,5 млн дол. та п’ятьох співробітників. Найближчим часом планується найняти ще п’ятьох. Організація, що є некомерційною, наразі збирається досліджувати проблеми, які ще не висвітлювалися у ЗМІ. Приміром, йдеться про те, що апарат Білого дому залякав контролюючі органи США та втручається в їхню діяльність.

Очолює команду Айян Бессін, юрисконсульт Білого дому у перші три роки президентства Обами. За його словами, на відміну від інших організацій, які борються з нинішньою системою, його команда займається тими проблемами, що принесуть загрозу у майбутньому. Також він сподівається, що його об’єднання зможе стати тим органом, який допомагатиме держслужбовцям, котрі можуть бути стурбовані через порушення етики і будуть готові боротися з такими проявами.

Медіа оцінюють такий запал, як намагання змусити Трампа залишити Білий дім. І причиною таких висновків є не лише активність юристів. По-перше, нова група тісно співпрацює з організацією, що здебільшого фінансується Джорджем Соросом. По-друге, головний радник Обами Валері Джаррет днями переїхала в будинок Обами у Вашингтоні. Отже, не все так просто. А там, де непрос­то, не обійтися без юристів. Хоча без них узагалі важко обійтися, тим більше у нинішній Америці.

Спеціально для вас

Як і його попередники, Трамп не уникнув долі отримати позов від небайдужих співгромадян. Тріо знаменитих професорів юридичних вишів висунули звинувачення у тому, що його компанії отримували гроші від іноземних урядів.

Від імені ліберальної групи під назвою «Громадяни за відповідальність та етику у Вашингтоні» (Citizens for Responsibility and Ethics in Washington, CREW) позов наприкінці січня подали декан юридичного факультету Каліфорнійського університету Ервін Чемеринскі, професор юридичного факультету Гарварду Лоуренс Трайб та професор юридичного факультету Фордемського університету Зефайр Тічаут. У позові стверджується, що отримання грошей від іноземних урядів готелями та іншими компаніями Трампа порушують норму, яка забороняє федеральному уряду одержувати подарунки та грошову винагороду від іноземців без ухвали Конгресу.

Варто зазначити, що колеги професорів до позову ставляться скептично і вважають, що згадана норма тут притягнута за вуха, адже йдеться просто про бізнес (приміром, до грошей, отриманих від іноземців, позивачі зараховують, у томі числі, дохід від здачі в оренду приміщень). Та в той же час стаття, за якою обвинувачується Трамп, досить серйозна, тож йому доведеться відповідати. Ну, і не варто забувати, що позивачі — зірки у конституційному праві.

Власне, попереднику теж діставалося. Так, у 2009 році група позивачів із Каліфорнії подавали позов проти Барака Обами, стверджуючи, що він народився в Африці і потім сфальсифікував документи, а це означає, що він повинен піти з поста президента. Суд цей позов відхилив, як відхилив і інші позови: від військовослужбовців, які не хотіли визнавати Обаму головнокомандуючим, від представників конгресу, що оспорювали його повноваження вирішувати бюджетні питання, від кандидатів у президенти, що звинувачували його у нечесній передвиборчій кампанії, тощо. У 2015 році суд штату Флорида відхилив позов Ларрі Клеймена, колишнього прокурора Мін’юсту США, який намагався оскаржити ядерну угоду між США та Іраном, називаючи її неконституційною.

-->