Подія: Техніка приземлення

Максим СИСОЄНКО

Який шлях мають пройти аграрний бізнес та держава від протистояння до співробітництва, обговорювали учасники круглого столу, що відбувся 31 травня у прес-центрі інформагентства «ЛІГАБізнесІнформ». Захід було організовано видавництвом «Юридична практика» разом із всеукраїнським щотижневиком «Агропрофі», генеральним партнером круглого столу виступила ЮФ Jurimex.

Серед проблем, які стали предметом дискусії, були питання державного регулювання і державної підтримки сільгоспвиробників, різні аспекти оподаткування агробізнесу, перспективи завершення земельної реформи та супутні цьому процесу ризики для АПК.

Програмний збій

Завдаючи тон обговорюваним питанням, у своєму вступному слові партнер ЮК Jurimex Олександр Шишканов зазначив, що АПК за часів кризи став однією з небагатьох «тихих гаваней» економіки, якою цікавляться інвестори, проте держава й досі не помічає проблем цієї галузі народного господарства. «Влада розглядає агробізнес радше як донора для фінансування своїх витрат. Свідченням тому є різні заборони на експорт сільгосппродукції, — зазначив Олександр Шишканов. — Йдеться як про неофіційні дії органів влади і підприємств-монополістів з обмеження транспортування та експорту продукції, так і про запровадження урядом квот й оподаткування експорту митом». Такі дії, на думку експерта, не тільки завдали чималих збитків сільгоспвиробникам, але й зашкодили репутації України як надійного постачальника сільськогосподарської продукції. Не сприяють розвитку АПК і спроби збільшити податкове навантаження на агробізнес через підвищення нормативної грошової оцінки земель, запровадження нових податків, підвищення розміру фіксованого сільськогосподарського податку тощо.

У свою чергу, директор департаменту економічного розвитку та аграрного ринку Мінагропроду України Сергій Кваша заявив, що профільне міністерство, як і раніше, виступає проти втручання держави в експортну політику, навіть попри кроки, до яких вдався Комітет Верховної Ради України з питань бюджету за підтримки Мінфіну. На переконання чиновника, втручання, яке відбулося торік, було пов’язане з питанням наповненням бюджету. Сергій Кваша також повідомив, що Мінагропрод має намір у 2012 році приділити особливу увагу прямій державній підтримці галузей тваринництва, сприяючи, зокрема, наданню «дов­гих грошей» скотарству, а також підтримуючи свинарство. Щодо рослинництва, то отримати доходи у цій галузі, за словами представника Мінагропроду, можна і без державних заходів прямої держпідтримки, адже рослинництво може розвиватися еволюційно, в умовах розумного ціноутворення, достатнього для отримання прибутку виробниками і для підвищення рівня продуктивності. Підтримати ж держава має виробників овочів закритого ґрунту в рамках політики імпортозаміщення.

Утім, жодна із двохсот державних програм з розвитку аграрного сектору, започаткованих за роки незалежності України, не принесла вагомого ефекту. Таку думку висловив народний депутат України Григорій Смітюх. Нині ж, за його словами, перед бюджетним комітетом та Комітетом Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин стоїть завдання запровадити довгострокові програми, які будуть спрямовані на переробку сільгосп­продукції на кінцевий продукт.

А ось, на думку віце-президента аграрної компанії Harmelia Вадима Бодаєва, державні програми не працюють через відсутність у держави стратегії з розвитку аграрного бізнесу.

Про непрозорість українського ринку і відсутність торгівлі через біржу нагадав народний депутат України Василь Черній. «Європейський Союз дотує гектар землі, а ми повинні дотувати гривню реалізованої продукції через біржу. Сьогодні дос­туп до засобів державної підтримки мають не більш ніж 10 % тих, хто працює в аграрному секторі», — констатував нардеп.

«Перелопатити» проект

Особливу увагу учасники круглого столу приділили земельній реформі. Найбільш жваво дискусія точилася навколо проекту Закону України «Про ринок земель». Серед великої кількості дискусійних питань Олександр Шишканов звернув увагу на те, хто може виступати власником земель сільськогосподарського призначення. «Цілком обґрунтованою є позиція, що земля повинна належати тільки громадянам України, державі і територіальним громадам, а не концентруватися в руках аграрних холдингів, — зазначив експерт. — Але наслідком відсторонення сільгосппідприємств від власності на землю стане неповноцінний оборот земель сільськогосподарського призначення. Усе йде до того, щоб замінити 6,5 мільйона власників розпайованих земель на пару десятків тисяч. Відповідно, оренда і надалі залишиться основною формою землекористування, що, в свою чергу, спричинить зниження зацікавленості банків у кредитуванні сільського господарства під іпотеку землі». А найбільшим власником земель, на його думку, зможе стати держава.

Однозначно з цього приводу висловився і голова Аграрного союзу України Геннадій Новиков: «Усі законопроекти Верховної Ради України про сільське господарство спрямовані на того, хто є орендодавцем землі. А на того, хто працює на цій землі, все більше і більше підвищується тиск. Іноді деякі законопроекти вражають своєю необізнаністю з приводу існуючих реалій на аграрному ринку». Підтримав колегу й директор Теофіпольської філії ПАТ «Миронівський хлібопродукт», Герой України, Василь Петринюк, який зазначив, що в Україні немає ні державного регулювання, ні державної підтримки. «Державна підтримка — це крихти. Але краще їх не було б. Бо виходить так, що керівник підприємства тільки починає говорити про ці гроші, а у нього під кабінетом уже стоять представники СБУ, прокуратура, податкова та інші перевіряючі органи і чекають, коли він візьме допомогу», — заявив хлібовиробник.

Також власні думки щодо закладених у законопроекті ризиків вис­ловили й інші представники бізнесу. Зокрема, Микола Ярчук, голова правління Національної асоціації цукровиробників України «Укрцукор», заявив, що цукровики не проти закону про ринок земель, проте не розуміють норму про обмеження оренди землі, оскільки таке обмеження може зруйнувати вже сформовану систему виробництва цукру в Україні. Директор асоціації «Виноградарі та винороби України» Сергій Михайлечко закликав враховувати цикли виробництва та особливості тих чи інших галузей сільського господарства, а Людмила Андрієвська, представник молочної галузі, фінансовий директор ТОВ «Крок — Укрзалізбуд», виступила за зосередження землі сільськогосподарського призначення в державній власності.

Проблемним аспектам оподаткування агробізнесу було присвячено виступ Віти Форсюк, заступника керівника практики податкового права ЮК Jurimex. Юрист зробила акцент на проблемі придбання та наслідках втрати статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку та спеціального режиму ПДВ.

Усі пропозиції щодо вдосконалення законодавства у сфері АПК, висловлені під час дискусії, будуть підсумовані у відповідній резолюції і, як запевнив генеральний директор видавництва «Юридична практика» Рустам Колесник, надіслані до профільних комітетів Верховної Ради України.