Особистість: Під одним фахом

 

У передчутті осені представники юридичного ринку вдосконалюють знання, уміння та навички, намагаючись віднайти формулу, за якою працюватимуть у найближчому майбутньому. Але юридичний бізнес, як і будь-який інший, не обмежується лише фаховими питаннями. Тож чому професійні навички — лише третина успіху юриста, що треба враховувати при відкритті власного бізнесу і чим юрбіз схожий на футбол — про це й не тільки «УЮ» говорив з керуючим партнером ЮФ ExpatPro Любомиром Кузюткіним

 

Пане Любомире, із закінченням літа розпочнеться новий діловий сезон, тож з якими очікуваннями пов’язуєте настання осені для ринку в цілому та ExpatPro зокрема?

Ринок юридичних послуг багато в чому залежить від політичної та економічної складової в країні. Через це інвестори мають певні побоювання та невизначеність, тому чекаємо осені, позаяк на динаміку ринку впливатимуть такі чинники, як співпраця з МВФ, а саме — чи отримає Україна черговий кредит, а також ситуація у вітчизняному політикумі напередодні президентських виборів. Проте я налаштований оптимістично і впевнений, що все буде гаразд, адже, попри політичні конфлікти, внутрішній спротив та інші «пробоїни» в нашому кораблі, Україна, хоч і повільно, але рухається вперед.

Щодо нашої компанії, плануємо посилювати наявні практики і у зв’язку з цим набиратимемо нових співробітників. Розглядаємо також можливість поглинання маленьких профільних бутикових фірм, що працюють у відповідних сферах.

Восени також маємо намір вийти з новим маркетинговим форматом — це буде дещо нове для юридичного ринку!

 

Нагальною проблемою для юридичного ринку залишається питання кадрів, адже випускники юридичних факультетів зазвичай далекі від практики. Зважаючи на майбутнє розширення практик, чи є така проблема у вашій компанії?

Так, ця проблема притаманна для всього ринку, тож питання кадрів — одне з найболючіших. Найкращі полишають країну ще будучи студентами, і нам дістається дуже мало самородків серед неймовірної кількості випускників юридичних факультетів.

У нашій компанії за кожним новим співробітником закріплюється керівник, в обов’язки якого входить нав­чання і розвиток професійних та особистих навичок співробітника. Ми розробляємо програму розвитку персоналу разом із зовнішніми HR-агентствами, це свого роду дорожня карта, яка допомагає проводити аналіз ефективності співробітника, його шляхи розвитку особистісних та професійних навичок, підключення інструментів просування співробітника на юридичному ринку. У результаті отримуємо «грейди» для підвищення посад, зарплат і мотивацій.

 

Яких саме навичок, причому не лише професійних, бракує молодим юристам?

У нашій роботі дуже важливо знати іноземні мови, насамперед англійську, яка має бути на дуже високому рівні, адже три чверті наших клієнтів — іноземці та представники іноземного бізнесу. Треба мати постійну практику, вдосконалюватися, тому до нашої компанії двічі на тиждень приходить викладач англійської і додатково підвищує рівень знань співробітників.

Багатьом молодим людям сьогодні бракує витримки та грамотності, бо нове покоління звикло жити в дуже високому темпі, вони хочуть отримати якомога більше за короткий проміжок часу, через що «кульгає» правопис, якість підготовки документів, листів тощо.

Окремим пунктом виділив би вміння писати. Тут йдеться як про юридичні документи, так і про профільні статті: стисло, структуровано, по суті. Бо коли юрист дуже консервативний, він починає використовувати юридичні дефініції в розмові з клієнтом, що є вкрай небажаним, а якщо це іноземний клієнт, то він узагалі вас не розумітиме. Тому з іноземцями ми спілкуємося дуже простою мовою, не враховуючи, звичайно, іноземні юридичні компанії, з якими співпрацюємо.

