Технології: Технічна підтримка

Алеся КОСМИНА

Чи можуть комп’ютерні програми вирахувати результат і вартість судового процесу на основі даних про інші схожі справи

«Якою є вірогідність виграти цю справу і скільки це мені коштуватиме?» — таке запитання юристи чують від клієнтів регулярно. Сьогодні для відповіді на нього адвокати використовують інтуїцію і досвід, власний та чужий. Часом відповідь виявляється правильною, часом — ні. Розробники комп’ютерних програм за участю самих адвокатів вирішили зайнятися полегшенням життя як юристам, так і клієнтам. Тим більше, що проекти обіцяють бути прибутковими.

Юристи-вчені, програмісти та приватні компанії сьогодні вже створюють масивні бази даних та використовують алгоритми для їхнього дослідження, щоб ідентифікувати фактори, які впливають на отримання тих чи інших юридичних результатів. За словами розробників, ці фактори згодом можна буде використовувати для прогнозування розвитку тих чи інших сценаріїв у майбутньому. І це явище, якому вже і назва є — квантативний юридичний прогноз, — обіцяє стати однією з основних технологічних тенденцій на ринку юридичних послуг, принаймні в США. І воно може змінити спосіб управління правовими питаннями та витратами як для юристів компаній, так і для юрфірм, ще перед поданням позову можна буде вирахувати, чи варто це робити.

Написати сценарій

Звучить описання цієї нової технології дуже заманливо, хоча й зрозуміло, що і вона може давати збої та навряд чи зможе повністю замінити «людську складову». Крім того, на сьогодні дуже складно отримати та зібрати всі дані, що можуть бути підходящими для використання. Більшість юридичних документів — не в тому форматі, з яким може «спілкуватися» комп’ютер. І це попри все більше поширення e-discovery, тобто надання документів суду в електронному форматі та використання певних алгоритмів для перегляду і сортування цих електронних документів.

І все ж дехто вважає, що це є поворотним моментом в юридичній індустрії, оскільки вже з’являються завдання, у виконанні яких технології заміняють юристів. І відсоток цих завдань збільшуватиметься й надалі.

Однією з компаній, яка намагається отримати зиск з потенціалу цієї технології, є TyMetrix, яка є частиною фірми Wolters Kluwer Corporate Legal Services та продає програми складання рахунків і системи управління для юридичних департаментів. TyMetrix почала збирати дані щодо білінгу та інших юридичних питань ще 2009 року. З дозволу своїх клієнтів компанія зібрала дані щодо юридичних послуг на 25 мільярдів доларів США, які зберігаються у сховищі даних. «Юридичний» підрозділ компанії — TyMetrix Legal Analytics — використовує аналітику для здобуття потрібної інформації. Одним із продуктів, який пропонує TyMetrix, є Real Rate Report (огляд реальних ставок), який порівнює ставки юридичних фірм та виявляє фактори, які на них впливають.

TyMetrix також пропонує Rate Driver, безоплатний додаток до мобільних пристроїв, який використовує Real Rate Report для вирахування середніх погодинних ставок юридичних фірм по всій країні. За словами представників компанії, метою запровадження цієї програми є допомога клієнтам юридичних фірм керувати майбутніми судовими витратами. У планах TyMetrix — об’єднати аналіз ставок та прогнозувальний елемент у кількох нових програмах. Приміром, одна з програм зможе ідентифікувати та аналізувати від п’яти до десяти ключових перемінних в юридичному питанні певного типу і потім вирахувати потенційні витрати для майбутньої справи. Зрештою, клієнт зможе побачити не лише суму витрат, а й «програти» кілька можливих сценаріїв, щоб з’ясувати найрентабельніший спосіб вирішення питання.

Єдиною проблемою для TyMetrix на шляху до повного успіху є проб­лема збирання даних. Сьогодні компанія має у базі лише ті дані, на збір яких дали дозвіл клієнти. Решту отримати значно складніше — навіть найперше джерело даних, система Pacer (public access to court electronic records), яка пропонує інформацію в справах, що розглядалися у низці американських судів, наразі не є у вільному доступі, за нього потрібно заплатити.

Ще однією організацією, яка зай­мається квантативним юридичним прогнозуванням, є Harlan Institute — некомерційна організація, чиєю місією є «донесення досвіду юридичних факультетів до класних кімнат середньої школи, щоб наступне покоління мало належне розуміння фундаментальних законів». Організація несе в маси знання про діяльність, у тому числі і Верховного суду США.

Усе почалося зі студента юридичного факультету Джоша Блекмена, який чи не жартома створив фентезійну лігу для прогнозування рішень Верховного суду США під назвою Fantasy SCOTUS. Fantasy SCOTUS почала збирати дані, що надавалися різними особами, та досліджувати багато справ, що розглядалися у Верховному суді.

У своїй науковій роботі, опуб­лікованій у Northwestern Journal of Technology & Intellectual Property, Блекмен та його співавтори вказували, що Fantasy SCOTUS має об’єднувати інформацію, яку нададуть компанії та особи, із інформацією щодо позовів, яка є публічно доступною, а потім використати певний алгоритм для прогнозування судових рішень на основі всіх цих даних.

Однак, як і в ситуації з продуктом TyMetrix, проблемою є недостатній масив інформації для повноцінного аналізу і, відповідно, якісного прогнозування.

Інтелектуальна база

Утім, є один старт-ап, який найближче підійшов до повноцінного квантативного юридичного прогнозування. Аналітична група Lex Machina провела десять років, намагаючись побудувати та організувати ефективну базу даних у всього лише одній юридичній галузі — патентних спорах.

