№11 Листопад 2018 року → У вільний час

Post Scriptum: Податкові виклики та можливості

Андрій РЕУН,
партнер, керівник податкової практики ЮФ EVRIS

Мабуть, жоден нормативно-правовий акт України не зазнав стількох змін, як Податковий кодекс (ПК) України. З дати прийняття зміни до ПК вносились понад 110 разів! Як правило, значні зміни вносяться у грудні, а застосовуються вже з 1 січня наступного року. Це змушує податкових юристів постійно працювати над підвищенням рівня своєї кваліфікації з тим, аби бути в змозі допомагати своїм клієнтам та роботодавцям.

Податкові юристи змогли успішно пристосуватися до нових правил обчислення податку на прибуток із застосуванням стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Однак для того, щоб пристосуватися до правильного застосування правил трансфертного ціноутворення (ТЦ), податкові юристи повинні були вийти за межі свого юридичного світогляду та навіть подумати про те, щоб здобути додатково ще й економічну освіту.

Справді, розібратися та правильно застосовувати такі економічні категорії, як «валова рентабельність собівартості», «рентабельність операційних витрат», «рентабельність активів», «метод розподілення прибутку», «метод ціни перепродажу», не маючи економічної освіти, досить непросто. А помилки можуть коштувати дорого. Окрім того, юристи, які супроводжують податкові спори з питань ТЦ, мають розуміти суть принципу «витягнутої руки» не виключно з точки зору українського законодавства, а й з точки зору міжнародної практики застосування цього принципу та Настанов Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) щодо трансфертного ціноутворення для транснаціональних компаній та податкових служб. Особливістю правил ТЦ є те, що обґрунтування відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» не є точною наукою. Можна навіть сказати, що таке обґрунтування є більш творчим процесом, аніж чітко визначеним алгоритмом. Саме тому питанням ТЦ притаманна висока частка суб’єктивізму, що призводить до ризику істотних податкових донарахувань унаслідок різних поглядів на одне й те саме питання з боку платників податків, податківців та судів.

Попри те, що правила ТЦ були запроваджені в Україні з 2013 року, сталої судової практики вирішення податкових спорів з питань ТЦ досі немає. Це викликане тим, що наразі значна кількість справ, в яких розглядаються спори з ТЦ по суті, знаходиться на розгляді судів першої та/або апеляційної інстанції та лише одна гучна справа була розглянута Верховним Судом.

Заплановані зміни до податкового законодавства також не сприятимуть формуванню сталої судової практики з питань ТЦ. 23 жовтня 2018 року Міністерство фінансів України та Національний банк України оприлюднили проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії розмиванню бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування» (законопроект), який передбачає приведення положень ПК України у частині податкового контролю за ТЦ у відповідність до вимог ОЕСР. Законопроект розширює коло платників податків, які мають звітувати з ТЦ. Зокрема, передбачається, що платники єдиного податку четвертої групи також будуть зобов’язані звітувати щодо ТЦ та готувати відповідну документацію з ТЦ. Також законопроект вводить концепцію превалювання сутності над формою та відому податковим юристам доктрину ділової мети. Якщо конт­ролюючий орган доведе, що контрольована операція не мала розумної економічної причини (ділової мети), то вважатиметься, що така операція для цілей оподаткування не відбулася. Уже зараз можна прогнозувати збільшення податкових спорів з тих підстав, що податківці не побачили ділову мету контрольованих операцій.

Тільки-но платники податків пристосувалися до дотримання правил подання звітності та документації з ТЦ, як вводиться трирівнева структура документації з ТЦ для міжнародних груп компаній, яка включає локальну документацію з трансфертного ціноутворення, глобальну документацію та звіт у розрізі країн. Ймовірно, зміна цих правил призведе до збільшення так званих формальних податкових спорів з питань ТЦ, в яких платники податків оскаржують правомірність застосування до них штрафних санкцій за неподання звітності та/або документації з питань ТЦ.

Іноді може здаватись, що держава навмисно створює умови для того, щоб податкові юристи не залишились без роботи, і саме тому регулярно вносить зміни до податкового законодавства. Разом із тим з новими можливостями на податкових юристів чекають і нові виклики та необхідність постійно вдосконалювати не лише свої аналітичні здібності, а й здобувати додаткові та більш глибокі знання у сфері бухгалтерського обліку, економіки, бізнесу та міжнародної практики застосування податкових концепцій.

-->