№6 Червень 2018 року → До справи

Особистість: Правник із Беверлі Хіллз

Артур Третьяков, партнер «ТіСіЕм Груп Україна», закінчив Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, 7 факультет, факультет підготовки кадрів для Міністерства закордонних справ України. Диплом магістра міжнародного права отримав у University of Hertfordshire. З останнього курсу навчання розпочав юридичну діяльність і пропрацював півтора року в Києві, а отримавши стипендію, вирушив до Каліфорнії навчатися на магістратурі міжнародного права в University of the Pacific, McGeorge School of Law. По закінченні навчання в США Артур Третьяков, Денис Копій та Дмитро Голопапа створили юридичну компанію, яка сьогодні успішно працює як в Україні, так і поза її межами

Пане Артуре, з лютого 2016 року в Україні розпочало роботу Національне агентство з розшуку/повернення активів. Як ви оцінюєте його діяльність?

Його створення — це крок уперед для майбутнього розвитку України. Але за півтора року роботи Національного агентства жодного разу не чув, щоб злочинну діяльність корупціонерів вищого ешелону влади було розкрито, їх покарано, а відведені/легалізовані кошти, отримані незаконним шляхом, було відшкодовано до бюджету країни.

Подивіться, що було зроблено Робертом Мюллером і його командою в США за один рік розслідувань. Це і гучні арешти дуже впливових людей, це арешти колосальних грошових коштів, крім того, багато хто з корупціонерів погодився співпрацювати зі слідством, а також визнав провину.

Напевно, коли Національне агентство з розшуку/повернення активів продемонструє такі результати, тоді українське суспільство оцінить його роботу гідно.

Вважаю, дуже важливо підтримувати молодих фахівців Національного агентства і постійно навчати їх новим методикам. Дуже хочеться, щоб цей проект виправдав себе.

 

Які інструменти для розкриття інформації, зокрема за кордоном, вважаєте найбільш дієвими?

Розкриттям інформації у США я займаюся п’ять років. Маю досвід співпраці з найкращим інвестігатором у США, зокрема у Каліфорнії. Мій перший день стажування розпочався з мультимільйонного проекту: суб’єкт розслідування, олігарх, роками ховав десятки мільйонів доларів у різних юрисдикціях. Емоції того дня не можу забути й досі. Я буквально літав на машині по Беверлі Хіллз. Мені доводилося переодягатися на ходу, змінюючи образи, щоб ходити за суб’єктом по магазинах, пляжах, лікарнях, а також сидіти за суміжними столиками в ресторанах.

У США інструментів для збору інформації набагато більше, ніж у країнах СНД, зокрема в Україні. Наприк­лад, TLOxp® — ресурс, що розкриває всю необхідну базову інформацію про суб’єкта, навіть дату народження, мобільні номери, нерухомість, адреси й родичів.

Безумовно, в рамках судових процесів можна затребувати всі документи, що цікавлять, але дуже часто суб’єкти або приховують правду, або замовчують.

Аби мати перевагу, потрібно самому збирати інформацію. Насправді робота з пошуку даних, особливо на початкових етапах, дуже копітка. Адже необхідно перевірити кожен номер телефону, кожну адресу, кожен об’єкт нерухомості й кожного родича.

Ситуація, коли суб’єкт заявляє, що в нього нічого немає, а детальний аналіз показує протилежне — він або так звані малозабезпечені родичі продовжують купувати багатомільйонну нерухомість й автомобілі, — є типовою.

Сьогодні у США використання OSINT (Open Source Intelligence Techniques) є популярним. Простіше кажучи, OSINT — це низка технік, які допомагають відшуковувати дуже цінну інформацію завдяки відкритим інтернет-джерелам. Яскравими прикладами є соціальні мережі Facebook, Instagram, Twitter тощо. Здавалося б, усі знають про ці джерела, а от, як витягувати закриту інформацію, далеко не кожен розуміє. Часто у разі виходу на закриті сторінки пошук на цих сайтах закінчується.

