Бізнес: Кейс-контроль

Євген ПІДЛІСНИЙ

Кожні юрист та юрфірма самостійно визначають, які справи та проекти їх цікавлять і які вони хочуть вести, а за які не братимуться принципово, навіть у межах своїх практик та попри високі гонорари

Юридична компанія, що поважає себе, цінує не лише високі доходи, але й власний комфорт та певний імідж. Крім того, правники фактично віддають клієнтам самих себе — свої знання, вміння, досвід та моральні якості. Тож чимало українських юридичних компаній принципово не зай­маються кримінальними справами, визначають нижню межу дохідності справ, які вестимуть, або керуються іншими власними критеріями. Як, зокрема, компанія «Шевченко Дідковський та Партнери» (нині «Астерс») із самого початку визначила для себе, що вона не займатиметься судовими справами з огляду на високий рівень корупції та бюрократизму в українському судочинстві. Інші юридичні компанії, керуючись етичними міркуваннями, не відстоюватимуть інтереси виробників горілчаної продукції або тих, чия діяльність негативно впливає на навколишнє середовище.

Чимало юристів вважають, що правникам має бути не все одно, як використовуватиме їхні послуги клієнт, яким буде соціальний ефект від їхньої участі в конкретних проектах. Так, юридичне бюро «Дерев’янчук та Партнери» відмовилося від ведення справ, де потрібно відібрати малолітню доньку в матері і передати її на виховання батькові. Адже, за словами керуючого партнера компанії Володимира Дерев’янчука, вони за будь-яких обставин не братимуться за справу, якщо вона суперечить моральним принципам фірми.

Про необхідність всебічного вив­чення клієнта перед прийняттям рішення про його обслуговування говорить і адвокат АФ «Грамацький і Партнери» Андрій Трембіч, порівнюючи юридичні фірми з фінансовими установами, які проводять обов’язкову ідентифікацію клієнтів. За його словами, подібну, проте неформальну, апробацію довірителів при першій зустрічі мають провадити всі адвокатські фірми. Однак останнім часом багато бізнес-консультантів мають таку розкіш перебірливості стосовно нових клієнтів чи їхніх окремих запитів. Від постійних клієнтів, що пройшли первинну апробацію, компанія приймає «за замовчуванням» усі звернення та доручення, натомість, від інших вони не приймаються взагалі. Відтак, питання добору справ перетворюється на питання добору клієнтів, зазначає пан Трембіч. При цьому питання ціни послуги та дохідності проекту під час апробації клієнта стоять «поза дужками». Спочатку приймається принципове рішення — бути чи не бути — і якщо так, якщо це «наш» клієнт, то ціна не здатна вплинути на попередньо досягнуту взаємну згоду. Переговори можна вважати успішними.

Найкращі справи — від постійних клієнтів

Для багатьох юристів надзвичайно важливим є отримання постійного клієнта, який регулярно б давав юристам роботу. Мати постійні стосунки корисно як для клієнта, так і для юриста: це лише сприяє ефективності та швидкості надання послуг. Юристові не треба вникати у велику кількість деталей історії клієнта — він їх уже знає з попереднього досвіду, а в клієнта вже сформувалася довіра до юриста. Володимир Саєнко, партнер ЮФ «Саєнко Харенко», говорить, що його компанія береться за супроводження тих проектів, де може продемонструвати свою унікальність та цінність для клієнта, оскільки зацікавлена у побудові довгострокових відносин з клієнтом. Досвід у вирішенні складних юридичних завдань, а також наявність відповідних ресурсів не лише забезпечують постійні надходження клієнтської роботи, а й служать значною конкурентною перевагою для фірми.

Важливо, щоб правова допомога була для клієнта усвідомленою необхідністю, яка виникла б не у кризові часи, коли без юридичних послуг не обійтись, а була б закладена у філософію компанії. Проте нерідко буває так, що потенційний клієнт звертається за «невідкладною юридичною допомогою»: бізнес «горить», власник «тоне». Для такого клієнта адвокатура — це не усвідомлена необхідність, а вже крайня необхідність, для нього юристи — рятувальники Малібу. За словами Андрія Трембіча, це — не клієнт його компанії. Хоча АФ «Грамацький і Партнери» часто виконує справу честі та допомагає потопаючим, але варто давати собі раду: навіть після щасливого порятунку вони не стануть «нашими» клієнтами, позаяк усвідомлення потреби постійної, поточної, «нормальної» юридичної роботи у них не відбулося.

