№4 Квітень 2019 року → До справи

Інтерв’ю: Точка сприйняття

Завдяки лібералізації Україна виходить на нові рівні сприйняття ведення бізнесу — у цьому переконаний Станіслав Куценко, начальник Головного територіального управління юстиції у місті Києві

Якщо розмови про інновації в юридичному бізнесі вже стали рутинними, то розмови про інновації в державному секторі є новинкою, ба навіть новаторством, бо в Головному територіальному управлінні юстиції у місті Києві, очолюваному Станіславом Куценком, вже давно перейшли від слів до діла. Про те, як поєднати непоєднуване, юстицію та діджиталізацію, про імплементовані ідеї для європейського розвитку юстиції та багато чого іншого читайте в нашому ексклюзивному інтерв’ю.

 

Станіславе Ігоровичу, отже, юстиція та діджиталізація — яким чином можна поєднати цих два компоненти чи, якщо хочете, інститути?

Можна. Скажу більше: ми їх уже поєднали. Я очолюю Головне територіальне управління юстиції у місті Києві з жовтня 2015 року. Ми одразу почали пропонувати ідеї, які декому тоді видавалися фантастичними, а зараз вони реалізовані. Нагадаю, Міністерство юстиції України свого часу повністю відкрило державні реєстри для загального користування, оцифрувало багато паперових даних та внесло їх до реєстрів.

Із наших досягнень варто виділити проект «Он-лайн будинок юстиції». Спочатку ми ратували за створення фізичних будинків юстиції нового європейського типу, але це вимагало величезних фінансових і людських ресурсів. Тому вирішили зупинитись на створенні будинків юстиції в онлайн-середовищі. Починалося все з онлайн-реєстрації на чергу до відділу державної реєстрації актів цивільного стану, але ми пішли далі. Доволі популярною зараз є послуга реєстрації фізичної особи — підприємця в онлайн-режимі — реєстрацію можна здійснити протягом доби. Крім того, можна дистанційно внести зміни до даних про діяльність такої особи-підприємця. Новою послугою є реєстрація юридичної особи, що передбачає можливість завантаження типових статутів, внесення та зміни даних щодо засновників, адреси, видів діяльності. Усе це можна робити за допомогою «Он-лайн будинку юстиції», головне — мати електронний цифровий підпис та зареєструватися на порталі. Ці дані передаються реєстраторами, які вносять їх у відповідні державні ре­єстри під власними ключами. Це запрацювало! І, як наслідок, — це ефективно!

Окрім онлайну, ми реалізовуємо фізичні послуги. Йдеться про Open Space — оновлені сучасні офіси, де можна швидко, прозоро та комфортно отримати послугу. Open Space — це відділ державної реєстрації актів цивільного стану європейського формату, де необхідний документ із реєстру можна отримати за 10 хвилин за ціною державних тарифів, а іноді взагалі безкоштовно. В Україні відкрито вже понад 25 таких офісів, цьогоріч планується відкриття ще півсотні. Вони розвіюють міф про те, що в Україні не можна отримати послугу за європейськими стандартами.

 

«Он-лайн будинок юстиції» — це основний продукт у процесі діджиталізації територіальної юстиції?

Є ще один великий проект, який народжувався тут, в юстиції міста Києва, — це Lingva.Skills — безкоштовне вивчення англійської мови в онлайн-режимі. Програма, яку розробляла команда волонтерів, стала справжнім українським ноу-хау. Це повністю український продукт, який викликає зацікавленість і за кордоном. Його ідея полягає в тому, щоб у вільний від роботи та занять час вивчати англійську мову з доступних гаджетів. Також можна відстежувати власний прогрес, домовлятись про заняття з викладачем. Нещодавно на базі платформи запущено вивчення німецької мови, а декілька тижнів тому спільно з Міністерством інформаційної політики України було презентовано проект із вивчення української мови онлайн — Speak Ukraine. Ця опція орієнтована на вивчення української мови іноземцями або навіть деякими нашими державними службовцями, які досі її не знають. Наприкінці навчання можна отримати сертифікат, що підтверджує рівень володіння англійською, німецькою або українською мовами.

