Подія: Судово-правий

Христина ПОШЕЛЮЖНА

V Міжнародний судово-правовий форум: учасники консолідували думки щодо руху сфери правосуддя у правильному напрямку

14—15 червня ц.р. у готелі «Прем’єр Палац» відбувся V Міжнародний судово-правовий форум. Організаторами форуму виступили газета «Юридическая практика», Вища рада правосуддя (ВРП), Вища кваліфікаційна комісія суддів України (ВККС) та Координатор проектів ОБСЄ в Україні.

У вступній промові 14 червня заступник Глави Адміністрації Президента України, координатор Ради з питань судової реформи, секретар Конституційної комісії Олексій Філатов зазначив, що ефективне функціонування системи правосуддя забезпечується єдністю засад функціонування суду, адвокатури і прокуратури. Правильно побудованої судової системи і прогресивних правил судового процесу недостатньо. За його словами, єдність засад функціонування суду, прокуратури та адвокатури забезпечується єдністю правничої професії. А єдність правничої професії, у свою чергу, потребує єдиних стандартів правничої освіти.

На головних індикаторах змін у сфері правосуддя зосередились учасники першої сесії, модераторами якої виступили суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (ВССУ), член ВРП Алла Лесько та керуючий партнер LCF Анна Огренчук. Виконуючий обов’язки Голови Конституційного Суду України (КСУ) Віктор Кривенко розповів про труднощі імплементації конституційних новацій. Зокрема, до КСУ надійшло вже понад 100 конституційних скарг. Голова ВРП Ігор Бенедисюк зауважив, що забезпечення незалежності суддів — пріоритетне завдання для всієї юридичної спільноти. «Допоки всі представники юридичної професії не об’єднаються, судова влада не відбудеться», — переконаний він. Голова ВККС Сергій Козьяков зосередився на конкурсі до Верховного Суду. Він зізнався, що відчутним є тиск інформаційного поля. Офіційне тлумачення законів: завдання для Верховного або для кожного суду? З такою темою виступив Голова Верховного Суду України Ярослав Романюк. Він переконаний, що кожна життєва ситуація є унікальною, в кожному випадку норма права може тлумачитись по-своєму. Голова Ради суддів України Валентина Сімоненко зосередилася на ролі ради у захисті суддівської незалежності. У свою чергу, партнер ЮК EQUITY Олег Маліневський сформував ТОП-5 очікувань від судової реформи: цілісність, оперативність та завершеність реформаційних процесів, відновлення суспільної довіри до системи правосуддя, реформа інституту представництва, впровадження ефективних та справедливих процесуальних правил, поліпшення міжнародної репутації України.

Правосуддя і суміжні правові інститути: паралелі, що перетинаються, — такою була тема наступної сесії. Її модераторами виступили суддя ВССУ, член ВРП Алла Олійник та партнер ЮК VB PARTNERS Денис Бугай. Процес імплементації конституційних новацій у діяльності прокуратури та стан функціонування прокуратури в умовах реформування висвітлила заступник Генпрокурора України Анжела Стрижевська. Директор Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Дмитро Поліщук розповів про хід так званої виконавчої реформи та запровадження змішаної (державної і приватної) системи виконання судових рішень. Перспективи створення в Україні нових вищих спеціалізованих судів проаналізувала народний депутат України Вікторія Пташник. За її словами, перспективи створення таких судів доволі примарні, наразі у пріоритеті парламенту — прийняття процесуальних кодексів. Керуючий партнер ЮФ GOLAW Валентин Гвоздій вважає, що адвокатуру необхідно посилювати у статусі в контексті надання більших гарантій захисту прав адвокатів. На завершення керуючий партнер ESQUIRES, адвокат Олександр Шкелебей зважив «за» та «проти» введення адвокатської монополії. Серед переваг він зазначив підвищення якості представництва у судах, серед недоліків — труднощі доступу до професії.