Також зверну увагу на брак креативності у деяких молодих юристів, а саме — вміння знаходити нестандартні рішення і виходи зі складних ситуацій. Ще під час навчання, коли майбутнім юристам дають знан­ня, вони стають закоснілими, зашореними, бо, наприклад, знають: якщо питання регулюється конкретною нормою, то його можна вирішити лише в її межах й іншого виходу не знаходять. Тому в таких випадках теж дуже важливо багато спілкуватися з креативними людьми та подорожувати, щоб співробітники ­розвивали креативність. Ми в компанії намагаємося влаштовувати та брати участь у різноманітних заходах, вечірках і максимально розширювати кругозір співробітників. До прикладу, наша компанія є постійним учасником турнірів гри «Що? Де? Коли?».

 

Але є й інший бік — професійне вигорання. Як з цим боротися?

Особисто я з цим не стикався. У мене були стреси, але професійного вигорання — ні. Як на мене, у моїх співробітників теж. Імовірно, воно виникає тоді, коли немає надійного зв’язку з керівником, коли працюєш не на своєму місці, немає належних умов праці, коли робиш те, що не подобається.

Є інша проблема як різновид професійного вигорання, коли людина впирається по кар’єрних сходах і не бачить подальшого розвитку. Щоб у майбутньому цього уникнути, зараз шукаємо форму подальшого розвитку та співпраці.

Приділяємо увагу персоналу, щоб люди не потрапляли до таких пасток, як прокрастинація. Не скажу, що у нас цього немає, але ми з цим постійно боремося.

Системне мислення відіграє дуже важливу роль при становленні юриста, коли йому потрібно управляти не лише професійними навичками, а й займатися особистим маркетингом або маркетингом свого напряму, фінансами, розвитком персоналу.

 

Відсутність системного мислення — це проблема насамперед вітчизняної системи освіти?

Гадаю, так, бо в наших університетах немає дисциплін, які розвивали б особисті якості персоналу. Сьогоднішня система освіти застаріла і не відповідає вимогам часу.

 

А як мотивуєте і утримуєте молодих талановитих фахівців?

Зараз ми зіткнулися з новим поколінням студентів або, як їх ще називають, мілленіалами. Вони звикли до того, що у них завжди є вибір, і якщо вони не закріпляться на одному місці, то з легкістю знайдуть інше. Ці молоді люди талановиті, швидше розвиваються, але до них треба шукати ключик, з’ясовуючи, де і в якій сфері вони хочуть себе знайти.

Минув той час, коли приходили старші юристи і говорили, що потрібно займатися, наприклад, податками, тоді як ця сфера з професійної точки зору цікавості не викликає.

Юридичний бізнес зараз багато в чому нагадує трансферне вікно у футболі: якщо тобі потрібен півзахисник, то шукати треба людину з цієї позиції або виховувати своїх гравців саме на цю позицію. Універсальність сьогодні не приживається, вона залишається у минулому.

Так, у молоді часто завищені вимоги, але більшість тих, з ким ми стикаємося в роботі, потребують комфортного робочого місця, можливості іноді попрацювати віддалено — і ми в компанії це практикуємо, ефективність від цього анітрохи не страждає. І, звісно, хорошою мотивацією є гідний рівень заробітної плати.

Водночас у хлопців та дівчат, які приходять з університетів, неймовірне вміння прискорюватися у своїй роботі, вони дуже добре відчувають свою відповідальність, дбають про власну репутацію і готові будувати особистий бренд. Крім того, у них добре виходить тримати заданий темп, вони готові працювати в стресових ситуаціях на високих швидкостях. І, звичайно ж, вони виграють у тому, що швидше освоюють технології — вони присутні практично в усіх соціальних мережах і завжди на зв’язку. За цим майбутнє!

 

Що порадите юристам, які мають намір відкрити власну юридичну фірму?

В юридичному бізнесі людині доведеться займатися саме бізнесом. Юридичній практиці вона приділятиме лише 20—30 %, решту часу займатимуть інші питання: маркетинг, адміністрування, стратегія, фінанси, нескінченні дзвінки, електронна пошта тощо.

Інше проблемне питання, що постане перед людьми, які хочуть заснувати свій бізнес, їм доведеться прийняти себе і полюбити такими, якими вони є. Вони регулярно потраплятимуть у конфліктні ситуації, у них будуть певні страхи, невпевненість, виправдання, неефективна витрата часу. Але в тому і весь смак юридичного бізнесу: людина працює над собою і в ході трансформації отримує задоволення від позитивних змін.

