Хобі: Кінна культура

Мар’яна Марчук, радник міжнародної юридичної фірми Baker McKenzie, має майже 20-річний досвід практичної роботи у корпоративному, трудовому та антикорупційному праві — це все і трохи більше можна дізнатися з офіційної біографії на сайті компанії. Але ви ніколи не дізналися б про те, що Мар’яна має ще більший досвід у кінному спорті. Як знаходити тренера, час і чим схожі юрбіз та кінний спорт — про це дізнаємось із перших уст

Коли з’явилося ваше захоплення кінним спортом?

У дитинстві. Уперше мене посадив на коня мій дядько, коли мені було шість років, ще декілька років я продовжувала їздити влітку на сільських конях без сідла, а в 12 років тато привів мене у кінноспортивну школу, де ми вчилися їздити вже правильно і на дуже добре тренованих спортивних конях. Із близько ста школярів, яким пощастило потрапити у групу та почати тренування у вересні, до травня відсіялося 80 %. Конкурс у школу був майже як на юрфак, а відбір протягом року дуже жорсткий.

 

Кінний спорт загалом в Україні популярний?

В Україні верхова їзда досить популярна, коневласниками, у тому числі, є і деякі юристи, а ще більше захоплюються верховою їздою діти. Але саме у змаганнях в Україні беруть участь не так багато людей. Причиною цього є нестача кваліфікованих тренерів, яких можна знайти лише у великих містах, та й то не у всіх. Самотужки ж підготуватися до виступів на пристойному рівні практично нереально навіть для професійних вершників, а про аматорів годі й говорити. Так що нам далеко до таких країн, як Німеччина чи Франція, де у поні-клубах займається чи не кожна друга дитина, є велика кількість стаєнь та коневласників, а національні федерації кінного спорту налічують сотні тисяч членів (тобто, саме стільки дорослих людей там регулярно тренуються і беруть участь у змаганнях з кінного спорту).

 

Що можете порадити початківцям?

Починати одразу із найбільш кваліфікованим (не плутати з найбільш титулованим) тренером, якого тільки можна знайти. Це зекономить час, гроші та нерви, оскільки не треба буде все це потім витрачати, щоб викоріняти неправильні навички, які сформувалися через поганого тренера. Крім того, хороший тренер, а також манеж і плац для занять — це ще й питання запобігання травматизму. Тому перш ніж реально сісти в сідло, необхідно вивчити наявні пропозиції, подивитися, як тренер проводить заняття з учнями того ж рівня, яких результатів і за який час досягли інші його учні, обговорити з тренером цілі, побажання та можливі строки їх досягнення. Дуже важливо також мати нормальну фізичну підготовку (кардіо та координація, достатня розтяжка) та скинути зайву вагу. Робити хоча б елементарну щоденну зарядку. Неповоротким лантухам не місце на спині коня. Фізична сила рук і ніг значення не має, а ось хороший прес і вміння ним користуватись важливі, щоб сидіти і керувати конем правильно. Ідеально поєднувати верхову їзду із будь-якими танцями, йогою, пілатесом, східними бойовими мистецтвами, акробатикою, плаванням на спині чи бігом.

Як вдається поєднувати юридичну практику, хобі та родину?

Планування та дисципліна у виконанні планів. У нашій фірмі значна увага приділяється професійному розвитку юристів, що включає і тренінги з soft skills: організація часу, керування проектами, психологія спілкування, передовий досвід ведення юридичної практики. Усе це стає мені в нагоді, як і підтримка колективу та рідних. У нашій групі трудового та міграційного права у мене троє чудових молодих колег, на яких я можу покластися і які цілком здатні виконувати мої завдання без щохвилинного контролю.

 

Ваше хобі — для відпочинку від права чи, навпаки, для розширення бази клієнтів також?

Звичайно, таке хобі значно розширює коло спілкування в Україні та за кордоном. Можна також впевнено сказати, що спілкування відбувається з цільовою аудиторією. Але я не розглядаю кінний спорт саме як інструмент пошуку нових клієнтів. Для цього у нашій фірмі застосовуються спеціальні заходи. Якщо ж клієнт таки приходить із середовища кіннотників, то це відбувається швидше саме по собі. Якщо потрібні послуги саме такого рівня, як надає наша фірма, то клієнт і так прийшов би саме до нас.

 

Як вважаєте, чи є щось спільне в юрбізі та кінному спорті?

Так, багато спільного. Глибоке та всебічне знання предмета, ті ж самі повна концентрація на завданні, швидка реакція на зміни обстановки та здатність до моментального прийняття рішень — усе це потрібно і юристу, який допомагає вести клієнту міжнародний бізнес, і хорошому вершнику. Адже, наприклад, у конкурі вершнику потрібно за 50—60 секунд здійснити 12—14 стрибків через перешкоди, що можуть сягати 160 см заввишки та майже 2 м зав­ширшки, у певній послідовності. І на запам’ятовування (а у деяких змаганнях — на самостійне придумування) цієї послідовності, а також на планування того, де їхати швидше, де повільніше, де стрибати під прямим кутом, де нав­скоси, відводиться 30 хвилин, а іноді є всього 10—15 хвилин. Після такого досвіду цілий день чи навіть тиждень, які відводяться на вивчення документів та написання консультації клієнту або підготовку до судового слухання, видаються просто райськими умовами!