Бізнес: Структурний розділ

Тенденції міжнародного структурування бізнесу: куди подує вітер змін для українських компаній

2017 рік може стати переламним для змін у міжнародному структуруванні бізнесу, якщо українські законодавці прискорять роботу з підготовки щодо прийняття відповідних нормативно-правових актів, які дозволили б кардинально змінити підходи до міжнародного бізнес-планування.

Якісний нормативно-правовий фундамент дав би змогу поліпшити умови для ефективного планування корпоративної структури, а також функціонування українських компаній у цілому. А в умовах політики євроінтеграції поліпшення прозорості міжнародного структурування бізнесу набуває ще більш важливого значення для України.

 

Переваги компаній-нерезидентів

Надмірний тиск на бізнес з боку податкових органів та відсутність ефективної економічної стратегії призводять до того, що бізнес ре­єструє компанії в закордонних юрисдикціях. Дуже часто такі компанії використовуються з метою встановлення гарантій безпеки активів або оптимізації податкових відрахувань.

Підготовка бізнесу до залучення іноземних інвестицій має відбуватися на самих ранніх етапах. Одним із ключових кроків до поліпшення інвестиційної привабливості компанії є створення прозорої корпоративної структури власності. Іноземний інвестор ніколи не співпрацюватиме з компанією, в якіzй неможливо чітко встановити, хто є її справжнім власником.

Отже, основна перевага використання іноземної компанії полягає насамперед у податковій свободі її бенефіціара. Так, якщо компанія зареєстрована в іноземній юрисдикції і не здійснює там діяльність, то зобов’язань сплачувати податки вона не має. Єдиною ж витратою компанії в цьому випадку є необхідність оплачувати щорічний збір. Крім того, важливо також відзначити, що використання в своїй бізнес-діяльності іноземних компаній є законним механізмом, якщо тільки не порушуються норми законодавства тієї чи іншої держави.

 

Реєстрація в іноземних юрисдикціях

Необхідно врахувати, що є безліч проблемних моментів при володінні іноземними компаніями і їх використанні. По-перше, для купівлі компанії за допомогою придбання акцій або реєстрації іноземної компанії необхідне отримання індивідуальної ліцензії НБУ. У разі ж несвоєчасного подання або неподання декларації із зазначенням інформації про те, що юридична особа володіє іноземною компанією, можливе накладення штрафних санкцій. По-друге, є безліч нюансів, які безпосередньо мають відношення до оподаткування в певних юрисдикціях. У першу чергу це стосується угод про уникнення подвійного оподаткування, зокрема особливостей виплати роялті, а також наявності обмежень щодо роботи із закордонними юрисдикціями.

Таким чином, використання іноземних компаній є не тільки одним із найбільш поширених та ефективних способів міжнародного структурування бізнесу, але й законним інструментом забезпечення гарантій захисту великих активів. Але до вибору відповідної корпоративної структури необхідно підходити з пересторогою, оскільки від цього безпосередньо залежить безпека бізнесу.

 

План BEPS vs податкове планування

Уже протягом року Україна рухається повільними темпами до реалізації плану BEPS, який передбачає зміни окремих положень з трансфертного ціноутворення (ТЦО), впровадження контрольованих іноземних компаній (КІК), а також участь в автоматичному обміні інформацією.

Однак для реалізації всіх цих перетворень потрібно чимало часу, тому бізнес має вже зараз думати про те, як пристосовуватися до нових світових тенденцій щодо основних практичних аспектів податкового планування, але підготовка необхідної нормативно-правової бази залишається справою рук самого законодавця.

Україна взяла на себе зобов’язан­ня почати процес імплементації положень плану BEPS з 2017 року. Варто нагадати, що ще 28 квітня 2016 року Президентом України було видано Указ № 180/2016, в якому постановлено створити робочу групу для підготовки законопроектів з питань протидії зменшенню податкової бази і переміщенню прибутку за кордон.

Необхідно наголосити, що відповідні законопроекти передбачають впровадження правил КІК, протидію «агресивному податковому плануванню», удосконалення процедур контролю ТЦО, а також поступову лібералізацію валютного законодавства України. Більше того, відповідно до глобальних податкових трендів Україна незабаром повинна перей­няти міжнародний досвід автоматичного обміну податковою і фінансовою інформацією.

Попри той факт, що ці законопроекти, які дозволили б втілити в життя дію плану BEPS у національному правовому полі, досі не були прийняті, світові тренди змін у податковому плануванні постійно нагадуватимуть про себе законодавчим органам країн, що перебувають на шляху до євроінтеграції. Так, на цей момент поправки до національного законодавства, які мають безпосередній зв’язок з впровадженням плану BEPS, внесли вже понад 20 країн, переважна кількість яких — це держави — члени ЄС.