 

Проект «Он-лайн будинок юстиції» стартував у 2016 році. Чи зазнав концепт продукту суттєвих змін за три роки?

Проект змінився докорінно, починаючи з дизайну (став зрозумілішим для користувача) і закінчуючи кількістю послуг, яких стало значно більше. Ми починали з електронного запису на чергу, а тепер можна навіть зареєструвати бізнес. Також додали послугу SMS-маяк (якщо хтось вносить зміни до реєстру щодо вашого майна, ви одразу отримуєте сповіщення), соціальний ліфт та інші послуги, такі як попередня правова експертиза документів громадських організацій перед їхньою реєстрацією та інші. Кількість цих послуг тільки збільшуватиметься.

 

Вас називають реалізатором багатьох ідей для європейського розвитку юстиції. Про що йдеться?

Насамперед ми запровадили систему відкритих конкурсів. Це так званий соціальний ліфт — можливість для українців без дзвінка та домовленостей прийти до нас на роботу. Ми співпрацюємо з понад 25 навчальними закладами, даємо студентам можливість стажування, практики або волонтерства. Волонтерство — це така специфічна форма співпраці, коли не обов’язково укладати договір чи угоду про стажування та практику: студент працює декілька тижнів в органах виконавчої служби, нотаріаті або відділі державної реєстрації актів цивільного стану і отримує від нас документ про те, що він пройшов волонтерську практику. Це може стати хорошим рядком у резюме, аби в подальшому працевлаштуватися до органів влади або приватних організацій. Для них важливо, щоб людина мала розуміння, як працює внутрішня кухня того чи іншого органу. За період моєї роботи було проведено понад 30 конкурсів, тепер вони проходять майже щомісяця. Ми набираємо переважно студентів або людей, які раніше не мали стосунку до юстиції, а просто дізналися про конкурс. Крім того, заробітна плата збільшилася, це додатковий стимул для тих, хто приходить до нас працювати.

 

Ви часто акцентуєте увагу на необхідності створення умов для того, аби люди могли самостійно вирішувати свої питання через інтернет в обхід корупційних схем. Коли, за вашими прогнозами, Україні вдасться повністю втілити цю мету?

Це стане можливим тоді, коли всі органи влади перейдуть на роботу з електронними реєстрами і всі реєстри будуть між собою з’єднаними. Це абсолютно реально. Крім того, зараз створюються зв’язки між реєстрами, що ре­алізується через технологію API (Application Programming Interface). За допомогою цієї технології один реєстр може зчитувати інформацію з іншого.

Це надзвичайно важливо, бо у нас зараз є дві проблеми. Перша — в тих органах влади, де є реєстри, вони між собою погано зістиковуються. Але є глобальніша, друга проблема — не всі органи влади поспішають створювати реєстри. Десь вони бояться поділитися даними, десь противляться, бо прозора система зруйнує багато сірих схем. Але це потрібно робити. Поділюся прикладом Міністерства юстиції України: свого часу міністр юстиції не побоявся відкрити реєстри. Це справило великий резонанс і не призвело до глобального катаклізму в країні.

Великі надії покладаються на уряд та Державне агентство з питань електронного урядування з тим, щоб відкривалося все більше реєстрів і вони все тісніше між собою з’єднувалися. І тоді корупція унеможливиться. Щоб отримати якусь довідку в одному органі, часто треба відстояти величезну чергу і занести її в інший орган, де також величезна черга. У майбутньому треба досягти такого рівня, коли людина приходитиме за документом до ­спеціаліста, який має доступ до різних реєстрів, і він може сформувати цю довідку в електронному вигляді та надіслати до іншого реєстру. Або довідка взагалі не буде потрібна, а дані про людину передаватимуться органу влади за унікальним номером. Тоді не потрібно буде бігати по різних бюрократичних інстанціях та заносити комусь шоколадки, цукерки, аби отримати довідки.

