Відпочинок: Вище неба

Юрій ДЕМЧЕНКО, партнер адвокатського об’єднання Litigation Group, адвокат, підкорює не тільки кодекси, закони та інші нормативні акти, ні, в переліку підкорених вершин — Говерла, Казбек, масив Аннапурна. Як колега по юридичному фаху знаходить баланс між альпінізмом та правом, що допомагає в горах та в судах — про це нижче

Як ви прийшли до захоплення альпінізмом? Це була мрія дитинства, чийсь приклад чи просто справа випадку? Коли стало зрозуміло, що альпінізм — це серйозне захоплення, а не просто модний вид спорту?

З дитинства мене надзвичайно приваблюють гори. Це моя друга пристрасть, після, а може, навіть і нарівні з юриспруденцією. Завжди із трепетом, невдаваною нас­нагою та радісним передчуттям чекаю, коли ж знову матиму змогу піти в гори. І завжди знаю, що цей день колись настане — ноги крок за кроком долатимуть схил чергової неповторної вершини, очі засліплюватиме яскраве сонце, рюкзак обійматиме спину і з кожним підкореним метром ставатиме важче, серце вириватиметься із грудей і бажатиме швидше дістатись вершини, а душа радітиме непередаваній красі висоти.

Перше моє сходження було у 2014 році, разом із колегою, адвокатом Денисом Дьоміним, на гору Говерлу та Чорногорський хребет. Сходження було досить важке та не без перепон — погода не сприяла походу в гори, ми не мали належної підготовки, одягу та спорядження, що суттєво ускладнило підкорення Говерли. Проте, незважаючи ні на що, ми все ж таки піднялись на найвищу гору України та пройшли весь Чорногорський хребет, і, долаючи труднощі, зійшли на рівнину.

Протягом усього сходження на Говерлу я не відчував ані втоми, ані слабкості, ані болі у м’язах. Проте, коли наша мандрівка завершилась і ми благополучно сіли в авто, щоб вирушити до Києва, відчув, як я насправді нереально втомився і як болять м’язи після сходження. Чи було фізично важко? Безперечно, було. Проте у той самий момент, коли ми були в дорозі додому, я чітко зрозумів, що це моє і що я хотів би повторити такий експірієнс ще не один раз заради цього неповторного відчуття радості, завершеності, певної гордості за себе у поєднанні з приємною втомою та крепатурою.

 

Скільки часу на рік ви відводите на сходження? Які вершини підкорені, що у планах? Яке сходження було найважчим і чому?

Із заснуванням у 2014 році адвокатського об’єднання Litigation Group часу стало катастрофічно не вистачати. Не те що на сходження, навіть на звичайний відпочинок! Проте все ж таки я докладаю усіх зусиль для планування графіка роботи таким чином, щоб викроїти хоча б сім-десять днів на рік задля підкорення чергової вершини. Особливо важко суміщати постійні тренування у скелелазінні.

Мій актив за останній час: карпатські вершини — Говерла (2 061 м, 2014 рік), Піп Іван Мармароський (1 936,2 м, 2015 рік), кавказька гора Казбек (5 033,8 м, 2016 рік), яка й була найважчою для підкорення, зокрема, через те, що це мій перший п’ятитисячник.

Торік із Денисом були і в Гімалаях, у десятиденному пішому туристичному маршруті, що має назву «Кільце ­Аннапурни», загальною протяжністю понад двісті кілометрів. Найбільша висота, яку підкорили під час треку, — 5 416 метрів над рівнем моря, перейшовши перевал Торонг-Ла.

У планах? Знаєте, надзвичайно влучно колись сказав про це великий класик Володимир Семенович Висоцький: «Лучше гор могут быть только горы, на которых еще не бывал». У грандіозних планах, звичайно ж, побувати на тих вершинах, які ще не підкорені... Проте у найближчих, мабуть, одна з вершин Альп — Монблан — чи моя фаворитка Маттерхорн. Найважчим сходженням, на мою думку, буде Маттерхон, оскільки це не просто альпінізм, це і скелелазіння, і вміння роботи з лідорубами, і самострахування тощо. Є плани на підйом на деяких Гімалайських вершинах, проте це питання часу, оскільки експедиція в Непал забирає набагато більше часу, ніж в Альпи чи на Кавказ. Обов’язково поділюсь враженнями та фото з друзями у Facebook.

 

Багато хто з юристів говорять, що завдяки хобі вони знаходять нових клієнтів. Дехто саме заради цього йде на нові види спорту. А як у вас, чи були клієнти, які прийшли через альпінізм? І взагалі, чи була така мета?

Звичайно ж, як справжній управлінець і керівник адвокатського об’єднання я намагаюсь використовувати будь-які можливості задля залучення нових клієнтів — будь-то знайомства у спортивній залі чи під час відпочинку у відпустці за кордоном. Сходження на гору чи зай­няття альпінізмом не є винятком.

Незвичайним випадком було знайомство під час привалу у Гімалаях: познайомились з подружжям із України, які, як виявилось, мають декілька непростих судових процесів у сфері банківських правовідносин. Слово за слово, і наше адвокатське об’єднання, перебуваючи у Непалі, уклало договір про надання правової допомоги. До речі, один із процесів недавно виграли в апеляційній інстанції, і Верховний Суд України відмовив у допуску до провадження. Інший процес поки що триває.

 

Чому вчить альпінізм? Чи можна ці уроки перенести на правничу справу?

Не те що можна, необхідно! Альпінізм, походи в гори або як його ще називають «трекінг» вимагають стовідсоткової концентрації та виваженості, бути націленим на кінцевий результат та йти до мети навіть за обмежених ресурсів і маючи на шляху численну, іноді, на перший пог­ляд, нездоланну, кількість перешкод. Альпінізм надзвичайно допомагає мені у всьому, що я роблю, в тому числі і в юриспруденції. Він вчить швидко приймати рішення в стресовій ситуації, оперативно прорахувати два-три кроки наперед і оцінити всі ризики.

Також альпінізм розвиває в мені комунікабельність, вміння знаходити спільну мову з будь-ким та бути терпимим до людських якостей.

Крім того, альпінізм вчить працювати в колективі і добросовісному виконанню обов’язків. Будь-яка недоб­росовісна робота альпініста, наприклад неякісно підготовлений елемент страховки, може коштувати комусь життя. В юриспруденції наслідки, звичайно ж, не такі фатальні, проте, одна помилка чи неякісно сформована правова позиція або недостатньо обґрунтований процесуальний документ може коштувати клієнту декількох років життя на свободі.

Безперечно, альпінізм надзвичайно позитивно впливає на роботу адвоката, і уроки, винесені під час чергового сходження, засвоюються не тільки як урок з альпінізму, але і як урок життя.