№12 Грудень 2019 року → У вільний час

Культура: Клас майстра

Марина БАХОЛДІНА

Другий вечір музики Ріхарда Вагнера відбувся наприкінці 2019 року в Києві — у центрі уваги цього разу молодий маестро

Що може бути краще за людину, повністю захоплену своїм хобі? Тільки той момент, коли ця людина ним ділиться з іншими. Пам’ятаєте, одне з перших інтерв’ю про хобі в «Українському юристі» було з партнером, керівником практики оподаткування та юридичних послуг PwC В’ячеславом Власовим про творчість Вагнера?

Тоді я подумала, що людина, яка так «горить» своїм хобі, запалить й інших. Так і сталося.

Рік тому був перший вечір музики Ріхарда Вагнера, який організував пан Власов за підтримки PwC. В’ячеслав його завершив словами про те, що Києву та й Україні не щастить з музикою Вагнера, її виконують мало та епізодично. І сталося диво: у 2019 році у Львові та Одесі різними режисерами був поставлений «Лоенгрін».

Цього разу в Театрі на Подолі ми знайомились з молодим Вагнером. Євгеній Громов, лауреат державної премії України імені Л. Ревуцького, лауреат премії StArt, мав місію донести музику, а пан Власов уже пояснював ідеї та прагнення майстра, його життєві обставини та уподобання тих часів.

Цього вечора прозвучали: увертюра до опери та хор пілігримів з опери «Тангейзер», балада Сенти з опери «Летючий голландець», сон Ельзи з опери «Лоенгрін». А також уперше в Україні публічно були виконані: фантазія Ференца Ліста за мотивами з опери «Рієнці, останній з трибунів» та листок з альбому мі мажор для Ернста Бенедикта Кітца.

Звісно, говорячи про молодого Вагнера, важко оминути тему жінок та кохання. У його творах жінки мають силу випросити і вимолити прощення для коханих. Знайомі мотиви, які були популярні і в ХХ сторіччі: на його початку Маргарита просила спокою для Майстра, наприкінці — Міна добилася спочинку для Дракули у фільмі Копполи.

Отже, повертаючись у ХХІ сторіччя, наступний вечір музики Вагнера буде, швидше за все, присвячений жінкам.

У найкращих вагнерівських традиціях цей вечір музики завершився святковим фуршетом, щоб і вагнеріанці, і звичайні гості пана В’ячеслава могли у невимушеній атмосфері поспілкуватись: і про музику, і про таланти, і про шоу, і про хобі, які запалюють. Дякую, пане В’ячеславе!