Тема: Писати чи не писати
Арсенал сучасного юриста та необхідність у науковій діяльності
Пишу цю статтю о 22:30 в літаку по дорозі у відрядження до іншої країни на один день.
Якщо чесно, то дуже не хочеться її писати, я з великим задоволенням подивився б якийсь розважальний фільм. Однак треба писати статтю про необхідність наукової діяльності...
Так ось, навіщо ж ми, юристи, це робимо і чи необхідна така практика? На жаль, безліч подібних статей написані тільки для того, щоб «засвітитися» в науковому журналі і отримати плюс в карму (репутацію). Викладаючи в Національному університеті «Одеська юридична академія», мені не раз доводилося зустрічати в курсових роботах уривки з віршів або абсолютно не пов’язані з текстом вставки. Студенти незмінно коментували їх словами «їх же все одно ніхто не читає». Чи потрібно практикуючому юристу відволікатися на наукову діяльність, розкривати свої ноу-хау, витрачати час на написання статей чи краще провести його, працюючи над справою клієнта?! Раз на місяць кожен юрист у нашій компанії повинен написати статтю, огляд законодавства, виступити з доповіддю на будь-якій науковій конференції тощо. Як правило, це не викликає особливого ентузіазму серед юристів і часто сприймається ними як «громадське навантаження», особливо у нових членів нашої команди. Однак з часом, коли у колег з’являється солідний список опублікованих статей, есе і коментарів у рейтингових юридичних чи інших виданнях, вони мимоволі змінюють ставлення до такої діяльності і часто навіть починають конкурувати щодо тих чи інших статей або активності.
Брати і переважати
Давайте розберемо, в чому плюс такої діяльності. По-перше, репутація юриста в очах клієнтів. Немає нічого кращого, коли клієнт прочитав статтю «свого» юриста на Facebook (найчастіше заголовок статті) або в будь-якому журналі. Це однозначно підвищує упізнаваність юриста, його авторитет в очах клієнта і сприяє залученню нових клієнтів. По-друге, репутація юристів в очах колег. Усім своїм співробітникам я намагаюся донести, що кожна стаття в «Юридической практике» або в «Українському юристі» — це додаткові бали у разі необхідності подальшого працевлаштування та підвищення своєї «вартості» на юридичному ринку. По-третє, не можна давати собі «застоятися»! Відволікаючись на написання статей з профільних тем чи то з будь-яких інших, юристи розвивають можливість структурувати свої думки, вивчати сторонні матеріали, доносити власну точку зору як колегам, так і неюристам. По-четверте, займаючись науковою діяльністю, ми часто вивчаємо безліч законодавчих актів, підвищуємо свій рівень знань. По-п’яте, поліпшення іміджу компанії, в якої на сайті не застарілі новини, а щотижневі статті юристів у різних виданнях на різноманітні теми. Таким чином, відповідаючи самому собі (і своїм колегам) на одвічне запитання: «писати чи не писати?», я обираю писати! Юрист, який не бере участі в цьому процесі і не виявляє активності, в моїй компанії, як правило, довго не затримується.
Викладацька місія
Інша грань наукової діяльності — викладацька діяльність. Я викладаю вже понад 17 років і дуже часто ставлю собі запитання про мету мого викладання. Заробітної плати мені не вистачає навіть на покриття витрат на бензин. Однак з року в рік я продовжую брати навантаження (щоправда, не дуже велике) й іноді для того, щоб потрапити на пару, беру незручні стикування на літаки або скасовую ділові зустрічі. Так, для чого ж це потрібно? Річ у тім, що, доносячи знання студентам, ми мимоволі щоразу підвищуємо свій рівень знань. Ми готуємося до кожної лекції і вивчаємо новели законодавства. Неодноразово запитання студентів підштовхували мене до якихось нових тем або ідей у практичній юриспруденції. Минулого тижня одна із моїх співробітниць звернулася за порадою про те, чи йти їй в аспірантуру. І, попри те, що відвідування аспірантури іноді займатиме робочий час, я однозначно порадив скористатися такою можливістю й вступати.
Окремо варто розглядати участь колег у різних семінарах, проведення конференцій, круглих столів, тренінгів тощо (у тому числі, й відвідування подібних заходів). Залежно від того, хто є цільовою аудиторією такої активності, її потрібно розділяти на активність, спрямовану на залучення нових клієнтів, та активність, призначену для колег. Заходи, в яких беруть участь тільки юристи, спрямовані насамперед на підвищення власного рівня знань і престижу юриста/компанії. А заходи, спрямовані на залучення клієнтів, повинні приносити прибуток.
Маю велику надію, що ця стаття спонукатиме колег до більш активної наукової діяльності, а мені вже час повертатися до практичної роботи, тим більше, незабаром посадка!
