Батл: Зважені та бурхливі

Юристи зважили переваги та недоліки технології блокчейн, смарт-контрактів та криптовалют, які бурхливо розвиваються

Як ми вже говорили, фінальним акордом II Legal TMT Forum став балт між «інноваторами» та «консерваторами» щодо нових технологій та інструментів у бізнесі. Головний рефері батлу, глава практики ІТ-права в Центральній і Східній Європі, заступник директора офісу в Україні ЮК PETERKA & PARTNERS Тарас Утіралов, зазначив, що сьогодні мало хто з юристів може дозволити собі таку розкіш, як не перейматися питаннями блокчейну, смарт-контрактів та криптовалют. Тож що це? Хайп-проект на декілька років чи технології, які докорінно змінять наші життя?

 

«Інноватори» «Консерватори»
БЛОКЧЕЙН

Блокчейн — це технологія побудови баз даних, яка має декілька властивостей: незмінність, криптографічна забезпеченість, прив’язаність кожного блоку до попереднього, що унеможливлює зміну в цій базі даних «заднім числом»;

За рахунок децентралізації забезпечується безпека бази даних, адже зберігається вона не на одному сервері, а на тисячах;

Технологія блокчейн лягла в основу біткойну — найвідомішої криптовалюти;

Блокчейн, звісно, приваблює хакерів, проте жодна із спроб зламати його успіхом не увінчалася;

Основна перспектива блокчейну — фінансові трансакції по всьому світу та смарт-контракти

(Ігор ШЕВЧЕНКО, радник ІТ/ІР практики АК «Соколовський і Партнери»)

Можна окреслити технологічні, економічні та юридичні типи ризиків блокчейну:

Технологічні ризики пов’язані із співвідношенням блокчейну з іншими існуючими інтернет-ресурсами та зі способами «зливу» накопиченої інформації на блокчейн;

Ризики економічного характеру пов’язані з можливістю монополізації галузі. Уже сьогодні можна спостерігати об’єднання потужних транснаціональних корпорацій навколо блокчейну. Монополізація ринку поставить під питання можливість приєднання нових учасників;

Юридичні ризики пов’язані із способами застосування того чи іншого права, тієї чи іншої юрисдикції (як правило, сторони знаходяться у різних юрисдикціях, а предмет договору (наприклад, товар) — узагалі в третій)

(Сергій КОВАЛЕНКО, юрисконсульт ТОВ «Епіцентр К»)

Смарт-контракти

В ідеалі, смарт-контракт існує суто в електронній формі, автоматично виконується та не потребує взаємодії з матеріальним світом;

Призначення смарт-контрактів не в тому, аби уникнути внесення змін «заднім числом». Смарт-контракти можуть існувати поза системою блокчейн, хоча існування у цій технології має певні переваги. Призначення смарт-контрактів у тому, щоб спростити життя;

Не існуючий на папері такий контракт не може бути знищений однією людиною за рахунок децентралізації блокчейну;

Чим далі іде прогрес, тим менше залишається сфер, де комп’ютер не може самостійно перевірити виконання. В епоху інтернет-речей та комунікації девайсів між собою потреба у людському факторі зменшується. Процес виконання можуть перевірити і автоматичні контролери;

Якщо сторони смарт-контракту вбачають проблему у договорі за попередньою домовленістю, використавши свої ключі, вони можуть внести зміни у контракт;

Якщо смарт-контракт підписаний електронним цифровим підписом, то він відповідає формі, передбаченій цивільним та господарським законодавством;

Смарт-котракт не обов’язково передбачає оплату криптовалютою

(Микита ПОЛАТАЙКО, координатор ІТ-практики ЮФ Sayenko Kharenko)

Смарт-контракт — це код, що запускає відповідну послідовність дій, форма його вираження не відповідає національному цивільному законодавству;

Сфера застосування смарт-контракту обмежена виключно технологією блокчейн, а валюта — біткойном

(Олег ЛИТВИНОВ, начальник юридичного департаменту Vodafone України)

Смарт-контракт це не контракт як такий, а лише частина угоди, яка може забезпечити виконання зобов’язань за договором. Однак проблеми починаються, коли мова заходить про відповідальність. У цьому контексті автоматичне виконання може зіграти поганий жарт;

Створити ідеальний смарт-контракт (написати ідеальний код) це одне і те ж, що й скласти ідеальний договір. Навряд чи юристи зможуть створити ідеальний смарт-контракт, автоматичне виконання якого «кісткою в горлі» не стане одній із сторін;

Смарт-контракт підпорядковується формальній логіці. Машина правовідносини тлумачити по-справедливості не спроможна;

Головна перевага смарт-контракту — неможливість внесення змін «заднім числом». Але на практиці сторона, яка підробляє паперовий документ, «далеко не заїде». Захист від внесення змін «заднім числом» стільки не коштує. Зашифрувати і захистити контракт можна й іншими способами

(Олег ДЕРЛЮК, директор з юридичних питань Maxpay)

КРИПТОВАЛЮТА

Ми не поїдемо освоювати Марс і Венеру з валізами готівки. Та навіть з рахунком у банку ми не поїдемо, бо зараз доларовий платіж у сучасній банківській системі йде декілька днів;

Ціль біткойн-блокчейну — швидка і дешева білінгова система переказу коштів;

Є думка, що капіталізація криптовалюти роздута і що це спекулятивний інструмент. Такі думки, може, і є справедливими, та тільки стосовно біткойну. Біткойн був першим. Так само, як і законопроект щодо регулювання криптовалюти в Україні, який був зареєстрований у парламенті на початку жовтня 2017-го — його якість залишає бажати кращого, однак в історію він увійде як перший законопроект;

В одному із своїх останніх досліджень Європол вказував на те, що їм не відомі факти використання криптовалют при фінансуванні останніх терористичних актів;

Біткойн-блокчейн забезпечується, у тому числі, товаром і навіть інфраструктурою

(Сергій МОХНЄВ, радник з регуляторних питань CEX.IO)

Криптовалюта має значні проблеми з правовим регулюванням;

Монетарне регулювання є запорукою стабільності фінансової системи держави;

У країнах світу основне питання стосовно криптовалюти не у відсутності закону, який би регулював її обіг, а у розумінні природи криптовалюти. Якщо це товар, то застосовується регуляторне поле щодо обігу товару, якщо фінансовий інструмент — то і відповідне регуляторне поле, якщо валюта — третє регуляторне поле, якщо сурогат — то четверте

(Наталія СЕЛЯКОВА, партнер МЮФ Dentons)

 

Україна запровадила правове регулювання запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом не з власної примхи. Неконтрольований обіг коштів призводить і до фінансування тероризму, і до відмивання коштів. Це — зручний інструмент для фінансування тероризму

(Олег ДЕРЛЮК, директор з юридичних питань Maxpay)

 

Валюта повинна забезпечуватися товаром. Власне державне регулювання потрібне, аби регулювати та контролювати ці процеси

(Олег ЛИТВИНОВ, начальник юридичного департаменту Vodafone України)

 

 

Підсумовуючи результати батлу, Тарас Утіралов резюмував, що «інноватори» та «консерватори» одностайні принаймні в одному: професію юриста не буде витіснено технологіями. Навпаки, технології здатні полегшити роботу юристів, однак розслаб­лятися зарано — правники повинні постійно самовдосконалюватися, максимально застосовуючи інновації у роботі.