Колонка редактора: Свято на вулиці

 

Примхливим видався цьогорічний травень. І багатим на події: довгоочікуване схвалення безвізового режиму для українців, яскраве проведення Євробачення, заборона російських соціальних мереж та справжнє свято для книголюбів — Книжковий арсенал (той, хто читає, завжди перемагатиме того, хто дивиться телевізор). Це День пам’яті та примирення — тільки той, хто пам’ятає свою історію, здатний не припускатися тих самих помилок у майбутньому. Це День вишиванки, бо генетичний код справжніх українців «вишитий» хрестиком.

Та найважливішим травневим святом для мене є День матері. Хоча навряд чи моя мама здогадується про це. Ні, я не забула зателефонувати і сказати про те, як її люблю. Та я промовчала про те, що іноді вона для мене більше, ніж цілий Всесвіт. Коли весь світ відвертається, мама не відвертається ніколи — натомість ще сильніше тримає за руку. Здається, віри у моєї мами — на нас обох. Тоді я промовчала, але про важливе говорити ніколи не пізно. Слова, які йдуть від серця, строку давності не мають.

Тож цінуймо своїх матерів та читаймо «Український юрист».

 

Христина ПОШЕЛЮЖНА,

редактор розділу «Спочатку»