Насправді ряд розширень для Chrome і FireFox дозволяє отримувати досить цінну інформацію, зокрема фотографії, е-мейли, телефони навіть із закритих сторінок у соціальних мережах.

Треба також згадати про визначення точної геолокації з публікацій, відео та фотографій, яке здебільшого застосовується під час розслідування кримінальних справ, але застосовувати його у цивільних чи господарських справах теж не завадить.

Якщо ми говоримо про геолокації, то IP-адреси мають дуже велике значення. Отримання IP-адреси з е-мейлу через RAW Data надає можливість відстежити точне або приблизне місцезнаходження відправника. Якщо ж відомо тільки приблизне місцезнаходження, то необхідно вимагати через суд в інтернет-провайдера більш точну інформацію.

У читачів може виникнути запитання: що робити, коли IP-адреса замаскована через VPN-сервіси? А знайомі з ринком криптовалюти запитають і про Substratum Node. Про VPN скажу, що це, безумовно, ускладнює пошук, але не робить його неможливим. А щодо Substratum Node, то, ймовірно, він замінить VPN-сервіси в майбутньому, але на практиці застосовується ще дуже рідко, щоб можна було говорити про нюанси його обходу.

 

Не секрет, що багато власників активів використовують юрисдикції з обмеженими вимогами щодо розкриття інформації про акціонерів та бенефіціарів. Як подолати такі перепони?

Потрібно організувати відстеження, скористатися спеціальною технікою, щоб зрозуміти джерела доходів. Кожен випадок унікальний по-своєму. Приклад із життя: суб’єкт стверджує, що не має коштів в інших юрисдикціях, але під час стеження відеокамера інвестігатора фіксує, що суб’єкт, знімаючи грошові кошти в банкоматі США, використовує картку одного з банків Панами. Цей факт є приводом для подальшого розслідування й пошуку фінансової інформації вже у Панамі.

Інший приклад: суб’єкт або його оточення часто відвідують іноземну юрисдикцію. Щоб зафіксувати факт зняття ними грошових коштів на місці, треба вдатися знову ж таки до стеження за цими людьми.

 

Одним із способів приховування активів є їх «розпорошення» на десятки компаній. Як у США можна протистояти такій схемі?

Розподіл активів на різні компанії не є злочином. У такому разі рекомендував би зібрати максимальну кількість інформації про власника та компанії, пов’язані з ним, радше навіть про власника та його оточення (родичів, водіїв, охорону), і показати фінансовому експерту (у США це грамотний бухгалтер), який і вкаже на причини таких дій. З особистого досвіду зазначу, що одна людина на себе не реєструє всі активи. Здебільшого залучаються треті особи нижчого рангу. Потрібно аналізувати їхні доходи, витрати і покупки. Одним із важелів тиску в США є переговори з третіми особами, коректне тлумачення нас­лідків їхніх дій і навіть донос у податкову службу.

 

Процес asset tracing передбачає тісну взаємодію адвокатів, детективів та правоохоронців і за кордоном теж. А які ризики треба враховувати при зверненні до інших юрисдикцій?

По-перше, потрібно розуміти різницю між адвокатами з їхніми детективами та органами з їх детективами. Останні не витрачатимуть гроші платників податків на цивільні та господарські спори. Як на мене, детективи ФБР — це кіношні персонажі.

Мені доводилося мати справу з детективами адвокатів. Це — машини, усередині яких спецкамери, спецохолодження, рації та всілякі системи. Автомобіль компетентного каліфорнійського детектива — це буквально мистецький шедевр. За наявності професійного детектива адвокат знайде шляхи в будь-яких юрисдикціях.

 

Які труднощі постають перед вашими клієнтами при стягненні активів за кордоном?

По-перше, це пошук потрібної людини. По-друге, це терміни, оскільки клієнт очікує швидких результатів. Але копіткість і складність процесу зрозуміти одразу неможливо.

