Колонка редактора: Час збирати каміння

 

Наприкінці року, коли сніг дбайливо накрив голі гілки дерев, опале листя та пожовклу траву, коли новий Верховний Суд запрацював, а святий Миколай розніс свої подарунки, настає час підбиття підсумків року. І мені є що йому сказати.

Тож, 2017-й, спасибі, що нікого в мене не забрав, ба, навіть добавив. Дякую за всі випробування, бо саме вони показують, хто ми є насправді, за розчарування, бо саме вони роблять нас сильнішими. За людей, які надихали, за людей, які приходили, і за тих, хто йшов, бо життя все розставляє на свої місця. Дякую за кожне прочитане і написане слово, сподіваюся, що у наступному році їх буде значно більше. Вдячна за українське кіно, яке розривало шаблони, і за українську музику, яка пробирала до мурашок. І за українських героїв теж спасибі. Окреме спасибі.

2017-й, зізнаюся, у мене є до тебе претензії, але давайте про те, що залишається в минулому, говорити або хороше, або ніяк.

Тож читаймо «Український юрист», прикрашаймо ялинку і створюймо собі новорічно-різдвяний настрій.

 

Христина ПОШЕЛЮЖНА, редактор розділу «Спочатку»