Дозвілля: Техніка виховання

Якщо ви хочете піти із соціальних мереж, то вас просто давно не лайкали, — весело чи ні, але соцмережі увійшли в наше життя, доросле та дитяче. Якщо ми, дорослі, розуміємо, що це не тільки весело та корисно, але й небезпечно, то що робити з дітьми та соцмережами? Що обрати: повну заборону сучасних гаджетів, контроль за проведеним часом в інтернеті, обмеження певних сайтів та ресурсів чи повну свободу дій з поясненням наслідків? Якби ми були медичним журналом, гадаю, більшість коментарів від лікарів були б про погіршення зору та сну, а також про нещасні випадки, коли надто захопився екраном. Але ж ні, це — «Український юрист», і юристи-батьки мають свою точку зору

Прогрес та спілкування

 

Ганна ПЕРЕЛИГІНА-КОВАЛЬЧУК, юрист ESQUIRES

Сучасний світ динамічніший та прогресивніший, ніж той, що був у нашому дитинстві. Інтернет та гаджети стали невід’ємним супутником життя і, якщо для дорослого це є життєвою необхідністю (принаймні так ми можемо це виправдовувати), то для дітей віртуальний простір став територією гри, альтернативою спілкування та помічником у розвитку. Психологи та лікарі б’ють на сполох, адже пос­тійне користування телефонами та планшетами погіршує зір, поставу та негативно впливає на вразливу психіку. Але чи корисно зовсім забороняти дітям користуватися гаджетами? На мою думку, це нереально і неправильно. Світ рухається вперед, і нам, як батькам, необхідно не перешкоджати, а допомагати дітям соціалізуватися не лише в суспільстві, а й у середовищі нових технологій.

У нашої 9-річної доньки є мобільний телефон, в якому вона спілкується з друзями через Viber, передивляється ролики на YouTube, викладає фото в Instagram та слухає музику. Ми вже давно залишили спроби забороняти, адже прогрес не зупинити. Намагаємося контролювати час її перебування у віртуальному світі та контент, який вона споживає. Єдине, що поки залишається під забороною, це соцмережі. При цьому інтереси моєї доньки не обмежуються телефоном: вона навчається, займається спортом і багато часу проводить з друзями. Ми намагаємося займати її вільний час активною діяльністю, а ті 30—40 хвилин, які дозволено виділити на телефон, сприймаються як відпочинок і нагорода за старання. Крім того, телефон може бути корисним інструментом виховного впливу, адже ніяке стояння в кутку не порівняється з розлукою на тиждень з телефоном.

Небезпеку складає лише час, коли діти наодинці діляться відкриттями в інтернет-просторі, не завжди безпечними та прийнятними для їхнього віку. Тому важливо бути в курсі сучасних тенденцій, ділитися досвідом з іншими батьками та постійно спілкуватися з дітьми.


Тримати під контролем

 

Ірина БУРЦЕВА, партнер ЮК «Право Гарант»

Для кожного з батьків його дитина найдорожча, тому їй хочеться дати все найкраще і найбільш якісне, відгородити від негативу та насильства, яке поширюється через ЗМІ та мережу інтернет. Чи потрібно контролювати доступ дітей до інтернету? На мою думку, так! Чи потрібно обмежувати? — Ні! Ще зі свого дитинства пам’ятаю, що все те, від чого мої батьки намагались мене максимально обмежити, мені хотілось ще більше. І я йшла та отримувала те, що мені хотілось, та, звісно, набивала собі лоба своїми помилками, а потім вислуховувала від матері: «А я ж тобі казала!». Тому обмежувати у чомусь дитину — це неправильно та непедагогічно. Наприклад, моєму синові три рочки, і хоч я намагалась відгородити його від переглядів мультфільмів через YouTube, мені це не вдалось. Я включала мультфільми по телевізору, скачувала на планшет і телефон, але все одно його маленькі пальчики тягнулися до ярличка популярного вищезазначеного відеохостингу. На просторах YouTube, як відомо, окрім нешкідливих мультів, багато іншого «сміття», яке автоматично з’являється у колонці перегляду і дитина його дивиться. Це був суцільний жах та істерики з боку дитини, коли я вкотре забирала цей планшет та виключала те, що він хотів дивитися. Як я розв’язала цю проблему? Закачала у відеоряд ті мультфільми, які, на мою думку, є максимально нешкідливими для маленької дитини. Що отримала в результаті: не обмежила дитину у бажанні користуватись YouTube, але проконтролювала контент, який дивиться моя дитина.