Post Scriptum: Екологічне, футуристичне, не оптимістичне

Наше сьогодення — це унікальний час. Час бурхливого розвитку науки і техніки, а ще час поступової деградації природного середовища під впливом діяльності людини.

У якийсь проміжок часу людина відчула себе всесильною і забула, що є лише частиною природи і не має порушувати природний баланс. Але сталося, що сталося.

У світі в 2018 році через природні катаклізми загинули понад 10 тисяч і постраждали 61,7 мільйона осіб. У 2018 році стихійні лиха були зафіксовані в усіх регіонах світу. А далі, за прогнозами екологів, буде ще гірше. Просто зрозумійте масштаб цих цифр.

Але все одно більшості з нас усе ще нудно, коли хтось починає говорити про екологічні проблеми і виважену екологічну поведінку. Прогнози щодо глобального погіршення екології дуже невтішні. Розрахунки роблять не лише екологи, а й математики та фізики. І вони констатують, що можливих варіантів розвитку подій два: поганий і дуже поганий. На Землю чекають:

— значне прискорення глобального потепління, що призведе до серйозного підтоплення та затоплення континентів. І це — не через століття, а вже за кілька років. Розумієте, за декілька років узбережжя річок і океанів можуть мати зовсім інший вигляд;

— опустелювання. У зв’язку з тим, що населення Землі постійно збільшується, для сільського господарства використовуватиметься все більше територій, частина з яких з часом буде виснажена;

— погіршення генофонду. Стрімко скорочується кількість видів рослин і тварин. Через забруднення поступово знищується і Світовий океан;

— зменшення площі лісів. Ні, не лише в Україні люди жадібні до швидких грошей і вирубують ліси, не усвідомлюючи катастрофічних наслідків таких дій. Знищуються ліси на всіх континентах. Як результат — підвищення концентрації СО², смоги, хвороби, швидке глобальне потепління;

— зменшення кількості води та її забруднення. За прогнозами екологів та економістів, за п’ять років найбільш зростаючим дефіцитним і дорогим товаром на ринку стане звичайна чиста вода.

На жаль, процес погіршення екологічної ситуації вже є незворотнім, однак ми можемо уповільнити його. Але для цього потрібні зусилля великої кількості людей.

Наприклад, концентрацію СО² можна зменшити шляхом переходу на альтернативні джерела енергії. Це — не лише економічно, але й екологічно доцільно.

«Невиважене» сільське господарство варто замінити на біоценоз. Для тих, хто цікавиться питанням, прочитайте, подивіться та проаналізуйте результати роботи біоценозу Хольцера. Сам автор називає його «лінивим» сільським господарством. Повірте мені, ви будете надзвичайно вражені та приголомшені.

Проблему погіршення генофонду, збереження лісів та водних запасів має бути розв’язано двома шляхами: знач­ним підвищенням відповідальності за екологічні порушення та стрімкою зміною свідомості людей.

Я знаю багатьох людей, які знизують плечима і кажуть, що один у полі не воїн, екологічні проблеми мають глобальний характер, а отже, одна людина фактично нічого не може зробити. Але це неправда.

Насправді одна людина може зробити просто фантастичні речі щодо порятунку екології. Для натхнення прочитайте історії про острів Маджулій, який знаходиться на річці Брахмапутра, і людину, яка врятувала цей острів, — Джадава Пайєнга. Або надзвичайну історію Джозефа Хукера та його Пік Грін. Раджу ще подивитися й фото, а за нагоди — особисто відвідати.

Вражає також історія острова Сир­Бани­Яс в Об’єднаних Арабських Еміратах. Або історія, в яку важко повірити, але вона все ж є правдою — про Брендона Грімшоу та його власний острів на Сейшелах.

Маленькі люди, які зробили великі речі. Кожен із нас теж може!