Освітня платформа: Взяти запоруки
Створення ІР-суду є запорукою підвищення інвестиційного клімату України — переконані учасники LHS Discussion Hub
Це вже добра традиція — новий навчальний напрям Legal High School розпочинати з відкритої дискусії. Школа з інтелектуальної власності 29 жовтня ц.р. стартувала з LHS Discussion Hub на тему «Реалії та перспективи захисту інтелектуальної власності в Україні». Учасники дискусії ділилися міркуваннями щодо перспектив захисту з огляду на створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності.
Партнер, керівник IP-практики ЮФ Evris Олександр Молотай переконаний, що на підвищення інтересу до практики інтелектуальної власності впливає поліпшення бізнес-клімату в Україні. За словами партнера ПЮА «Дубинський і Ошарова» Ярослава Огнев’юка, ІР-практика трансформується під впливом розвитку суспільних відносин та економіки. «Будь-який інвестор, навіть у пік економічної кризи, в останню чергу, залишиться байдужим до інтелектуальної власності»,— зазначив він. Також пан Огнев’юк акцентував увагу на тому, що правовідносини у цій сфері все більше ускладнюються.
Висловив стримані сподівання, що з появою ІР-суду практика у цій сфері стане більш передбачуваною та прозорою, партнер, керівник практики інтелектуальної власності Aequo Олександр Мамуня. На його думку, клієнти-інвестори будуть сміливіше заходити в українську економіку, знаючи, що у разі потреби вони можуть захистити свої права інтелектуальної власності. Сьогодні така впевненість є, але в меншій мірі. Ярослав Огнев’юк додав, що запровадження податку на виведений капітал і старт роботи Вищого антикорупційного суду можуть навіть більше вплинути на ІР-ринок. І у цьому вбачається певний парадокс.
Розмірковуючи про ринкові тенденції, пан Мамуня зазначив, що активний інтерес до ІР-практики спостерігається у молодших спеціалістів, але виникають труднощі з пошуком старшого, більш зрілого спеціаліста. Це свідчить про те, що багато юристів починають практику в ІР-галузі, але продовжують працювати деінде.
Левова частина кандидатів до ІР-суду — діючі судді. Проаналізувавши список претендентів, партнер фірми «Пахаренко і Партнери» Олександр Пахаренко висловив думку, що половина суддів не брали участі у розгляді справ цієї, особливої, категорії, відтак подали документи на конкурс, тільки аби пройти кваліфікаційне оцінювання. На його думку, представники ІР-ринку не брали активної участі в конкурсі у зв’язку з більшим рівнем відповідальності за прийняте рішення, а також ризиком потенційного конфлікту інтересів з клієнтами.
Керівник юридичного департаменту Sport Labs Group Тетяна Харебава вважає, що невелика кількість адвокатів та патентних повірених на конкурсі пов’язана з процедурними моментами, зокрема з необхідністю підтвердження досвіду професійної діяльності щодо здійснення представництва в суді у справах щодо захисту прав інтелектуальної власності. Суддям у цьому контексті було легше.
Натомість керівник юридичного відділу ППФ «Пахаренко і Партнери» Анна Прохорова переконана, що не кожен правозахисник відчуває у собі внутрішнє покликання стати суддею — цьому має сприяти особлива людська якість.