Баланс у справах

Важливим чинником при прий­нятті рішення щодо конкретної справи є професійна спроможність юрфірми ефективно вирішити її. Адже не варто братися за справу, коли немає достатнього досвіду та знань для її ведення, навіть якщо клієнта ведеш давно. У такому випадку найкраще рішення, яке може прийняти керівництво юрфірми, — це порадити звернутися до інших, більш компетентних у конкретному питанні юристів, чи залучитися згодою клієнта про передачу справи на аутсорсинг. Причому в другому випадку на плечі юрфірми лягає відповідальність за якість роботи інших юристів, що виступатимуть субпідрядниками. Інших юристів варто порадити і в тих випадках, коли значна частина роботи, яку передбачає конкретний проект, має бути виконана на великій відстані від місця знаходження юридичної компанії, особливо якщо йдеться про інші юрисдикції. Найкращою допомогою у такому випадку буде порадити гідного юриста, який успішно надасть необхідні послуги.

Ці ж рішення актуальні і в тому випадку, якщо всі юристи юрфірми завантажені роботою і фізично немає можливості взятися за ведення нового проекту. Володимир Дерев’янчук, керуючий партнер ЮБ «Дерев’янчук та Партнери», стверджує, що завантаженість юристів компанія намагається регулювати безпосереднім контролем керівництва та за допомогою спеціально розроблених для цього комп’ютерних програм. Тільки правильно завантажений роботою юрист має можливість працювати на належному якісному рівні. Тобто цей фактор також може впливати на рішення щодо того, чи братися за конкретну справу.

«Питання контролю завантаження на фірмі, а також дотримання балансу між довготривалими та короткотривалими проектами — це частина операційного управління бізнесом, і завдання керівників юридичної фірми — організувати цей процес ефективно», — зазначає Володимир Саєнко. Характеризуючи свою компанію, пан Саєнко говорить, що вона має достатній ресурс для роботи над значною кількістю проектів різних ступенів складності одночасно. Причому такі практики фірми, як трудове, корпоративне та конкурентне право, є одними з найбільших на ринку.

Незважаючи на сильні сторони багатьох юридичних фірм, навіть найбільшим із них подекуди доводиться відмовлятися від ведення справ як уже існуючих клієнтів, так і потенційних. Причинами можуть бути не лише недостатність ресурсів — як трудових, так і досвіду, але й конфлікт інтересів. Іншими нюансами, які суттєво ускладнюють можливості юристів у наданні кваліфікованої допомоги, є деструктивні дії самого клієнта. Бувають випадки, коли вони (клієнти) не надають повну інформацію про справу, важливі деталі, без яких неможливе формування правильної правової позиції. Те, що у відносинах між юристом та клієнтом немає місця недомовкам та секретам, це — аксіома. В інших же випадках юристи радять відмовлятися від ведення справи.

Є сенс утриматись від ведення справи і в тому випадку, коли немає правової позиції або ж коли юридична фірма відчуває, що в конкретній справі вона ніяк не може допомогти клієнтові. Юристи можуть запропонувати альтернативні варіанти розв’язання проблеми, зокрема шляхом медіації, коли йдеться про потенційний судовий спір. Як свідчить практика, за належного обґрунтування відмови від ведення справи та надання поради звернутись до інших висококваліфікованих юристів не лише не несе ризику втрати клієнта, а навпаки — підсилює його довіру до обслуговуючої юрфірми.

