Post Scriptum: Майбутнє українського криптоправа

Едуард ТРЕГУБОВ,
партнер ЮФ «Салком»

Блокчейн-технології обговорюються на найвищому рівні в Давосі, підтверджуючи міжнародне значення цього явища

Минулий, 2017, рік відзначився появою великої кількості нових для пересічних громадян термінів зі світу високих технологій: «блокчейн», «біткоїн», «майнінг», «криптовалюти», «ICO», «токени» тощо. І хоча ці явища виникли дещо раніше, саме у 2017 році ажіотаж навколо них досяг такого рівня, що про це говорять усі — від банкірів до домогосподарок. Усе більше з’являється і юридичних статей та матеріалів, хоча на першому етапі вітчизняні правники здебільшого ігнорували ажіотажну тематику «криптоправа». Кількість біткоїнів в електронних деклараціях українських можновладців почала рости, як гриби після дощу. Блокчейн-технології обговорюються на найвищому рівні в Давосі, підтверджуючи міжнародне значення цього явища.

У зв’язку з цим постає традиційне питання: як на такі зміни об’єктивної реальності має реагувати українська держава та чи повин­на взагалі? Криптоентузіасти тривалий час відстоювали ідею про те, що нові феномени вийшли за межі національних держав і, в принципі, не повинні і не можуть регулюватись національними урядами. В основі блокчейну лежить ідея децентралізації, а операції з передачі криптовалют є анонімними.

Проте разом із тим, як збільшувалася популярність технології блокчейну та криптовалют, зростала й увага держав до правовідносин, які виникають у зв’язку з цими явищами. Так, у 2017 році все частіше можна було зустріти заяви офіційних органів різних держав світу щодо статусу криптовалют. У США та Китаї були введені суттєві обмеження або заборони на проведення ICO (краудфіндінгова процедура, що подібна до IPO). Усе частіше нові можливості почали використовувати шахраї, приміром значна частка ICO — це scam. Криптоцінності стають мішенню для кібератак.

Натомість інші держави намагаються отримати переваги від створення сприятливих умов для криптобізнесу. Яскравим прикладом стала Білорусь, де у грудні минулого року було ухвалено декрет, що легалізовує майнінг, обіг криптовалют, проведення ICO тощо. Чи дасть цей крок очікуваний ефект — побачимо у 2018 році, проте основна ідея зрозуміла. Держава або має зайняти консервативну позицію, тобто спрямовану в першу чергу на захист прав людини від ризиків явищ криптосвіту, або ліберальну з метою залучення інвестицій, технологій, стартапів.

Україна, у свою чергу, продовжує буксувати. З одного боку, у нас були анонсовані революційні проекти переходу державних реєстрів на блокчейн. З іншого — більшість вітчизняних новин зі сфери IT пов’язані з обшуками, виїмками серверів та ноутбуків, кримінальним переслідуванням майнерів або власників біткоїнів. У такій ситуації питання про те, чи потрібне втручання держави, видається не таким очевидним. Принаймні для того, щоб захистити криптобізнес, вивести його з ризикованої сірої зони, створити умови для легальності ведення бізнесу — регулювання потрібне. Якщо дивитись більш широко, тобто ставити завдання поборотись за інвестиції в нові технології, державі без правового регулювання не обійтись.

До речі, в парламенті вже з’явились перші законопроекти у сфері регулювання криптовалют. У колах фахівців вони викликали іронічну посмішку. Вірогідно, що у 2018 році Україна таки отримає перший варіант державного регулювання феноменів криптосвіту. Важливо, щоб це комусь ще було потрібно. Мій меседж простий: не можна втрачати темп, звичні для України бюрократичні підходи до нормотворення — архаїчні та неконкурентоспроможні.

Не треба також забувати про те, що поки ми думаємо, як реагувати на виклики 2017 року, 2018-й готуватиме нам нові. Технології розвиваються дуже стрімко, і незабаром на дорогах з’являться автомобілі зі штучним інтелектом, у тіло людей почнуть вживлювати чіпи, розвиватимуться технології віртуальної та доповненої реальності тощо. Або держава як інституційне формування навчиться адекватно і вчасно реагувати на виклики та суспільні потреби, або вітчизняне право буде надалі дисонувати з усім новим і прогресивним, відштовхуючи як іноземні інвестиції, так і талановитих українців.