Хобі: Назустріч незвіданому

Що зробили два французи для популяризації підводного світу? Неоціненно багато. Спочатку «20 тисяч льє під водою» Жуля Верна багатьом із нас привив жагу до підводних світів та пригод. А потім славетний Жак-Ів Кусто щотижня показував, як «просто» вивчати глибини. І тільки завдяки відважним працівникам туристичної сфери ми маємо змогу подивитися рибам в очі. Саме в Єгипті Олександр Коваль, адвокат АФ «Грамацький і Партнери», герой нашого інтерв’ю, почав своє знайомство з підводним світом. Тож як прокачати свої здібності новачкам-дайверам та чому не варто панікувати під водою та в юридичній практиці, розповідає Олександр Коваль

Дайвінг видається як забавка для туристів. Чи справді це так? З чого починалося ваше знайомство з підводним світом?

Дайвінг для туристів є рекреаційним. Досвідчені дайвери, щоб якось зацікавити новачка, анонсують пірнання з аквалангом як забавку. Але вже після першого інструктажу новачок, напівспоряджений для підводного занурення з інструктором, відчуває легкий мандраж. Тому дайвінг для туриста, швидше, не стільки забавка, скільки приємний, іноді веселий спосіб урізноманітнити спокійний, розмірений морський відпочинок. Загалом перше пірнання новачка є викликом самому собі — подолати бар’єр страху, знайти нові відчуття, рішучістю підкорити новий рубіж, отримати заряд адреналіну.

Якось у жовтні 2008 року, відпочиваючи у Шармі (Єгипет), після чотириденного снорклінгу (вид плавання під поверхнею води з маскою і дихальною трубкою) донесхочу в отельній та прилеглих до неї бухтах я та Анд­рій Трембіч, напередодні легенько відсвяткувавши День юриста, вирішили змінити картинку — пірнути з аквалангом. Занурившись уперше, я одразу зрозумів, що це «моє». Сповнений радісних емоцій, пообіцяв собі за першої нагоди обов’язково повторити. У січні 2010­го закріпив радісні відчуття і вже восени 2010­го пройшов у Києві навчальну підготовку для дайверів за програмою PADI «Open Water Diver» (відкрита вода) та «Peak Performance Buoyancy» (майстерне володіння плавучістю). Маючи сертифікати, я завжди на морському відпочинку стараюсь виділити час для дайвінгу.

Зависаючи у товщі води, відчуваєш свободу. Прозора вода у промінні вранішнього сонця зачаровує. А враження від чарівного й непередбачуваного, наповненого життям, неймовірно красивого підводного світу, словами важко передати. Пірнання з аквалангом розкриває ­яскраву та видовищну картину морського життя в усьому його розмаїтті.

 

Якою має бути фізична підготовка для дайвінгу? Чи має це значення для початку?

Рекреаційний дайвінг не висуває особливих вимог фізичної підготовки для дайвера. Оскільки пірнання з аквалангом має на меті отримання дайвером задоволення, то у день пірнання дайвер повинен добре почуватися, а напередодні увечері утриматись від (надмірного) вживання алкогольних напоїв. Виспатись, поснідати, взяти з собою воду, у спекотну сонячну пору року — сонцезахисний крем та сонцезахисні окуляри і з чудовим настроєм, у передчутті пригод та цікавого спілкування в колі однодумців, вирушити на дайвінг. Для початківця, який збирається в один день зробити одне­два пірнання з аквалангом у супроводі інструктора, цього достатньо. Для сертифікованих дайверів, які планують два­три занурення на день і так декілька днів поспіль, напередодні буде корисним поплавати з ластами в басейні, зробити занурення з аквалангом у закритій воді (refresher dive) для відновлення навичок (у разі якщо останнє занурення з аквалангом було шість місяців тому).

Хоч на курортах Туреччини, Єгипту допускається пірнання з аквалангом без сертифіката, я радив би починати дайвінг з навчання (хоча б пройти навчання у закритій воді — басейні). Бажано з рекомендованим інструктором. У дайвінгу, як і в плаванні, важливо, щоб правильно навчили. З особистого досвіду знаю, що набагато приємніше робити те, про що маєш уявлення, знання, навички. Досвід у такому разі лише допомагає.

