№3 Квітень 2018 року → У вільний час

Pоst Scriptum: Цифрові мрії

Юрій КОТЛЯРOВ,
партнер ЮФ Asters

За оцінкою Міжнародного союзу електрозв’язку (ITU), Україна посідає 79 місце у світі за розвитком інформаційно-комунікаційної сфери (ICT Development Index). Порівняно з 2016-м — погіршення на одну позицію. «Заспокоює» те, що серед країн CIS Україна займає не останню сходинку. Гірше, ніж в Україні, стан розвитку ICT (Information and Communications Technology) в Узбекистані та Киргизстані. Найкраща позиція серед країн CIS у Білорусі, яка посідає 32 місце в світовому рейтингу. Спробуємо оцінити основні нормативні драйвери ICT сфери в Україні.

Індустрія телекомунікацій в Україні є важливою складовою ICT. На початку 2017 року прийнято закон про доступ до інфраструктури, який мав стати основою для розвитку телекомунікаційної інфраструктури, зокрема, встановити прозорий порядок її використання. Водночас закон передбачає прийняття органами влади підзаконних актів — правил доступу до об’єктів інфраструктури, методик визначення плати. І наразі більшість з таких актів досі ще не прийнято, тому очікуваного прориву щодо ефективного використання інфраструктури не відбулось.

2017 року Україна залишалась єдиною країною в Європі, де відсутній 4G (LTE) мобільний зв’язок. Отже, однією із важливих подій 2017 року є проведення тендеру на радіочастоти (РЧР), що можуть використовуватися LTE-технологіями.

Були здійснені організаційні та нормативні заходи — вивільнення певного спектру від іншого використання, перерозподіл між операторами РЧР. Хоча тендер ще не закінчено, зазначимо, що підготовча робота з юридичної точки зору була виконана якісно. Після проведення ІІ етапу тендеру ми окремо надамо більш широкий аналіз цієї події.

Прийняття санкцій відносно пошукової системи та соцмереж було безпрецедентним для України та таким, що серед інших ініціатив не вписується в правовий ландшафт ЄС. Серед санкцій передбачено припинення надання телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж загального користування; заборона інтернет-провайдерам надання послуг з доступу користувачам мережі інтернет до ресурсів/сервісів. Згодом НКРЗІ попередило телеком-провайдерів щодо адміністративної відповідальності за статтями 145, 1482 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У жовтні 2017 року прийнято Закон «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України», що набуває чинності 9 травня 2018 року. Після масових кібератак на підприємства, держоргани стало зрозімуло, що Україна не готова до кіберзагроз. При поглибленні суспільних відносин, діяльності держави, бізнесу в кіберпросторі цей закон є важливим і має вирішити хоча б частину наявних проблем.

Але є й зворотний бік медалі. Бізнесу, незалежно від форми власності, необхідно звернути увагу на те, що відноситься до об’єктів критичної інфраструктури. Такими об’єктами можуть бути підприємства енергетичного сектору, хімічної промисловості, транспортної галузі, інформаційно-комунікаційної, телекомунікаційної сфер, банківського та фінансового сектору, що надають послуги життєзабезпечення, а також комунальні, аварійні, рятувальні служби або служба екстреної допомоги, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави або навіть є об’єктами потенційно небезпечних технологій і виробництв. До того ж законом також передбачено прийняття інших нормативних актів, зокрема, щодо вимог проведення аудиту інформаційної безпеки.

Закон України «Про електронні довірчі послуги» набув чинності 7 листопада 2018 року. Серед новацій можна відзначити спрощення процедури набуття статусу «надавача електронних довірчих послуг» (надавачем послуг може стати майже будь-яка юридична особа: наприклад, банківська установа (розвиток Bank ID), телеком-оператор (впровадження Mobile ID) тощо); впровадження регламентації послуги реєстрованої електрон­ної доставки (тепер документи в електронній формі можуть передаватися між учасниками цивільних відносин зі збереженням юридичної сили і доказовості в суді), взаємне визнання українських та іноземних сертифікатів відкритих ключів й електронних підписів. Закон, безумовно, є корисним для впровадження цифрових сервісів в Україні.

Знаковим також є схвалення урядом Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018—2020 роки. Документом визначаються головні цілі й напрями цифрового розвитку, принципи цифровізації. Цікаво, що однією з цілей є досягнення 2020 року 50 місця у згаданому вище рейтингу ICT Development Index.

Серед іншого можна назвати фокус держави на окремі напрями цифрового розвитку. Наприклад, одним із них (знову) є подолання «цифрового розриву» завдяки розвитку цифрових інфраструктур. Утім, без створення передумов, зокрема, передбачених Законом «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж», реалізація Концепції є неможливою.