№06 Червень 2012 року → У вільний час

Скарбничка: Роздуми про літературу

Літературна професія — провідний теоретик хорошого смаку.

(О. Гришанків)

Літописи не зникають, вони переінакшуються.

(В. Власенко)

Можна і не маючи глибокого розуму писати так, що іншому знадобиться багато розуму, щоб зрозуміти написане.

(Г. Ліхтенберг)

Не важливо, як ми пишемо, але дуже важливо, що ми пишемо.

(Г. Лессінг)

Література — виявлення внутрішнього світу.

(С. Довлатов)

Література — це керівництво людського розуму людським родом.

(В. Гюго)

Література — це таке зайняття, за якого потрібно знову і знову доводити, що у тебе є талант, людям, позбавленим будь-яких талантів.

(Ж. Ренар)

Література є акцією проти недосконалості людини.

(Б. Брехт)

Очі читача більш вимогливі судді, ніж вуха слухача.

(Вольтер)

Поезія — це не «найкращі слова в найкращому порядку», це — вища форма існування мови.

(Й. Бродський)

Рукописи не горять.

(М. Булгаков)

Прославимо поетів, у яких один бог — красиво сказане, безстрашне слово правди.

(М. Горький)

Для створення літературного шедевра лише таланта замало. Талант повинен вгадати час. Талант і час — неділимі.

(М. Арнольд)

Література вилучена із законів тління. Вона одна не визнає смерті.

(М. Салтиков-Щедрін)

Твір, який читають, має теперішнє; твір, який перечитують, має майбутнє.

(О. Дюма-син)

Що сталося б з літературою, якби справа її не захищалася? У нас є свій касаційний суд — це майбутнє. Щасливий той, хто може постати перед ним.

(О. де Бальзак)

У письменника є тільки один учитель: самі читачі.

(М. Гоголь)

У душі кожної людини є клапан, що відкривається тільки поезією.

(М. Некрасов)

Годі побудувати щось словом, коли те саме руйнувати ділом.

(Г. Сковорода)

Ну що б, здавалося, слова... Слова та голос — більш нічого. А серце б’ється, ожива, Як їх почує!

Без золота, без каменю, Без хитрої мови, А голосна і правдива, Мов Господа слово.

(Т. Шевченко)

Наша мова — то і є одежа нашого духу, або ще краще — яскравий вираз всього того, що нас вражає, що ми відчуваємо, про що думаємо-гадаємо, того, що ми зовемо духом або душею.

(П. Мирний)

Як багато важить слово, Одно сердечне, теплеє слівце!

(І. Франко)

Не поет, у кого думки не літають вільно в світі, а заплутались навіки в золотії тонкі сіті.

(Л. Українка)