 

З чого порадите починати «чайникам»? Яких помилок можна уникнути? Узагалі дайвінг – небезпечний вид ­спорту? 

Я б радив починати з навчання. Варто розпитати друзів, знайомих про дайв­центр, інструктора, де вони проходили навчальну підготовку з метою отримання певних рекомендацій. Можна визначитись і за інтернет­відгуками щодо інструктора та місця проходження навчання. Мені відомо чимало випадків першого пірнання моїх знайомих на курортах без підготовки (попереднього навчання), після якого бажання повторно пірнати у них уже не виникало.

Рекреаційний бездекомпресійний дайвінг не є небезпечним, якщо дотримуватись правил та рекомендацій. Їх небагато, але про них треба знати та обов’язково дотримуватись. Коли пірнаєш «чайником» з інструктором, усіх небезпек не розповідають і просять лише весь час глибоко та спокійно дихати, не випльовувати (не виймати з рота) регулятор, щоразу продуватись, у разі дискомфорту — показати інструктору жестами про проблему, що виникла під водою. Про все інше назовні і під водою дбає інструктор. Проте є чимало й інших правил, недотримання яких може призвести до серйозних неприємностей — втрати свідомості під водою, баротравми, кесонної хвороби (ДКБ). Та їх легко уникнути, знаючи правила пірнання з аквалангом, зважаючи на рекомендації та володіючи технікою плавання під водою. Усьому цьому навчаються на підготовчих курсах з дайвінгу. Тренуючись у басейні під час проходження курсів, на другий­третій день навичка продування повітряних порожнин уже спрацьовує автоматично. Цю навичку можна використовувати й під час польоту у літаку. Хвилина дихання за допомогою аквалангу зі знятою під водою маскою в басейні дасть змогу спокійно виплисти в аналогічній ситуації (коли маску хтось зачепив ластою, вона злетіла і пішла на глибину) у відкритій воді. Тренування контрольованого аварійного підняття на поверхню (CESA) є надзвичайно корисною навичкою, яка у критичній ситуації врятує дайверу життя.

 

Хто для вас є взірцем у дайвінгу?

Взірцем є мій інструктор — Леонід Куропатов. Його знання, вміння, досвід, досягнення вражають.

 

Що є спільним у юридичній практиці та дайвінгу? Які правила діють і там, і там?

Жодна морська глибина, жодна правова проблема ніколи не потоплять вас самі по собі. Але паніка і розгубленість — це зроблять. Знання, навички, адекватна оцінка ситуації (проблеми), власних можливостей, емоційна врівноваженість, зосередженість, досвід — запорука досягнення успіху як в юридичній практиці, так і в дайвінгу.

 

Як ви знаходите час на тренування? Чи підтримує вас у цьому родина?

Загалом сім’я підтримує моє захоплення. Не в останню чергу й через те, що я в ньому не розчинився. Достатньо одного разу поплавати з аквалангом у басейні, щоб відновити раніше здобуті навички. Це не займає багато часу, а в моєму випадку ці тренування нерегулярні — перед поїздкою на море. Таке тренування інколи проводжу безпосередньо на морському відпочинку, нерідко й у відкритій воді.

 

Традиційне запитання: чи знаходили клієнтів під час свого хобі?

Не знаходив, бо не переслідував такої цілі. В умовах відпочинку думати про робочі моменти не хочеться. Стихійний курортний дайвінг, як правило, об’єднує значну кількість різнопланових незнайомих один одному людей. В основному від цих знайомств очікуєш обміну враженнями від дайвінгу в різних місцях, адже в таких компаніях збираються представники з різних куточків світу. Хтось ділиться враженнями від дайвінгу під час годування акул на острові Фіджі, у когось цікава історія підводної гри з восьминогом, дехто у захваті переповідає історію плавання з китовою акулою, комусь закарбувалась у пам’яті зустріч лоб у лоб з мантою чи муреною. Так, слово за слово, разом із двома пірнаннями минає половина дня.