Незаконне збагачення: Боротьба тримає

Антон ГАВРИК,
юрист ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та Партнери»

Незаконне збагачення та конфіскація незаконних активів — нові механізми боротьби зі «старою» корупцією

Прийняттям закону (законопроєкт було зареєстровано під номером 1031) від 31 жовтня 2019 року Верховна Рада повернула в правове поле кримінальну відповідальність за незаконне збагачення для чиновників. Крім того, законом оновлено механізм конфіскації незаконно набутих активів.

Відсутність кримінальної відповідальності за незаконне збагачення нівелює роль системи електронного декларування. У суб’єктів декларування відсутні будь­які перешкоди для декларування незаконно набутого майна. На сьогодні декларування може бути використане для легалізації активів, набутих незаконним шляхом.

Які ж нові механізми боротьби з корупцією запроваджено законодавцем?

 

Незаконне збагачення

Згідно із законом, Кримінальний кодекс (КК) України доповнюється статтею 3685, яка визначає, що незаконним збагаченням є набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких перевищує її доходи більш ніж на 6500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (зараз це 6,5 млн грн).

Законом, по­перше, тягар доказування покладається на сторону обвинувачення. Так, диспозиція статті сформована таким чином, що особа не зобов’язується доказувати законність походження активів. Це, власне, і стало причиною визнання неконституційною попередньої редакції статті 3682 КК України. Відтепер слідчим органам необхідно буде доводити незаконне походження активів чиновників та їх невідповідність законним доходам.

По­друге, до статті надано достатньо широке та конкретне визначення поняття «набуття активів». Так, під набуттям активів розуміється (1) набуття активів безпосередньо декларантом, (2) іншою фізичною або юридичною особою за дорученням чиновника, (3) іншою фізичною або юридичною особою, якщо при цьому чиновник може прямо чи опосередковано вчиняти дії, спрямовані на розпорядження активами. За такого тлумачення поняття «набуття активів» під моніторинг підпадають витрати всіх членів сім’ї чиновників та їхніх довірених осіб.

 

Конфіскація необґрунтованих активів

Механізм витребування необґрунтованих активів не є новелою законодавства. Так, він закріплений у главі 12 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України. Необґрунтованими вважались лише активи, отримані в результаті корупційного злочину або легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, вина за які встановлена вироком суду.

Закон № 1031 визначає, що необґрунтованим вважатиметься актив, якщо різниця між його вартістю та законним доходом особи перевищує 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (1 млн грн). Доходи, отримані від необґрунтованих активів, також підлягають конфіскації.

Відтепер не є обов’язковим вирок про притягнення особи до кримінальної відповідальності за злочин, у результаті якого отримано такий актив. Законом встановлюється презумпція правомірності набуття активів. Це означає, що необґрунтованість активів повинна прямо передбачатися законом або встановлюватися рішенням суду.

Варто звернути увагу, що необґрунтованими можуть бути визнані лише активи, набуті після набуття чинності законом № 1031. Активи, набуті раніше, навіть якщо їх вартість не відповідає законним доходам чиновника, не підлягають конфіскації.

Під загрозою конфіскації перебувають не лише необґрунтовані активи, набуті безпосередньо самими чиновниками. Визнати необґрунтованими та стягнути можуть також активи, набуті іншими фізичними або юридичними особами, якщо буде встановлено, що активи набуті за дорученням чиновника або чиновник може прямо чи опосередковано вчиняти дії, спрямовані на розпорядження активами. Так, під приціл конфіскації потрапляють також активи, які набуваються членами сім’ї чиновника та його довіреними особами.

Стягнення необґрунтованих ак­тивів здійснюється в рамках цивільного позовного провадження. Справи про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави розглядатимуться Вищим антикорупційним судом.

У цій категорії справ застосовуватиметься спеціальний строк позов­ної давності в чотири роки. Перебіг позовної давності за вимогами про визнання активів необґрунтованими починається від дня набуття оспорюваних активів.

 

Суб’єкти звернення

Із позовом про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави має право звернутися прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), в окремих випадках — прокурор Генеральної прокуратури України (ГПУ).

У справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення тягар доказування покладається на позивача. Зокрема, у цій категорії справ САП зобов’язана довести зв’язок активів з особою та їх необґрунтованість, тобто наявність різниці між їхньою вартістю та законними доходами цієї особи. У разі визнання судом достатньої доведеності цих фактів спростування необґрунтованості активів покладається на власника активів.

Виявлення необґрунтованих ак­тивів та збір доказів їх необґрунтованості може здійснюватися Національним антикорупційним бюро України (НАБУ), САП, Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК), а в окремих випадках Державним бюро розслідувань (ДБР) та ГПУ.

При цьому з метою виявлення необґрунтованих активів НАБУ та ДБР можуть розглядати анонімні заяви та повідомлення громадян. Так, підставою для звернення з позовом про визнання необґрунтованими активів та стягнення їх у дохід держави може стати анонімне повідомлення. Необхідно відзначити, що такий механізм може призвести до зловживань під час його використання. Він може бути використаний як важіль впливу на посадову особу. Раніше анонімні повідомлення вже дозволялися при виявленні корупційних злочинів.

Для встановлення необґрунтованості активів на запит слідчих органів може бути розкрита також банківська таємниця. Банки зобов’язані на запит органів прокуратури, НАБУ та ДБР у справах щодо виявлення необґрунтованих активів надавати інформацію стосовно операцій на рахунках із зазначенням контрагентів.

Отже, прийняття закону № 1031 спрямоване на відновлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, а також на запровадження інституту конфіскації незаконно набутих активів. Запровадження нових механізмів є, безумовно, важливим заходом у боротьбі з корупцією серед чиновників.

-->