Маю надію, що це перспектива найближчих п’яти років. Адже за останні п’ять років після Революції гідності у питанні лібералізації багатьох сфер були зроблені гігантські кроки. Завдяки цьому Україна виходить на нові рівні сприйняття ведення бізнесу, а індекс корупції, за даними міжнародних організацій, знижується. За наступні п’ять років просто треба довести справу до кінця. Реєстри мають працювати синхронно, люди максимально повин­ні використовувати онлайн-сервіси, в тому числі через ідентифікатор Touch ID — через мобільний телефон. Для цього вже створені законодавчі підстави.

 

Є думка, що для того, аби створити єдиний державний реєстр, треба спочатку наповнити існуючі…

Так, і ми з вами про це вже сьогодні говорили. Як з цією проблемою впоралися ми у Міністерстві юстиції України? Візьмімо Державний реєстр речових прав на нерухоме майно. Багато даних про нерухоме майно досі зберігаються в паперовому вигляді Бюро технічної інвентаризації (БТІ). Вони почали оцифровуватися тільки з 2013 року. Тож ми передали функцію реєстрації на місця, тим самим простимулювали органи БТІ та органи місцевого самоврядування вносити паперові дані в електронні реєстри.

За таким самим алгоритмом треба працювати і в інших сферах, адже майбутнє саме за електронними ре­єстрами. Паперові носії можуть залишатися, але як архів, основа має бути електронною. Подібна історія у нас була з відділами державної реєстрації актів цивільного стану. Після того як ми почали оцифровувати дані, інформацію про більшість людей вже можна знайти у відповідному реєстрі. Доступ до цього реєстру можливо отримати з будь-якої точки України. Це працює.

 

Але хіба передача таких повноважень на місця не ускладнює питання контролю?

Якраз контроль є. Якщо ми передали функцію державної реєстрації, скажімо, нотаріусам, співробітникам комунальних, державних підприємств, то запровадили систему контролю. Наприклад, щодо реєстраторів діють камеральні перевірки, коли працівники Міністерства юстиції України заходять у реєстр і дивляться, хто і що зареєстрував. Якщо виявляються помилки, то дається час на виправлення або людина, яка здійснювала реєстрацію, відключається від реєстру. Також діють фізичні перевірки, коли уповноважені особи виїжджають на місце і перевіряють, наприклад, нотаріусів.

Ви маєте рацію — поряд із децентралізацією має йти контроль. Раніше філії комунальних і державних підприємств мали право реєструвати бізнес і майно, відповідно, було багато зловживань, тому в них забрали цю функцію — і рейдерських схем стало значно менше.

У професійній спільності висловлюють ідеї щодо необхідності переведення роботи державних реєстрів на блокчейн-технології. Як воно корелюватиметься з технологією АРІ і чи мають такі ідеї перспективи?

Блокчейн та АРІ — питання різного роду та характеру. АРІ — це програмне забезпечення, яке з’єднує між собою реєстри, а блокчейн — це система, яка дозволяє не втручатися у ведення реєстру на будь-якому етапі без відома тих, хто має відношення до того чи іншого компоненту реєстру. Наприклад, ви зареєстрували власну квартиру в реєстрі й уже ніхто інший не може втрутитися в питання відчуження — тільки власник має право вчинити з нею певні дії. Те саме стосується реєстрації бізнесу — технологія блокчейн здатна убезпечити бізнес від рейдерських захоплень: тільки засновники зможуть змінювати дані за допомогою реєстратора. Такого вже не буде: незрозуміло, хто проводить нелегітимні збори учасників і за допомогою нечесних та нечистих на руку реєстраторів вносить зміни до реєстру. Технологія блокчейн — це міцно з’єднаний між собою ланцюжок, в який ніхто не може вклинитись.

Я переконаний, що цю технологію можливо застосувати до наших реєстрів, адже така система вже виявила свою ефективність у системі електронних торгів арештованим майном. (Ця історія також починалася в Міністерстві юстиції, хоча зараз функцію передано у відання іншого органу.) Коли майно продається на відкритих торгах за допомогою системи блокчейн, ніхто не може перекупити його посеред процесу або оформити на себе право власності.