Оцінка правової позиції

Олексій Бежевець, партнер ЮК «Правовий Альянс»

Основний принцип при вирішенні питання щодо прий­няття нової справи до провадження — це визначення того, чи є правова позиція у клієнта, яку справді можна захистити. Друге питання — наскільки доцільним та практичним є ведення цієї справи для клієнта. Якщо витрати на організацію проекту не виправдають цю справу та/або сподівань клієнта — не варто за таку справу і братися. Ми не беремося за справи, в яких, на нашу думку, немає правової позиції, а також у разі, коли по суті дії щодо захисту інтересів клієнта чи безпосередньо ці інтереси суперечать уявленням партнерів компанії щодо справедливості та етики ведення бізнесу.

Звісно, дохідність справи впливає на наше рішення, оскільки будь-яка справа має суттєву витратну частину. Якщо дохід як мінімум покриває витрати, пов’язані з веденням справи (фактично — прямі витрати фірми), то ми готові її вести, з урахуванням інших згаданих чинників. Іноді приймається рішення щодо ведення справи і нижче собівартості чи безоплатно — якщо такі дії мають виражений суспільно-корисний ефект та/або сприяють розвитку плідних відносин з клієнтом. Фактори складності, довготривалості та завантаженості юристів мають розглядатися в комплексі з переліченими питаннями правової позиції, доцільності для клієнта, справедливості та дохідності. Універсальної формули немає, кожна справа унікальна, і ми маємо розглядати її з позицій усіх можливих наслідків. У нашій практиці питома вага «відмов» від ведення справ мінімальна, думаю — не більше 3 %, це рідкісні справи, але й вони мають місце.

Комплексний підхід

Володимир Саєнко, партнер ЮФ «Саєнко Харенко»

Кожна юридична фірма має власний підхід до оцінки та вибору потенційних проектів чи категорій проектів. Зазвичай вагомими є такі критерії, як спеціалізація фірми, галузевий досвід, можливості залучення вузькопрофільних фахівців тощо. Проекти, які супроводжує ЮФ «Саєнко Харенко», — диверсифіковані з точки зору практик та галузей економіки. Однак переважна більшість проектів фірми мають спільні риси, а саме: міжнародну складову, необхідність використання комплексної стратегії та тісної взаємодії декількох практик фірми.

Показовий приклад — супроводження транзакції M&A у банківському секторі. Природно, що для проведення аналізу з питань банківського права чи фінансових інструментів, які входять до юридичного аудиту (legal due diligence), залучаються юристи департаменту банківського та фінансового права. Більшість транзакцій M&A, в яких ми беремо участь, вимагають отримання дозволу на економічну концентрацію, який надається Антимонопольним комітетом України. Таким чином, до роботи над проектом M&A залучаються фахівці з антимонопольної практики. Якщо під час здійснення транзакції M&A ми виявляємо корпоративний конфлікт або вбачаємо необхідність урегулювання певних корпоративних питань, то запрошуємо до роботи над проектом фахівців з корпоративного права та/або судової практики. Зазвичай ефективне супроводження проекту вимагає оцінки податкових наслідків. Цим займаються наші фахівці з податкових питань. Іншим вдалим прикладом можуть служити проекти в сфері вирішення спорів. Наша команда дуже часто має справу з конфліктами, вирішення яких вимагає комплексного підходу, — це спори, що охоплюють водночас кілька галузей права (корпоративне, фінансове, податкове тощо), потребують супроводу проваджень одночасно у кількох юрисдикціях, координації переговорних процесів з кредиторами, інвесторами тощо.

П’ять хвилин на аналіз

Андрій Трембіч, адвокат АФ «Грамацький і Партнери»

Про те, що «ми обираємо, нас обирають» і «як це часто не співпадає», сказано надто багато, аби залишити за цим питанням романтичний флер. І в царині відносин адвоката й клієнта ще велике питання, хто кого спочатку обирає, а потім просто — хто кого? «Перед тим, як стати його адвокатом, я був його суддею», — починав захист Троппмана відомий французький адвокат ХІХ сторіччя Шарль Лашо. Адвокатам ХХІ сторіччя у момент прийняття справи доводиться бути ще більш прискіпливими суддями своїх потенційних клієнтів, ніж раніше. Юристам не варто цуратися цієї ролі, бо після прийняття справи клієнта останній судитиме вже нас самих. Тому прийняття доручення має знімати всі моральні сумніви та соціальні умовності (а сумнівів та умовностей стає дедалі більше). Зрештою, це — злиття з клієнтом і ставлення до його проблеми, з якою він звернувся, як до своєї.

