Преамбула: Бізнес грає від оборони

Андрій ТРЕМБІЧ,
адвокат АФ «Грамацький і Партнери»

Дехто вважає, що футбол —
це справа життя та смерті.
Дурниці. Футбол —набагато,
набагато важливіше.

Білл Шенклі

 

Не треба бути восьминогом Паулем (чи вітчизняним хряком-віщуном Фунтіком), аби напророчити, що для приймаючих країн ­Євро-2012 обернеться збитками. Багато об’єктів споруджувалося з нуля, і цим ми принципово відрізняємося від Німеччини (2006 рік) або ж Австрії зі Швейцарією (2008 рік). У цьому сенсі складний досвід Південної Африки (2010 рік) нам набагато ближчий — і за часом, і економічно (боюся сказати — і ментально).

Попри масштаби проекту, вплив Євро на бізнес залишився у межах статистичної похибки — завдяки чудовому інституту закупівлі в одного учасника, що перетворив підготовку до футбольного чемпіонату в суто український чемпіонат з корупції: підкат, відкат, гра рукою. Євротурнір довірили країні, в якій держава грає з підприємництвом за далекими від футбольних принципами: DISRESPECT та UNFAIR PLAY.

Зрештою, почалося переосмислення інститутів спортивного права, яке підспудно перетворилося на сучасний аналог середньовічного канонічного права. ФІФА та УЄФА (неприбуткові організації з багатомільярдним прибутком) не визнають «світського» над собою суверенітету, мають свій Суд і свій Статут, болісно реагуючи на будь-які спроби держав втручатися в їхні внутрішні справи. Як це співвідноситься з чинним публічним правопорядком — тема чи не дисертабельна.

Разом із тим, героїчно готуючись до свята, ми отримали головне — передчуття щастя, яке, як відомо, саме щастя і є. Втомлений від щоденної боротьби за хліб, народ вимагає дешевих видовищ, і єврочемпіонат, що давно припинив бути заходом суто спортивним, ці видовища приязно нам дарує. За європейськими цінами.