№4 Квітень 2018 року → До справи

Тема: Технологічний комплект

Дмитро ЗЕЛЕНКО,
молодший юрист ІТ-практики ЮК Moris Group

Legal tech у сьогоденні юридичного бізнесу або blockchain, ICO, smart contracts та інші «страшні речі»

Консервативність є загальновідомою рисою, притаманною юридичному осередку. Інновації вкрай повільно впроваджуються в життя класичних юристів, але ігнорування технологічного розвитку ми вважаємо не лише необачною поведінкою, а просто небезпечною для справжніх професіоналів.

Пов’язано це насамперед з тим, що багато хто з адептів legal tech стверджують, наче незабаром юристи взагалі залишаться без роботи, якщо тільки не пристосуються до умов сьогодення. Ну що ж, давайте разом вирішимо, правда це чи просто багата уява.

Може, для когось це буде дивним, але дійсно ще є такі люди, котрі, прочитавши заголовок, подумають: «Бло-як?». Саме тому спершу розповімо про загальні поняття.

Legal tech (скорочення з англійського словосполучення legal and technical) — це новий напрям в юрис­пруденції, що являє собою взаємодію між класичною юриспруденцією та технологіями. Його основна мета спрямована на розв’язання двох глобальних проблем: поліпшення роботи юристів шляхом звільнення їх від рутинної роботи та зробити юриспруденцію більш зрозумілою та економічно доступнішою для звичайних громадян. Legal tech — це не тільки бізнес, а й нова філософія, що допомагає сформувати світогляд новому поколінню (майбутнім юристам) та розширити його вже сталим професіоналам.

Про блокчейн можна писати дуже й дуже багато. Але ж ми спілкуємось простою мовою? Отже, блокчейн — це технологія, що дозволяє зберігати інформацію таким чином, аби її неможливо було будь-яким чином змінити. Така властивість блокчейну робить його базовим інструментом для розвитку всіх «-tech» індустрій.

Криптовалюти. За своєю суттю криптовалюта — це заснований на криптографічних методах програмний код. Облік криптовалют, як правило, децентралізований. Зав­дяки тому, що реєстр криптовалют працює за допомогою технології блокчейн, підробити криптовалютну трансакцію неможливо. При цьому до такого реєстру вносяться дані про адреси рахунків, що брали участь у трансакції, а також про суму транс­акції. Таким чином, криптовалютні трансакції є анонімними. До того ж криптовалюти зазвичай мають дуже високий рівень захисту, завдяки чому ризики їхньої підробки або ­злому ­рахунку майже неможливі. Саме тому криптовалютні операції продовжують набувати дедалі більшої популярності.

У вас може виникнути питання: «А до чого тут юриспруденція?» Усе дуже просто. З появою криптовалют змінюється й розуміння щодо ведення бізнесу. Торік дуже популярним стало явище під загадковою назвою «ІСО». ІСО розшифровується як «initial coin offering» (з англійської — первісне розміщення монет). Простіше кажучи, це нова форма краудфандінгу, особливістю якого є зібрання коштів здебільшого у криптовалюті. Ось тут на арену й виходять юристи, адже ведення бізнесу без залучення юридичної допомоги може стати зовсім нетривалим й погано закінчитися. А враховуючи специфіку такого бізнесу, класичний юрист навряд чи зможе якось допомогти.

Таким чином, найкращою стратегією для реалізації успішного ІСО-проекту є залучення юристів, які справді знаються на криптовалютах та криптовалютних операціях ще на початкових етапах виходу стартапу на ІСО.

Smart contract. Так звані смарт-контракти — це комп’ютерні алгоритми, спрямовані на укладення та автоматичне виконання договору. Функціонують такі контракти також на базі вже відомого нам блокчейну, в якому зазначаються умови конт­ракту. При виконанні цих умов криптотрансакція здійснюється ав­томатично, в результаті чого виконавець гарантовано отримає обумовлену договором винагороду, адже кошти списуються з рахунку замовника з моменту укладення договору (а отже, можливості відмовитись від послуг контрагента в останній момент немає). Як бачите, ніяких судів, ніяких спорів, ніякого обману.

Водночас важливим моментом залишається правильне оформлення умов смарт-контракту. Тут важливі всі деталі, адже після скріплення його електронними цифровими підписами змінити його умови буде неможливо. Відомі навіть випадки, коли через недосконале оформлення смарт-контракту кошти назавжди застрягали у реєстрі самого договору, не надійшовши до виконавця. Отже, для коректної роботи такого виду договірних відносин необхідне порозуміння юриста з програмістом.

Online dispute resolution (з англійської — вирішення спорів онлайн) — це сукупність методів врегулювання конфліктів із запровадженням інтернет-технологій, що дозволяє уникнути судової тяганини й зайвої витрати часу та нервів.

Першими спробами компаній врегульовувати конфліктні ситуації з клієнтами поза межами судів було створення «support team» (служби підтримки), котрі шляхом переговорів дозволяли врегулювати дрібні питання, пов’язані з непорозуміннями під час доставки товарів.

Згодом цей формат увібрав у себе вирішення будь-яких дрібних конфліктних питань, що виникають внаслідок недосконалої роботи різних сервісів, шляхом створення спеціалізованих секцій для вирішення конфліктів як безпосередньо на сайтах інтернет-магазинів, так і у вигляді окремих платформ. Найяскравішим прикладом такої платформи є вітчизняний стартап «Pinky Solutions». Ця платформа спеціалізується на вирішенні конфліктів у сфері інтернет-торгівлі.

Зважаючи на той факт, що довіра пересічного українця до нашої судової системи дуже низька, найзручнішим способом вирішення будь-яких негараздів, спричинених під час онлайн-шопінгу, є звернення саме ODR-платформ, основними принципами роботи яких є конфіденційність, доступність, нейтральність та ефективність!

Legal engineer. Зважаючи на популяризацію смарт-контрактів та підвищення попиту на послуги програмістів, деякі юристи вирішили відкрити для себе нове амплуа, поєднавши вже набуті досвід та навич­ки з професією програміста. Унаслідок такого симбіозу з’явились legal-інженери. Переоцінити важливість такого працівника для сучасної компанії (необов’язково юридичної) просто неможливо, адже саме legal-інженери можуть якісно спростити навантаження на своїх менш технологічних колег, звільнивши їх від рутинної роботи. Для цього майстри на всі руки можуть створити програми, що дозволять юристам не змінювати у вже відпрацьованих текстах договорів реквізити контрагентів, ризикуючи наробити безліч помилок, а просто ввести необхідну інформацію у відповідні поля, після чого договір з такою інформацією буде згенеровано і все, що залишиться, — лише його підписати. І ніякої вірогідності припуститися помилки, хіба не диво?

Отже, як бачимо, розвиток суспільства та технологій не стоїть на місці, і з огляду на те, що Україна є загальновизнаним лідером з якості надання послуг у сфері ІТ, ми маємо чудове підґрунтя для проведення технологічної революції у сфері юриспруденції.

І хоча ще справді зарано перей­матися зникненням професії юриста у такому вигляді, як ми її знаємо сьогодні, все ж варто потрохи занурюватися у legal tech, аби мати фору перед іншими.