Банківське право: Скласти залік

Єлiзавета МАЛІМOН,
молодший юрист ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та Партнери»

Питання щодо можливості здійснення заліку зустрічних однорідних вимог, коли одним із кредиторів виступає неплатоспроможний банк, не втрачає актуальності

Враховуючи, що ситуація довкола ринку банківських послуг не змінилась, тож надалі залишається актуальним питання щодо можливості здійснення заліку зустрічних однорідних вимог, коли одним із кредиторів виступає неплатоспроможний банк.

 

Обмежені можливості


Обов’язок виведення неплатоспроможного банку з ринку відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» покладений на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО).

Негативним аспектом цієї ситуації є той факт, що ФГВФО, здійснюючи свої повноваження тимчасового адміністратора, не завжди надає можливість врегулювати відносини між кредитором та банком у позасудовому порядку. Зокрема, уповноваженими особами Фонду повністю ігнорується можливість проведення заліку між банком, що перебуває в стадії ліквідації, та кредитором, що змушує останніх звертатись із відповідними позовами до господарського суду.

За загальним правилом встановлено, що зобов’язання, строк виконання яких настав, а також строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, а за зобов’язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, — зарахування зустрічних однорідних вимог не допускається, крім випадків, установлених законом.

У той же час після внесення змін до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та доповнення частини 2 статті 46 пунктом 8 ситуація з цього питання змінилась.

За умови дотримання кредиторами обов’язкових вимог, зокрема, боржник банку має бути одночасно кредитором цього банку; кошти повинні бути спрямовані на погашення зобов’язань за кредитом такого боржника перед цим банком, за кредитними договорами та/або за ­емітованими цим боржником борговими цінними паперами; договірне списання з рахунків має бути передбачене умовами договорів, укладених між боржником та банком, — здійснення заліку зустрічних однорідних вимог у ліквідаційній процедурі банку все ж таки можливе.

Судова практика застосування законодавчих норм щодо можливості зарахування зустрічних однорідних вимог, коли однією зі сторін є неплатоспроможний банк, досить неоднозначна.

 

Судова практика


При вирішенні спору в судовому порядку уповноважені особи ФГВФО, за загальним правилом, використовують висловлену правову позицію Верховного Суду України у справі № 6-2047цс16, в якій зазначено: «що у будь-якому разі в період здійснення ліквідаційної процедури банку задоволення вимог третьої особи має здійснюватися в порядку задоволення вимог кредиторів до банку та черговості, передбачених статтею 52 Закону, у зв’язку з чим припинення зобов’язань за кредитним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, які фактично є погашенням вимог кредитора в порушення порядку статті 52 Закону, не допускається».

Однак Вищий господарський суд України (ВГСУ), вирішуючи спір щодо визнання припиненим зобов’язання з повернення кредиту в результаті здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог у пос­танові від 27 вересня 2016 року у справі № 910/1100/16, дійшов протилежного висновку, зазначивши: «що у будь-якому випадку виведення коштів з банку не відбувається. Таким чином, у даній ситуації не порушуються права та законні інтереси як банку та позивача, так і інших вкладників та кредиторів банку, оскільки таке зарахування коштів не впливає на порядок черговості погашення вимог кредиторів банку. Більше того, кредитори можуть розраховувати на повернення власних коштів з банку за рахунок коштів, що надійдуть з поточного рахунку позивача на інший рахунок як погашення кредиту».

Аналогічні висновки стосовно можливості проведення заліку викладені в постанові ВГСУ від 7 листопада 2016 року у справі № 925/1797/14.

Підсумовуючи викладене вище, необхідно зазначити, що господарські суди, розглядаючи справи цієї категорії, здебільшого приймають позитивні рішення, у той же час залік у ліквідаційній процедурі банку можливий лише за умови дотримання вимог, встановлених статтями 601—602 Цивільного кодексу України, та пунктом 8 частини 2 статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».