Проза життя:
Правила життя Наталії Кузнєцової

 

Наталія Кузнєцова — доктор юридичних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, академік Національної академії правових наук України. Наталія Семенівна — відомий науковець завдяки дослідженням у цивільному, підприємницькому та міжнародному праві, автор більш ніж 110 наукових праць та п’яти підручників, але найважливішим фактом своєї професійної біографії вона називає підготовку проекту Цивільного кодексу України. І сьогодні пані Кузнєцова ділиться з читачами «УЮ» своїми правилами життя

 

 

 

 

Жінка в юридичній науці — це абсолютно нормально. Жінки за своїми інтелектуальними здібностями навряд чи поступаються чоловікам. Більше того, вони частіше є більш організованими, більш терплячими.

Юридична наука була моєю мрією ще зі студентських часів. Однак після закінчення юридичного факультету мене не залишили на кафедрі, не запропонували аспірантуру — були інші часи… До своєї мрії я йшла непросто, не швидко, долаючи перешкоди, набуваючи практичного досвіду. Упродовж двадцяти років була старшим партнером однієї з перших в Україні юридичних фірм. Разом із тим сьогодні юридичний бізнес дуже «помолодів» і успішний сорокарічний адвокат — це вже «аксакал». В якийсь момент відчула себе не дуже комфортно в статусі партнера юридичної фірми. Щодо суддівства… в мене ніколи не було бажання покласти на свої плечі тягар — судити…

У роботі науковця головне — прагнення здобувати нові знан­ня та здатність це робити.

Те, що наразі відбувається в країні, можна порівняти з надзвичайно складним кризовим станом у період хвороби.

Наш суспільний організм атакований з різних боків: гібридна війна, надзвичайно високий рівень корупції, економічна криза — все це є тяжким випробуванням. Але організм бореться, не піддається хворобі і я вірю, що він її, зрештою, переможе!

У процесі реформування судової гілки влади головне — зберегти її здатність захищати порушені права, стояти на сторожі законних інтересів, бути надійним механізмом гарантування Конституції. Реформа повинна бути ефективною і досягати поставлених цілей. Суспільство стомилося від очікування результатів численних продекларованих і незавершених реформ.

Писати закони треба професійно, щоб вони справді були регуляторами суспільних відносин, мали ознаку «виконуваності». Погано, коли закону немає, однак ще гірше тоді, коли він є і не діє.

Дивлячись на студентів, бачу, як швидко змінюються часи…Сьогоднішній студент — надзвичайно інформативний, технічно озброєний, інновативний, політично незаангажований, мобільний, вільно мислячий і обстоюючий свою думку. З ним цікаво працювати, але значно складніше, ніж з його попередниками.

Найважливішим фактом своєї професійної біографії назвала б участь у підготовці проекту Цивільного кодексу України.

У вільний час намагаюся бути поряд із своєю родиною — чоловіком, сином, онуками. На жаль, такого часу небагато, тому намагаюся проводити його цікаво.

Подорожі — це те, що надає можливість побачити світ навколо тебе більш рельєфно: інші традиції, культуру, архітектуру, мистецтво, природу і, безумовно, познайомитися з іншими людьми.

Я ніколи не забуду поїздку до Південної Африки: вона була насичена незабутніми враженнями: Мис Надії, Водоспад Вікторія, Столова Гора, подорож у савану…Є бажання повторити.

Моє життєве кредо — рухатися вперед. Зупинки у своєму розвитку — це обов’язково крок назад.

Коли мені сумно, я намагаюся швидше вийти з цього стану. Інколи візьму збірку улюблених поезій або перегляну музейний альбом улюблених імпресіоністів, або прогуляюся із собакою в лісі.

Мені подобається спілкуватися з друзями, колегами, учнями; задумувати нові цікаві проекти і спільними зусиллями втілювати їх у життя.

Мене дратує, коли люди не хочуть нічого зробити для того, аби змінити своє життя, а очікують сторонньої допомоги. І при цьому шалено заздрять тим, хто досягає успіху.

Я завжди мріяла про викладацьку роботу.

Коли була малою, хотіла бути, як і багато моїх ровесниць, учителькою, потім, коли стала студенткою юрфаку, — університетським професором. Мрія здійснилася, і, піднімаючись сходами Червоного корпусу, я завжди почуваюся щасливою людиною!

Пишаюсь тим, що моє життя пов’язане із Київським національним університетом імені Тараса Шевченка — Університетом Святого Володимира, пишаюсь тим, що належу до Київської школи цивілістики, пишаюсь тим, що мала блискучих учителів у професії…

Основний закон науки — об’єктивність, обґрунтованість, достовірність.

Основний закон життя — порядність, професіоналізм, патріотизм.

Історія не пробачає, коли ти не скористався шансом, який тобі дарує доля. Не треба боятися припуститися помилки, її можна виправити. Гірше за все нічого не робити.

У шаленому темпі життя іноді варто зупинятися, щоб почути навесні солов’їний спів, побачити на світанку сяючі краплі роси на пелюстках троянди, підняти голову і подивитися на зіркове небо.

Разом ми зможемо подолати всі негаразди і зробити світ навколо нас кращим.

Усе буде добре тоді, коли кожен діятиме сумлінно, чесно та відповідально на своєму місці — і високопосадовці, і пересічні громадяни, тобто весь український народ.