 

Автоматичний обмін у комплексі

Якщо 2016 рік пройшов під прапором приєднання до Угоди про автоматичний обмін інформацією, то 2017 рік має стати роком імплементації в Україні процедури автоматичного обміну інформацією, запропонованої в стандарті CRS (Common Reporting Standart), який був розроб­лений за ініціативою ОЕСР з метою запровадження дієвого механізму для боротьби з ухиленням від сплати податків.

Цей міжнародний стандарт передбачає щорічний автоматичний обмін інформацією між державами. Під цей обмін потрапляють і банки, які звітують як про рахунки фізичних осіб, так і про рахунки підприємств. Крім того, автоматичний обмін інформацією, перші результати застосування якого можуть з’явитися вже цього року, обіцяє стати найважливішим кроком на шляху до реалізації податкової та фінансової прозорості в глобальному масштабі.

Необхідно також нагадати, що ще 28 квітня 2016 року Президентом України було видано Указ № 180/2016 «Про заходи щодо протидії розмиття податкової бази та переміщенню доходів за кордон», яким Кабінету Міністрів України було доручено організувати роботу щодо приєднання України до міжнародних податкових ініціативних ОЕСР, зокрема процедури міжнародного обміну податковою і фінансовою інформацією.

Таким чином, уже майже рік від імені виконавчої влади не надходило жодних чітких меседжів щодо впровадження автоматичного обміну податковою і фінансовою інформа­цією, оскільки для його імплементації потрібно провести величезний масив законодавчої роботи.

Безумовно, підписання Багатосторонньої угоди про автоматичний обмін податковою і фінансовою інформацією є недостатнім кроком, оскільки комплексна законодавча підготовка відповідної юридичної і технічної складової, включаючи імплементацію в законодавство України цих стандартів, зміну і приведення у відповідність законодавства щодо конфіденційності та захисту інформаційних даних, створення гарантій для збереження отримуваної інформації, модернізацію національних інформаційних систем так і не було здійснено.

 

На шляху усунення податкових пільг

Внесення змін до чинної Угоди про уникнення подвійного оподаткування з метою запобігання отримання необґрунтованих податкових пільг є ще одним суттєвим індикатором змін підходів до міжнародного структурування бізнесу.

Ця ініціатива передбачає впровадження «principle purpose test», а також правил «limitation-of-benefits», згідно з якими пільги щодо Угоди про уникнення подвійного оподаткування не повинні застосовуватися у разі, якщо одержувач доходів не є кінцевим бенефіціаром, або ж транс­акція була здійснена з метою отримання вигоди.

Варто зазначити, що чинні міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування застосовуються зі значними зловживаннями не тільки транснаціональними корпораціями, а й так званими внут­рішніми інвесторами — часто з метою легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом.

До того ж більшість подібних конвенцій є застарілими за формою і по суті, а також містять звільнення від оподаткування в Україні. Але вже у цьому році з’являються прецеденти внесення до відповідних конвенції положень, які зможуть дозволити успішно запобігати отриманню необґрунтованих податкових пільг відповідно до новел, запропонованих планом BEPS.

Так, 14 березня 2017 року Верхов­на Рада України ратифікувала Конвенцію між Урядом України і Урядом Великого Герцогства Люксембург про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи і прибуток, а також Протокол до неї.

Протокол містить положення щодо обміну інформацією за запитом уповноважених органів у редакції, що відповідає останнім рекомендаціям ОЕСР. Однак Конвенція не передбачає автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки, який є частиною загального стандарту автоматизованого обміну фінансовою інформацією (CRS).

 

Висновки та рекомендації

Проаналізувавши питання ос­новних змін у тенденціях міжнародного структурування бізнесу, можна дійти висновку, що єдиного стандартного підходу до імплементації цих перетворень в Україні на сьогодні поки не склалося. Але треба зазначити, що перехід від моделі податкової конкуренції іноземних юрисдикцій до моделі податкового співробітництва є неминучим процесом.

Яскравим прикладом подібного податкового співробітництва має стати саме автоматичний обмін податковою інформацією. Впровадження цього інструменту стоїть в одному ряду з прийняттям міжнародних податкових конвенцій на шляху до вдосконалення міжнародного структурування бізнесу.

Крім того, процес протидії жорсткого податкового планування вже зараз знаходить свій вияв у реалізації конкретних законодавчих ініціатив. Зокрема, це чітко простежується на тлі прийняття Україною законодавства щодо ТЦО.

Підсумовуючи, важливо відзначити прогресивний характер останніх глобальних тенденцій процесу деофшоризації, спрямованих насамперед на впровадження в національне законодавство положень щодо поліпшення податкової та банківської прозорості.

Але без вирішення питання імплементації окремих положень плану BEPS на сьогодні неможливо зробити структурування українського бізнесу релевантним міжнародним стандартам у цій сфері. Тому саме законодавці повинні прискорити втілення в життя дієвого механізму переходу на стандарти плану BEPS, що дозволило б забезпечити уніфікацію правил, які регулюють прозоре структурування українських ­компаній.