Потім учасники заходу розій­шлись за інтересами. На одній із секцій обговорювались податкові спори та спори з митницею (модератором виступила партнер АО Arzinger Катерина Гупало). Голова Донецького апеляційного адміністративного суду Раїса Ханова зауважила, що сталої судової практики з трансфертного ціноутворення ще немає, оскільки вона перебуває на стадії формування. За підрахунками керівника відділу митного та адміністративного права, супроводу ЗЕД юридичного департаменту Fozzy Group Артема Ярмоли 2 % митних спорів, що розглядаються ВАСУ, стосуються митної вартості, при цьому 40—50 % рішень у цій категорії приймаються на користь митного органу. На іншій паралельній секції учасники обговорювали трудові спори та пуб­лічну службу (модератор — радник, керівник практик приватних клієнтів, праці та зайнятості Spenser & Kauffmann Тетяна Іванович). Зокрема, були проаналізовані питання, що виникають під час розгляду спорів між працівником та наймачем, між менеджером і власником, а також позовів звільнених державних службовців та суддів.

Після того обговорювались процесуальні новинки та міжнародний досвід щодо такого інституту, як конституційна скарга. Модератором «процесуальної секції» виступив заступник голови ВАСУ Михайло Смокович. Самі процесуальні кодекси презентував завідувач Відділу представництва інтересів Президента України в судах Адміністрації Президента України Віктор Короленко. Керівник судової практики і арбітражу ЮФ N&D Ігор Кравцов серед проблемних питань виділив регулювання експертизи, функціонування електронного суду, компетенцію третейських судів. Секретар пленуму ВССУ Дмитро Луспеник висловив сподівання, що реформа усуне конфлікт юрисдикцій, адже боляче скасовувати законне рішення, що винесене із порушенням правил підсудності.

На секції, присвяченій конституційній скарзі, національний радник з юридичних питань ­Координатора проектів ОБСЄ в Україні Олександр Водянніков нагадав, що таке право українці отримали у вересні 2016 року, коли набули чинності конс­титуційні зміни. Однак парламентарії так і не спромоглися підкріпити нову конституційну опцію відповідним порядком. Ректор НШС України Микола Оніщук переконаний, якщо народні обранці зволікатимуть з цим питанням, суддям КСУ не залишиться іншого вибору, окрім як внести відповідні зміни у власний регламент. Натомість міжнародні експерти переконані, що конституційна скарга може стати найефективнішим елементом судової реформи.

Судова реформа: чи виправдались очікування бізнесу? Таким меседжем розпочалась панельна дискусія другого дня V Міжнародного судово-правового форуму. Модератор дискусії, старший партнер LCF Артем Стоянов, нагадав, що бізнес є активним споживачем послуг судової системи. Співмодератор, член ВРП Микола Худик оптимізму не втрачає: «Судова реформа цього разу буде успішною». Голова Вищого господарського суду України Богдан Львов звернув увагу на те, що найреволюційніші зміни вносяться у ГПК України і тільки практика їхнього застосування покаже, що буде потрібно відкоригувати. Директор Національної судової адміністрації Литви Реда Молієне поділилась, що довіра до литовських судів залежить не тільки від особистості судді, а й, скажімо, від успішного функціонування механізмів електронного суду. Професор КНУ ім. Т. Шевченка, академік НАПрН України, д.ю.н. Наталія Кузнєцова переконана, що відновлення довіри громадськості потребує не тільки судова влада, а влада в цілому. Керівник юридичного відділу Групи компаній «Хенкель Україна» Ольга Лук’янова вважає, що в усі часи були чесні і нечесні судді, втім вірити хочеться в ліпше, тим часом юристи «Хенкель Україна» намагаються в суди не ходити, бо вирішувати там завдання важко і непрогнозовано. На завершення дискусії директор патентно-юридичної компанії IPStyle Марія Ортинська поділилась думками щодо створення в Україні Вищого суду з питань інтелектуальної власності — подібні спеціалізовані суди успішно діють у багатьох країнах світу.

Далі на одній із паралельних секцій обговорювались питання кримінальної відповідальності. Модератором секції виступив партнер ЮК EQUITY Тарас Пошиванюк. Суддя ВССУ Володимир Британчук зупинився на реаліях та перспективах запровадження інституту кримінальних проступків. За його словами, при реалізації цього інституту треба більш ретельно попрацювати над якістю законодавчої техніки. Старший юрист МЮФ Integrites Володимир Рудниченко зазначив, що в Україні дуже мало правовідносин, які не мали б кримінальної складової. Судову практику застосування статті 206 КПК України проаналізував суддя Подільського райсуду м. Києва, слідчий суддя Володимир Гребенюк.