Майданчиком для зберігання даних став інформаційний онлайн-ресурс IP Litigation Clearinghouse від Стенфордського університету. Сьогодні IP є важливою сферою для корпорацій, оскільки часто найбільший внесок у цінність корпорації має саме її інтелектуальна власність. Тож компанії витрачають багато коштів на її захист. Фактично, судові витрати на захист IP майже на 62 % вищі за інші судові витрати, а середня вартість патентного спору сягає 5 мільйонів доларів.

Lex Machina організувала дані у IP Litigation Clearinghouse так, щоб можна було застосовувати алгоритми. Сьогодні ця база містить інформацію про 128 000 IP справ, 134 000 матеріалів у справах, зіб­раних юристами, а також дані про 1 399 суддів, 63 000 юридичних фірм та 64 042 сторони у IP справах. За підрахунками команді інженерів та адвокатів знадобилося близько 100 000 годин, щоб належним чином категоризувати, помітити та закодувати інформацію. Навіть розміщення даних у правильних категоріях було великою проблемою, оскільки кодування результатів судових процесів адміністративними відділами американських судів у більш ніж половині випадків було неправильним.

Дані, зібрані у IP Litigation Clearinghouse, доступні для вчених, дослідників, суддів, вищих чиновників та ЗМІ. Прибуток Lex Machina наразі отримує від надання комерційним клієнтам консультацій, заснованих на аналізі зібраних даних (і одночасно поповнює свою базу даних інформацією від цих клієнтів). Проте фінальна стадія аналізу робиться все ще людьми, а не машинами, хоча у планах компанії є повна автоматизація процесу.

Отже, якщо обіцянки юристів та програмістів, що працюють над повною автоматизацією аналізу та прогнозування ситуації, стануть реальністю, то у найближчому майбутньому частина роботи юриста буде зменшена до кількох формул, які й «керуватимуть» процесом. Таким чином сьогодні працюють страхові компанії, але для судових справ із високими ставками — це нове явище.

Як працюють програми з прогнозування

Rate Driver, безоплатний мобільний додаток від компанії TyMetrix, доступний більшості мобільних смартфонів, включаючи iPhone, Android та BlackBerry, вираховує середні погодинні ставки адвокатів у США, ґрунтуючись на таких факторах:

1)?географічне розташування;

2)?розмір фірми;

3)?статус адвоката (партнер, асоційований партнер тощо);

4)?досвід роботи;

5)?спеціалізація.

Приміром, для партнера з шістьма роками досвіду роботи із фінансами та цінними паперами, який працює в юридичній фірми з 550 юристами у Нью-Йорку, пересічна ставка становить 569 доларів на годину. Партнер з тим самим досвідом у фірмі того ж розміру в Південній Кароліні погодиться працювати за 438 доларів на годину.

Це той тип інформації, який дозволяє голові юридичного департаменту ліпше управляти судовими витратами. У багатьох випадках не має значення, де саме буде виконано юридичну роботу — в Нью-Йорку чи у більш провінційному місті. Але досі не було способів швидко прорахувати та порівняти таку інформацію.

Звичайно, інформація, занесена до бази даних, з часом застаріває з огляду на інфляцію, проте різниця між ставками зазвичай залишається у тому самому співвідношенні. Тож вирахувати вигідність звернення до тієї чи іншої фірми завжди просто.

Розробки юрфірм

Можна було б подумати, що можливості, які пропонуються новою технологією прогнозування, можуть сильно вдарити по бізнесу юридичних фірм. Утім, не всі юридичні фірми дотримуються такої думки і навіть самі розробляють подібні програми. Так, американська юрфірма Seyfarth Shaw запровадила власний продукт під наз­вою Lean Six Sigma. Більшою мірою цей продукт був покликаний підвищити якість роботи та управління даними, з часом до нього додавалися нові функції.

Для надання якомога точнішої ціни за свої послуги та більш ефективного надання послуг юрфірма зібрала та проаналізувала дані щодо кількості часу, який знадобився юристам для виконання певних завдань. Для цього вона частково використала дані з Real Rate Report від TyMetrix, що стосуються середньої кількості годин, які співробітник юридичної фірми витрачає на певні завдання у певних типах правових питань. За словами представників Seyfarth Shaw, такий аналіз надзвичайно важливий, оскільки дозволяє юридичним фірмам та юрисконсультам поглянути на часові витрати інших людей та знизити свої витрати завдяки більшій ефективності. Крім того, компанія надає доступ до цієї інформації і своїм клієнтам, вважаючи, що це допоможе їм прийняти ліпше рішення.

Seyfarth Shaw також активно використовує інші бази даних, щоб мати змогу ефективніше вирішувати правові питання. Спостерігаючи за клієнтами та порівнюючи їхні ситуації з цими даними, фірма допомагає клієнтам зрозуміти свої ризики та керувати ними.

Приміром, фірма активно користується базою справ Американської комісії із забезпечення рівних можливостей при працевлаштуванні (U.S. Equal Employment Opportunity Commission). І якщо клієнт отримав звинувачення у дискримінації при наймі співробітників, Seyfarth збирає дані щодо інших позивачів, схожих скарг та певного слідчого. Ці дані можуть вказати на більш високий ризик саме із цим слідчим або категорією скарги, тож юрфірма може рекомендувати клієнтові діяти більш обережно.

За матеріалами Law Technology News