Аби зрозуміти, «наш» це клієнт чи ні, адвокатам АФ «Грамацький та Партнери» достатньо трьох-п’яти хвилин. Усе, що відбувається після, — пояснення для себе (та нього) вже прийнятого рішення. Якими були перші питання та, що найголовніше, як вони ставилися — це єдині показники того, як собі уявляє роботу адвоката клієнт, який він має пережитий досвід і які (невиправдані) очікування він покладає на юристів. Річ у тім, що на момент епохальної зустрічі і в юридичної фірми, й у клієнта вже наявні певні апріорні установки, ціннісні орієнтири, упередження та забобони. У клієнта їх не переробиш, у себе — годі й думати про це. Тож питання просте: чи виявилися ці очікування, упередження та забобони конгеніальними, чи вдалося їх зрифмувати у своїй і чужій свідомості.

Вберегти від помилок

Володимир Дерев’янчук, керуючий партнер ЮБ «Дерев’янчук та Партнери»

Зазвичай протягом року ми опрацьовуємо близько трьохсот судових справ різної складності. Окрім ведення судових справ, ми допомагаємо нашим клієнтам, якщо видається таке за можливе, знаходити вихід з конфліктних ситуацій у досудовому порядку (медіація). Досить часто нам доводиться супроводжувати й виконання судових рішень. Розглядаючи замовлення від клієнта на ведення справи, ми, перш за все, оцінюємо правову позицію, виходячи з детального аналізу необхідних для цього документів. Простіше, швидше, надійніше працювати з тим клієнтом, який перебуває у нас на постійному абонентському обслуговуванні, адже так ми маємо можливість уберегти клієнта від майбутніх помилок. А у разі виникнення спору наш клієнт, як правило, має чітку вивірену правову позицію, яку не важко відстоювати в суді. У випадку, коли наш клієнт все ж таки допустив порушення, наприклад власних договірних зобов’язань чи положень Кримінального кодексу України, ми будемо у законному порядку намагатися відстоювати його інтереси з метою мінімізації негативних наслідків.

Безумовно, будь-яка комерційна діяльність повинна мати певну дохідність, проте деяку кількість справ ми супроводжуємо на безоплатній основі і це, зазвичай, стосується соціально незахищених клієнтів чи близьких родичів наших співробітників. Інші клієнти сплачують нам, як правило, за ринковими цінами, що склались на юридичні послуги у Києві. Дохідність справ має велике значення для забезпечення належної якості юридичних послуг. Високо затребуваний юрист повинен мати зручне комфортне робоче місце і пристойну заробітну плату.

Індивідуальний підхід

Максим Лавринович,
керуючий партнер ЮФ «Лавринович і Партнери»

При прийнятті рішення про ведення конкретної справи наша компанія керується такими основними критеріями, як відсутність конфлікту інтересів, відповідність наявних практик і кваліфікації. Проте, окрім них, є ще чимало чинників, які стосуються кожного окремого потенційного клієнта і справи. У разі наявності конфлікту інтересів, неетичної та завідомо неправомірної позиції, що може базуватись на неправдивих твердженнях або фальсифікованих документах, ми у жодному разі не візьмемося за ведення справи незалежно від того, наскільки доходною та перспективною вона не була б. Це основні, але не вичерпні чинники.

Що стосується впливу дохідності справи на прийняття рішення щодо її ведення, то тут усе просто: якщо вона не з категорії pro bono і потенційний клієнт не погоджується з вартістю послуг нашої фірми, то ми просто не працюємо у такій справі. Вартість складається з погодинних ставок юристів або ж може бути фіксована з розрахунку орієнтовної витрати часу юристами на роботу в справі помножену та ті самі погодинні ставки. Значна кількість юристів, що працюють у фірмі, та їхня кваліфікація дозволяють не замислюватись над питанням про те, братись за справу чи ні з огляду на її складність і довготривалість.

-->