Тема: Пошукова місія
Початок роботи Національного агентства з пошуку активів дав надію на повернення в Україну виведених за кордон мільярдів. Де шукати і як потім повернути втрачені активи, читайте у темі номеру журналу «УЮ»
Андрій ФОРТУНЕНКО, адвокат ЮФ AVELLUM
Практика розшуку та повернення активів стає дедалі актуальнішою в Україні. Зростання її популярності зумовлене тим, що недобросовісні боржники все частіше вигадують складні транскордонні схеми, щоб приховати майно від своїх кредиторів. Окремим напрямом роботи в цій сфері є розслідування випадків корпоративного шахрайства. У подібних ситуаціях бізнес стає жертвою свого ж менеджменту або недобросовісних акціонерів, які привласнюють майно компанії або її клієнтів. Шахраї вживають усіх можливих заходів для того, щоб незаконно набуті активи неможливо було відстежити і повернути. Такі заходи найчастіше передбачають використання іноземних юрисдикцій. Останні тенденції свідчать про те, що найбільш уразливими для корпоративних шахраїв є великі компанії, які знаходяться на межі банкрутства або дефолту за зобов’язаннями перед кредиторами. Яскравим прикладом цьому є численна кількість повідомлень про виявлення випадків виведення активів з неплатоспроможних банків напередодні запровадження в них тимчасової адміністрації.
Як правило, безпосередня робота з розшуку активів відбувається за кордоном. Проте функції українського юридичного радника в таких справах полягають не лише в формуванні та координації команди іноземних партнерів, серед яких, зазвичай, приватні детективи, спеціалісти з фінансової розвідки та форензік-експерти. Основу для міжнародної кампанії з розшуку та повернення активів становлять саме дії, розпочаті на території України. Так, ще до виведення активів за кордон активи залишають певні «сліди», які мають бути ретельно відстежені та зафіксовані. До них належать, зокрема, інформація з публічних реєстрів, документи, що зберігаються у нотаріусів, покази свідків і навіть записи камер відеоспостереження. У цьому контексті особливо важливим є взаємодія з правоохоронними органами України, а саме — порушення кримінальної справи за фактом незаконного виведення активів. Зазвичай такі справи порушуються на підставі статей 190, 191, 3641, 3652 та 366 Кримінального кодексу України. Наявність кримінальної справи в Україні є важливим підґрунтям для закордонної частини роботи в напрямі розшуку та повернення активів. Лише переконавши уповноважені органи іноземних держав у незаконності походження майна, можливо домогтись його арешту та подальшого повернення.
Звичайно, розшук та повернення виведених за кордон активів є непростим і довготривалим завданням. Водночас налагоджена система корпоративного управління, внутрішньої безпеки та регулярного моніторингу контрагентів може допомогти бізнесу упередити втрату цінних активів та коштів або принаймні зупинити шахрайські дії ще на початкових етапах.
Ситуація із захистом, розшуком та поверненням активів в Україні та світі. Глобальні тренди з розкриття бенефіціарів та їхній вплив на вітчизняну практику asset recovery
Артур ШАБЛІЄНКО, GR-менеджер компанії S.A.S. Invest Eesti (Естонія) в Україні
S.A.S. Invest є інвестиційною компанією з офісами в Канаді та Естонії, діяльність якої сконцентровано на інвестиціях саме в країни Центральної та Східної Європи. Основними напрямами для інвестицій є енергетика, аграрна сфера, а також торгівля. Хоча для європейських та північноамериканських компаній Україна є надприбутковим ринком, вона водночас є й високоризиковою з точки зору повернення інвестицій. Однією з причин такої думки, на жаль, є культура ведення бізнесу, а також рівень корупційної складової в правоохоронній та судовій системах, що в комплексі призводить до появи у західних інвесторів безвідповідальних, а подекуди і зухвалих партнерів в Україні.
Перед нашою компанією поставали проблеми захисту активів як на операційному, так і на стратегічному рівнях ведення бізнесу. На операційному рівні періодично виникають ситуації із зникненням продукції, яку вирощують наші компанії в аграрному секторі і щодо якої ми здійснюємо торговельну діяльність. На стратегічному ж рівні ми стикалися з проблемою протиправного переоформлення на іншу юридичну особу нашого обладнання, що було завезене в Україну у вигляді внеску до статутного капіталу, що порушувало не тільки договірні відносини, а й підривало довіру до наступних інвестиційних проектів.
З першою проблемою ми звернулися до приватних охоронних структур як із запитом на розшук, так і з вимогою захисту від майбутніх посягань. У цьому руслі ми раді відзначити появу законодавства про детективну діяльність, що сприятиме, на нашу думку, ефективнішому розв’язанню нагальних проблем у сфері бізнесу. З другою проблемою, беззаперечно, ми мусили працювати в тісному контакті з юридичною компанією, що представляла наші інтереси в Україні.