Проблеми банкрутства — у фокусі уваги іншої паралельної секції форуму, модератором якої виступив керуючий партнер ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та Партнери» Сергій Боярчуков. Суддя ВГСУ Олександр Удовиченко нагадав, що критикувати закон може будь-хто, окрім суддів… Суддям якраз доводиться максимально об’єктивно працювати з нормами, навіть важкими. Його колега суддя ВГСУ Борис Поляков розповів про практику оскарження результатів аукціонів щодо продажу майна боржника. У свою чергу, спірні питання формування реєстру вимог кредиторів на прикладі колізійної судової практики висвітлила радник LCF Олена Волянська. Керуючий партнер ЮК Elite Consult Group, арбітражний керуючий Діана Козловська акцентувала увагу на проблемах погодження плану санації.

Від банкрутства учасники форуму перейшли до банківських ­спорів. Цю секцію модерував керуючий партнер Spenser & Kauffmann Валентин Загарія. Розповідаючи про підходи ВСУ до формування своїх правових висновків у цій категорії справ, Ярослав Романюк зазначив, що судді прагнуть не формального розуміння, тлумачення та застосування законів, а до змістовного зас­тосування з урахуванням інтересів усіх сторін правовідносин. Партнер судової практики ЮФ ILF Олексій Харитонов проаналізував правові позиції ВСУ у справах про звернення стягнення на предмет іпотеки. Продовжив тему юрист ЮФ AVELLUM, адвокат Олексій Прудкий. Нові тенденції в судовій практиці: основне зобов’язання припиняється, тільки якщо воно було повністю виконане внаслідок позасудового звернення стягнення. На завершення старший юрист ЮФ Trusted Advisors, адвокат Олександр Архіпов поділився практичним кейсом стягнення банком заборгованості з ПАТ «Укрзалізниця» як правонаступника підприємств залізничного транспорту.

На останній паралельній секції юристи обговорювали захист права власності. Модератор секції партнер ESQUIRES Опанас Карлін нагадав, що захист права власності відбувається в усіх чотирьох юрисдикціях і якщо національні інструменти вичерпані — справа за Європейським судом з прав людини. За словами судді ВГСУ Валерія Картере, у господарському судочинстві запроваджується нова категорія справ — у спорах між господарським товариством та його посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, завданих такою посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю). Суддя ВСУ Галина Канигіна розповіла про особ­ливості обмеження права власності під час кримінального провадження. На її думку, цивільний позов уже не дуже «вписується» у концепцію існуючої процедури кримінального провадження. На захисті власності у практиці Євросуду зосередився радник ЮФ Asters Дмитро Шемелін.

Фінальним акордом судово-правової симфонії стала панельна дискусія «Нова філософія судової комунікації: гра за публіку». Модераторами дискусії виступили член ВРП Тетяна Малашенкова та партнер практики вирішення спорів ЮФ AVELLUM Дмитро Марчуков. «Суддя-спікер не коментує рішення, а перекладає з юридичної мови на загальнодоступну», — таке визначення судді-спікеру дав суддя Львівського окружного адміністративного суду Олександр Сасевич. Суддя-спікер ВССУ Володимир Британчук зізнав­ся, що у цій іпостасі у нього небагато роботи, адже мас-медіа цікавлять тільки «жарені факти». Керівник групи експертів Проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» Довидас Віткаускас констатував, що за останні роки Україна здійснила унікальні кроки на шляху до підвищення довіри, однак суспільство їх погано сприймає. На необхідності координації комунікаційного питання з однієї точки акцентувала увагу керівник відділу з питань комунікації Національної судової адміністрації Литви Живілє Навіцкайте-Бабкін. Також вона закликала українських колег визначитись, яким вони хочуть бачити новий суд. «Традиційна інерція недовіри до судової влади долається», — переконана начальник Управління інформації та забезпечення комунікаційної діяльності Секретаріату ВРП Оксана Лисенко. За її словами, швидка комунікація, швидкий доступ до ЗМІ та соціальних мереж призводять до швидкого поширення популізму, фейкових новин та несправедливих оцінок, які в устах відомих людей стають фактами, правдою. Правозахисниця, ведуча «Громадського радіо» Лариса Денисенко вважає, що у комунікаційній стратегії необхідно відходити від формату «ток-шоу», коли ЗМІ говорять винятково про корумпованість суддів, а судді, натомість, винятково про продажність преси.