Хобі: Взяти на борд

Квітень — час уже повертатися до хобі на свіжому повітрі. І розпочинає наш теплий період Денис Майстренко, партнер Pavlenko Legal Group. Відповідно до інформації, розміщеній на офіційному сайті компанії, «Денис спеціалізується на питаннях злиття та поглинання, антимонопольного права, акціонерних угод, структурування бізнесу, а також на консультуванні осіб з накопиченим приватним капіталом та IT-бізнесу». А «Український юрист» додає: «Денис Майстренко бере у вільний ранковий час вейкборд та катається по Дніпру»

Денисе, з чого починалося захоплення вейкбордингом? Хто познайомив з цим видом відпочинку? Чи берете учать у змаганнях з вейком?

Усе розпочалося торік абсолютно випадково. Під час вечірньої зустрічі Young Business Club з’явилася думка, що хочеться спробувати щось нове та отримати фан. Того вечора знайомі запропонували піти з ними наступного тижня покататися на вейку. Я погодився, але тоді й гадки не мав, що будемо це робити о шостій ранку. І ось настав той ранок: сонце тільки починало сходити, на вулиці було не надто спекотно, але вся ця ідея вже не сприймалася так грандіозно, як напередодні. Уперше на дошці простояв не більше секунди. Потім знову став, але трапилося таке сильне падіння, яке на сленгу називається «спіймати швабру». Чесно кажучи, це було неприємно та несподівано, але саме тієї миті ставлення до вейкбордингу перетворилося з фану на виклик: треба подружитися з цією дошкою! Відтоді два-три рази на тиждень до листопада ранок починався з вейкбордингу та приємного спілкування з друзями.

 

А де саме ви катаєтесь?

Переважно це зона X-Park у київському парку Дружби народів. Якщо не помиляюсь, це найбільша зона для вейка у Східній Європі. Загалом по Києву місць для вейкбордингу нараховується більше п’яти, спорт стає все популярнішим. X-Park зручний тим, що пропонує великий вибір «канаток» як для початківців, так і для професіоналів. Також з нами працює тренер Діма Массалов — з ним приємно мати справу, це людина, яка самостійно досягла вершин у цьому виді спорту.

 

За кордоном десь займалися вейкбордингом? Чимось відрізняються наші вейкбордисти від іноземних?

Мої знайомі тренуються в країнах Європи та США. На жаль, я ще не знайшов вільного часу, щоб поїхати з ними цілеспрямовано на тренування. Перебуваючи за кордоном на відпочинку, катався за човном. Чесно кажучи, не бачу жодної різниці між місцями: вода у будь-якому місці однаково мокра. Важливим фактором є атмосфера тренувань, яка здебільшого залежить від людини, а не місця.

 

До речі, в X-Park на човні катають чи стаціонарно?

У Х-Park ми катаємося стаціонарно, на реверсі. З човном працюємо в інші дні та в різних місцях. У будь-якому випадку на нинішньому етапі для мене реверс є найкращим варіантом для тренувань, бо дає змогу краще відчути дошку та забезпечує постійну комунікацію з тренером.

 

Вейкбординг — сезонне хобі, а що приходить на заміну взимку?

Торік ми завершили сезон у листопаді, каталися за температури +4°C. Зараз, у квітні, вже відкриваємо сезон, бо температура повітря вища. Для мене вейк став певною філософією відпочинку, тому я не шукаю йому заміну. Загалом альтернативою цьому виду спорту вважають сноубординг або скейтбординг для міста. Узимку я просто приділяю більше часу тенісу та футболу, які є моїми улюбленими видами спорту з дитинства.

Як знаходите час для хобі?

Це дуже просто. Як я вже говорив, вейкбордингом ми займаємося переважно вранці. Готовим для тренування біля води потрібно бути о шостій годині, тобто така собі магія ранку. Загальний час тренування — 30 хвилин, він розбивається на два рівних відрізка по 15 хвилин, щоб можна було відпочити. Попри незначну тривалість заняття, вейкбординг є досить важким видом спорту, особ­ливо для рук, що для мене також стало сюрпризом на першому тренуванні. Перерва між 15 хвилинами надає можливість поговорити з друзями, випити кави або гарячого чаю. Так ми катаємося десь до 8-ї години та їдемо працювати в офіси.

Подібний початок ранку заряджає енергією на цілий день. Особливо драйвить щось нове, що виходить на тренуванні. А ще більше наснаги отримуєш від розуміння, що зробив щось не завдяки, а всупереч хоча б погоді. Бо в певні місяці холод та вітер, незважаючи на гідрокостюм, відчуваються дуже сильно, адже голова та руки під час тренування залишаються відкритими.

 

Хто з вами катається?

Колектив для такого хобі дуже важливий. Як зазначав на початку, це група людей, які підбадьорюють та підтримують один одного. До того ж це певний нетворкінг, коли з’являється додаткова сфера інтересів, не пов’язана з юриспруденцією, що дає нове дихання. До речі, ми зав­жди раді бачити нових учасників!

З професійної точки зору вейкбординг допомагає в роботі — нові юристи, нові клієнти?

Ніколи не ставив собі за мету, незалежно від виду спорту, знайти клієнта під час тренувань. Вейкбординг — це моє внутрішнє хобі, і намагатися налагодити бізнес-контакт під час відпочинку є некоректним для мене та можливого бізнес-партнера.

 

А ніколи не траплялося так, що спочатку займаєтеся для розваги, а професійні інтереси з’являються мимоволі?

Для мене спорт не є каналом продажу послуг. Проте у будь-якому випадку юриспруденція буде завжди пов’язана з особистим життям. Тому досить часто так виходить, що твої хобі виступають фундаментом нових знайомств, які з часом переростають у професійні інтереси. Але ці інтереси з’являються в інших місцях та в інший час. Отже, час для вейкбордингу — це час для вейкбордингу, який треба використовувати максимально ефективно.

 

А яке найнезвичніше місце, де ви знайшли клієнта?

Важке запитання… Мабуть, це тенісний корт, який історично вважається певним місцем для переговорів. Але теніс, як і вейкбординг, має бути передусім зоною спільних інтересів. Використання такого часу для роботи є фальшивим, як на мене.

 

Як родина ставиться до занять вейком? Підтримує?

Мені дуже пощастило. Моя дружина підтримує мої інте­реси на 100 %, а син навіть приєднається до мене у цьому році та вчитиметься кататись на дошці. Щоправда, потрібно буде знайти інший час, бо в три з половиною роки дитині буде важко прокидатись о п’ятій ранку. Зараз син знаходить удома речі, схожі на дошку, і катається у своєму дитячому уявленні.

 

А чи є плани щодо участі у змаганнях?

Цього року без змагань. Можливо, це станеться у майбутньому, зараз багато чому треба вчитись. Гадаю, що у нинішньому році поїду тренуватися за кордон, щоб порівняти різні школи, розширити коло спілкування та просто відпочити. Для мене вейк — це, перш за все, фан та енергія, а не змагання!

 

Чи не думали ви звернути увагу на інші водні види спорту?

Мене кличуть спробувати кайтсерфінг, який є дуже популярним та динамічним у плані розвитку видом спорту. Вважаю, що кайтинг дуже схожий на вейк, але він має певні відмінності.