Треба бути готовим до того, що шлях до успіху буде таким же тривалим, як і в інших. Молоді люди вірять у свою унікальність і переконані, що вони все робитимуть швидко, працюватимуть 15 годин на добу тощо. Насправді це великий міф! Шлях буде такий же тернистий, як і у всіх юристів.

Також варто нормально сприймати ситуацію, якщо перший час не буде ані грошей, ані клієнтів. Якщо ви не здаєтеся, то справді любите свою справу, і тільки-но відштовхнетеся від фінансового дна — далі вас уже не зупинити!

Найголовніша проблема і головний конкурент, з яким ми зіткнулися, це не інші юридичні компанії, а прокрастинація. Наш мозок знайде безліч виправдань, чому не треба робити те, що треба, тому над цим треба працювати.

З тих помилок, яких припускався я: занадто багато часу приділяв теорії з ведення бізнесу. Якби менше вив­чав, а більше робив на певному етапі, успіху ми досягли б набагато швидше.

Популярна помилка, якою ми грішили спочатку і якої треба уникати: в роботу потрібно брати лише проекти, які варті зусиль юриста, тобто треба хоча б приблизно знати, скільки часу буде витрачено, скільки грошей можна отримати. Вважаю, зараз досить багато юридичних компаній, які помилково беруть в роботу економічно невигідні проекти.

У процесі роботи ми зрозуміли, що якими б хорошими юристами ми не були, клієнт нізвідки до нас не прий­де. Водночас створити сторінку в соціальних мережах, сайт, рекламу тощо недостатньо. Перше, що потрібно робити, — займатися продажами, бо з таких майданчиків люди самі по собі не замовлять послугу.

І останній момент: треба розуміти, що спілкування за допомогою електронної пошти, мобільного телефону, соц­мереж стане найкращим другом і водночас найкращим ворогом, бо клієнти і партнери телефонуватимуть і писатимуть цілодобово.

Потрібно буде звикнути до того, що люди хотітимуть, щоб їх проконсультували і навіть вели проект безкоштовно. У цьому питанні ми поділяємо клієнтів на два сегменти, виявляючи в процесі спілкування, це потенційний клієнт або людина, яка прийшла за разовою консульта­цією. Як це можна відчути?

Якщо ми відчуваємо, що у майбутньому буде інший цікавий проект, — консультуємо безкоштовно. А якщо розуміємо, що разовий, то також можемо проконсультувати безкоштовно за рекомендацію.

 

Є ще така проблема, як суміщення професійної діяльності з адміністративною роботою.

Звісно! Потрібно розвивати ІТ-технології, впроваджувати СРМ-системи тощо. При цьому не варто розпилюватися на такі питання, як налаштування ліцензій, замовлення канцелярії — для цього потрібен штат співробітників. Правильний розподіл функцій вивільнить часові ресурси, які потрібно використовувати з максимальною ефективністю.

 

Яким практикам приділятимете увагу найбільше?

Що стосується нашої компанії, то це насамперед міграційне право, адже туристична привабливість України зростає, і чим більше туристів відвідують нашу країну, тим більше звернень до нас з міграційних питань. Іноземці приїжджають до України, з її низькими цінами, безпечними умовами життя у великих містах, також є чимало бажаючих тут залишитися.

Серед інших практик виділю IT-сектор, в якому працює найбільша кількість іноземних компаній. Порівняно з європейськими країнами, у нас відносно дешево коштує кваліфікована праця, також приваблює спрощена система оподаткування у цій галузі.

Варто відзначити, що багатьох іноземців цікавить нерухомість, насамперед в історичній частині Києва та в інших великих містах. До нас звертаються іноземні юридичні фірми, які супроводжують такі проекти. До того ж в Україні працює чимало іноземних агентств з нерухомості з таких країн, як Швейцарія, Велика Британія, США, Австралія. Нерухомість — це безпрограшний варіант для інвестування, і цікавість до неї лише підвищується.