№6 Червень 2018 року → У вільний час

Культура: Арсенал зброї

Христина ПОШЕЛЮЖНА

У Києві відбувся VIII Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал»

Скажи мені, що ти читаєш, і я скажу тобі, хто ти

Дійсність усього книжково-видавничого світу на «до» та «після» ділять дві події: Форум видавців у Львові та «Книжковий Арсенал» у Києві. Окрім цього, є ще безліч літературних подій та презентацій національного чи міжнародного масштабу. Є, власне, рутинна робота — видавництво книг. Але тільки ті дві події розмежовують життя-буття видавничого бізнесу. Перше півріччя вони готуються до «Книжкового Арсеналу», який зазвичай проходить наприкінці весни — на початку літа. А потім, як тільки позолота торк­неться зелені, видавництва збирають свій книжковий урожай та прямують на захід України.

VIII Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал» проходив з 30 травня до 3 червня ц.р. Його відвідало понад 50 тисяч людей, свої найкращі новинки представили понад 150 видавництв. Фестиваль відвідала рекордна кількість іноземних гостей — 106 гостей із 31 країни світу.

Фокус-тема цьогорічного фестивалю — «Проект майбутнього». Уявляти сценарії майбутнього з огляду на стрімкий розвиток новітніх ней­ротехнологій та інших технологій, об які можна «зламати язика», — справа невдячна. Утім, кому як не письменникам над цим розмірковувати? Саме їм доволі вдало вдається змальовувати якщо не сценарії майбутнього, то його окремі елементи так точно.

Тема дитячої програми — «Далі буде…». Але тут вражають не стільки діти-футурологи, скільки діти-волонтери. Ці наймолодші помічники проводили екскурсії для своїх друзів з особливими потребами і в саморобні рупори вигукували: «Обережно! Дуже особлива подорож!». Тож цей світ цілком заслуговує на майбутнє, якщо «Далі буде…» безкорисливе добро та небайдужість.

Тільки тут можна побачити чергу на вхід довшу, ніж за київською перепічкою. «Черги на вхід з електрон­ними квитками немає, — оцінює критичним поглядом вервечку людей відвідувачка фестивалю.— Невже людям подобається тут стояти? Вони ж все одно втупилися у свої смартфони!». І сама ж собі відповідає: «Напевно, подобається. Торік я спостерігала як цілими сім’ями стояли. Знайомилися. Спілкувалися».

Тільки тут на одній сцені можна зустріти віце-прем’єр-міністра України В’ячеслава Кириленка, Патріарха Філарета, письменника Василя Шкляра та телеведучого Миколу Вересня. Здавалося б, що у них спільного? Відповідь очевидна — книга. «Три розмови про Україну» книга-діалоги Кириленка з Філаретом, Шклярем та Вереснем. На «Книжковому Арсеналі» відбулася презентація книги. І це тільки одна із 452 подій фестивалю.

Присутніх тут умовно можна розділити на три типи: читачі (і абсолютно не важливо хто ви поза межами території «Арсеналу» — Президент України, депутат чи музикант, про президентське майбутнє якого вже ходять легенди); письменники (навіть якщо поза межами фестивалю ви відомий футболіст чи скандальний шоу-мен) та, власне, видавці, які поєднують у собі два амплуа, — абсолютно точно є читачами та, нерідко, письменниками.

Це тут можна з легкістю отримати автограф улюбленого письменника, дізнатися про подальші плани в улюб­леного видавця та подискутувати з улюбленим дизайнером про те, чому обкладинка он тієї книжки вийшла в червоному кольорі, хоча чорний варіант був би більш вдалим.

«Книжковий Арсенал» — це грандіозна подія для всього читацького світу України зі своєю неповторною атмосферою. «Книжковий Арсенал» — це не стільки про придбання нових книг, скільки про культ книги, бо що не кажіть, а слово — могутня зброя. І тут її цілий Арсенал!