ІТ-технології значно спрощують збір та обробку будь-яких даних, але проблема в тому, що далеко не всю інформацію стосовно боржника суд сприймає як доказ.

 

Чи стануть суди більше довіряти незалежним розслідуванням?

Сьогодні технології дозволяють копіювати інформацію, використовуючи так звані первинні дані. У США інформація від наших детективів сприймається як докази в суді. Якщо суд бачить якісний об’єктивний продукт, здобутий законним шляхом, то чому б цьому продукту не довіряти. У майбутньому це стане можливим і в Україні.

 

Чи варто очікувати підвищення попиту на послуги з пошуку активів на українському юридичному ринку?

Так. Багатомільйонні судові процеси потребують пос­луг з пошуку активів. Це має бути в інтересах сторони процесу.

Усім відомо, що в Україні дуже часто рішення судів неможливо виконати, бо на момент отримання судового рішення левова частка активів виведена або приховується. Вчасний пошук активів може значно збільшити шанси сторони на відшкодування в будь-якому процесі.

 

Що спільного у веденні бізнесу в Україні та США?

Каліфорнія впродовж останніх п’яти років дуже змінилася демографічно. Збільшення чисельності громадян Китаю сьогодні відчувається на всьому західному узбережжі США.

У Каліфорнії компанію можна зареєструвати або через інтернет, або безпосередньо в офісі секретаря штату. Останнім часом помітив, що більшість з-поміж охочих зробити це — азіатського походження. Припускаю, що саме мовний бар’єр є причиною, через яку їм не вдається здійснити онлайн-реєстрацію. В усіх державних установах США в Каліфорнії працюють співробітники, які говорять англійською та іспанською. До речі, вони дуже терплячі, уважні, роблять усе можливе, аби допомогти відвідувачам. Думаю, дуже скоро з’являться співробітники і зі знанням китайської. Для порівняння, уявімо китайця, який прийшов до такого офісу в Києві, щоб зареєструвати компанію...

Я дуже сумніваюся, що такі бізнесмени, які, ймовірно, займаються поставками товарів з Китаю, сплачують податки на прибуток у США. Проте закони штату Каліфорнія залишаються дуже м’якими для створення дрібного й середнього бізнесу. У будь-якому разі sales tax (податок з продажу) знімається автоматично при кожній угоді купівлі-продажу. Так само сплачується мито при розмитненні товару, а від цього економіка штату отримує колосальні надходження до бюджету. Думаю, якби в Україні уряд менше втручався в певні сфери господарської діяльності, було б більше користі.

У США уряд не втручається в бізнес, а навпаки, сприяє його розвитку, свідченням чого є, наприклад, кредитні лінії від 3 % річних. Зауважу, що в США, як і в Україні, діє концепція корпоративної вуалі, тобто власники компаній захищені від несення особистої відповідальності за боргові та інші зобов’язання юридичних осіб. В Україні, на жаль, ця концепція реалізується в спотвореному вигляді: корпоративна вуаль використовується для обкрадання кредиторів, часто зарубіжних, виведення активів та ініціювання багаторічного банкрутства. У США цивільні суди розкривають корпоративну вуаль, і акціонери несуть особисту відповідальність, зокрема за виконання фінансових зобов’язань компанії.

Юристи українського офісу «ТіСіЕм» мають досвід протистояння відвертим шахраям. На жаль, чинне законодавство України дозволяє чи навіть заохочує діяльність таких злочинців, які й далі збагачуються незаконним шляхом, банкрутують і знову збагачуються. Хочеться вірити, що в найближчому майбутньому буде внесено відповідні зміни до законодавства України, зокрема буде виправлено, доповнено статті про субсидіарну відповідальність. Також дуже бажано, аби вдосконалювалося законодавство стосовно засобів забезпечення позову, а також зняття корпоративної вуалі.