 

Як відбувається комунікація з Державним агентством з питань електронного урядування та іншими міністерствами з питання діджиталізації?

З Агентством комунікація відбувається на досить високому рівні. Більше того, систему онлайн-реєстрації бізнесу ми запускали разом із ними та міжнародними партнерами. Взаємодія є. Важливо, щоб в Україні був єдиний портал, який об’єднував би всі електронні послуги. Або інша модель — реєстри різних органів діють окремо, але вони між собою з’єднані за допомогою технології АРІ. Створення єдиного громіздкого державного реєстру може зайняти багато часу. У нас уже є реєстри об’єднаних територіальних громад, деякі реєстри міських рад та адміністрацій, тому зараз варто спрямувати зусилля на їхнє об’єднання та взаємоузгодження.

Що стосується комунікації з іншими міністерствами — вона перебуває на різних рівнях. Є досить прогресивні міністерства (Міністерство охорони здоров’я України), а є органи, з якими зовсім непросто (Державна міграційна служба України). Усе залежить від керівництва — наскільки воно готове до прогресивних змін. Тому має бути сувора політична воля з боку уряду, аби всі однаково швидко й ефективно працювали.

 

Як убезпечити державний сектор від кібератак, адже зона gov.ua особливо до них чуттєва… Чи можемо ми говорити про позитивні зрушення, якщо не навести лад у цьому питанні?

Я можу сказати тільки про наші реєстри — вони захищені найвищим рівнем криптографічного захисту, витоку даних ніколи не було. Потенційно єдиний витік може відбутися через реєстратора, який щось не те зареєструє. Але ми чітко знаємо, хто це. Проблемою є Dos-атаки, коли велика кількість запитів направляється на один сайт. У такі моменти ми призупиняємо роботу реєстрів. Краще нічого не реєструвати, аби убезпечитися від помилок. Але витоку даних не було і не буде.

Законодавство у сфері кібербезпеки також потребує оновлення. Особливо, коли йдеться про атаки із-за кордону, доволі складно визначити кінцевого шкідника. Це треба відстежувати разом із міжнародними партнерами.

 

Суспільство доволі скептично ставиться до застосування інновацій у державному секторі. Можете розвіяти сумніви?

Я їх розвіюю власними діями. Щоразу ми реалізовуємо нові проекти та ідеї. Інновації працюють. Про це якраз наше з вами інтерв’ю. Усе залежить від того, наскільки конкретна людина на своїй посаді хоче щось змінювати, більше того, своїм прикладом надихати інших.

 

Яких нововведень від вас можна очікувати у коротко- і довгостроковій перспективі?

Щодо короткострокових перспектив. Ми працю­ємо над відкриттям Центрів виконання судових рішень у максимально дружній для людини атмосфері. Скоро такий центр буде відкритий у столиці. Також, як я вже говорив, у планах відкриття нових Open Space. А на порталі «Он-лайн будинок юстиції» додаватимуться нові послуги щодо реєстрації юридичних осіб.

Зі свого боку раджу українцям освоювати електрон­ний цифровий підпис, брати його в районних податкових органах та сертифікованих центрах і освоювати електрон­ні послуги. Дітям раджу допомагати своїм батькам освоювати такі технології.

А в довгостроковій перспективі вбачаю створення такого середовища, коли людина матиме можливість отримати послуги, не виходячи з дому. Це стане можливим завдяки уніфікації реєстрів, обміну електронними даними, отриманню максимальної кількості послуг в одному місці. В ідеалі всі необхідні дії ми зможемо вчиняти за допомогою відбитка пальця та інтернету, а всі необхідні документи отримуватимемо на електронну пошту. Це більш віддалена перспектива, але ми зробимо все, що від нас залежить, аби наблизити майбутнє якомога швидше.

Закликаю українців приходити до наших центрів надання послуг та використовувати електронні можливості, які ми для них створюємо. А молодих та амбітних людей я закликаю приєднуватися до нашої команди і своїми руками змінювати країну.