Маємо надію, що таких ситуацій більше не буде в нашій практиці, проте від них ніхто не застрахований у реаліях бізнес-клімату України. Тому для себе наша компанія розробила стратегію інвестування в Україну, відповідно до якої ми розглядаємо лише проекти, в яких ми маємо можливість інвестувати в нерухомість, інтелектуальну власність, транспортні засоби тощо, право власності на які залишається у нашої компанії і право користування на які ми передаємо українському партнерові за договорами про спільну діяльність.
Владислав СИТЮК, керуючий партнер ЮФ «Владислав Ситюк і Партнери»
На сьогодні світову бізнес-спільноту поставили на шлях антиофшоризації. Це стосується як розкриття інформації про кінцевих бенефіціарів, так і обміну інформацією стосовно платників податків між державами, які взяли на себе відповідні зобов’язання, що передбачає автоматичний обмін даними про банківські рахунки нерезидентів.
В Україні розкриття інформації про кінцевих бенефіціарів врегульовано Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів».
Цим законом встановлений порядок подання юридичними особами державним органам інформації про кінцевого вигодоодержувача. Також він встановлює відповідальність у вигляді штрафу за неподання юридичними особами державному реєстратору інформації про вигодоодержувача (вигодоодержувачів) юридичної особи. У нашій нестабільній політичній та економічній ситуації, яка склалася в державі, розкриття інформації про кінцевих бенефіціарів збільшує ризики виникнення недобросовісних дій, у тому числі рейдерства як з боку конкурентів, так і з боку державних органів. У подальшому це може поставити під загрозу існування і розвиток бізнесу, а також активів, якими володіє підприємство.
Майже кожна схема захисту активів, які розташовані в Україні, в умовах нестабільного законодавства, неефективної судової системи і політичної ситуації в країні має слабкі місця. У цьому випадку зоною ризику виступають такі активи підприємства, як грошові кошти на банківському рахунку, нерухомість, корпоративні і майнові права. У цій ситуації для більш ефективного захисту своїх активів доцільно проводити їх структуризацію з використанням як вітчизняних, так і іноземних компаній, в яких робити концентрацію активів варто таким чином, щоб ведення бізнесу було максимально комфортним і ефективним.
Злата СИМОНЕНКО, адвокат, виконавчий директор АО «Солодко і Партнери»
Незаконний відтік національного капіталу за кордон є серйозною загрозою для стабільного економічного розвитку України. За оцінками експертів, обсяг неправомірної вигоди, яку щорічно отримують посадові особи в країнах, що розвиваються, і країнах з перехідною економікою, становить від 20 до 40 млрд дол., що еквівалентно 20—40 % коштів, які виділяються цим країнам як офіційна допомога. Повернення зазначених активів до держаного бюджету є ключовим та багатоплановим завданням для уряду, який включає поетапні процесуальні кроки: розшук активів, забезпечення схоронності активів, розпоряджання активами, виконання рішення суду щодо конфіскації вказаних активів та відшкодуванням потерпілим шкоди/повернення активів до державного бюджету.
Аналіз судової практики свідчить, що розшук активів необхідний для відшкодування шкоди потерпілій стороні або державі. Більшість активів незаконно виводяться за кордон, у зв’язку з чим дуже важливо аналізувати іноземне законодавство з цього питання. Боротьба з легалізацією активів, отриманих незаконним шляхом, у західних країнах ведеться досить давно. Державами створені спеціальні юридичні механізми задля боротьби з незаконно отриманими активами та їх поверненнями до державних бюджетів. Зокрема, було підписано ряд профільних міжнародних актів, наприклад Конвенція ООН проти транснаціональної організованої злочинності, Конвенція ООН проти корупції, Конвенція Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму. Окрім того, рішенням Ради Європейського Союзу 2007/845/JHA від 6 грудня 2007 року щодо співпраці між офісами з повернення активів у сфері розшуку та виявлення доходів від злочинів або іншого майна, пов’язаного із злочинами, Директивою ЄС 2014/42/EU від 3 квітня 2014 року «Про замороження і конфіскацію знарядь і доходів від злочинів у Європейському Союзі» в кожній країні Європейського Союзу утворюються Офіси з повернення активів (Asset Recovery Office — ARO). Також кожна держава на національному рівні вправі прийняти закон, який регулює питання повернення незаконно отриманих активів (Іспанія, Велика Британія, Німеччина тощо).
В Україні питання повернення незаконно отриманих активів вирішуються за допомогою діяльності спеціально створеного Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів і органів прокуратури. Юридичні компанії, які представляють потерпілу сторону (як фізичну, так і юридичну особу), мають змогу сприяти державним органам у розшуку активів, використовуючи правової інструменти: відкриті електронні данні в реєстрах, направлення відповідних запитів до міжнародних компаній, подання клопотань про проведення дій для виявлення активів тощо.
Питання повернення активів є актуальним для України та потребує об’єднання зусиль як юридичних компаній, юристів, представників потерпілих, так і державних органів, що сприятиме пришвидшенню пошуку та схоронності активів, а також поверненню їх до державного бюджету або відшкодуванню завданої шкоди.
